Справа № 570/1412/25
Номер провадження 2/570/129/2026
31 березня 2026 року м.Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гладишевої Х.В., за участю секретаря судового засідання Ярошик І.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -
28.03.2025 року до Рівненського районного суду Рівненської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі - позивач) із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором позики.
Короткий зміст заяв по суті справи.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» суму заборгованості за Договором позики №77264819 від 17.10.2021 року в розмірі 60 986,95 грн., понесені судові витрати в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначає, що 17.10.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики №77264819, за умовами якого товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 18 000,00 грн строком на 30 днів, зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день (базова процентна ставка фіксована), знижена процентна ставка 0,597%, процента ставка за понадстрокове користування позикою 2,70%, пеня 2,70% в день (не застосовується в період карантину). Договір підписано електронним підписом відповідача шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Того ж дня, товариство на виконання п.1 Договору позики виконало зобов'язання, зокрема, перерахувало відповідачу грошові кошти в сумі 18 000,00 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ФК Фінекспрес»), так як перерахунок коштів з банківського рахунку товариства на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий.
На підставі вищезазначеного загальний розмір заборгованості відповідача перед товариством за договором становить 60 986,95 грн., з яких: 18 000,00 грн - тіло кредиту, 42 984,00 грн - проценти за користування кредитом, 2,95 грн - 3% річних.
22.02.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт капітал» було укладено договір факторингу №22/02/2022, відповідно до якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №77264819 від 17.10.2021 року щодо ОСОБА_1
10.01.2023 року ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір факторингу №10-01/2023, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №77264819 від 17.10.2021 року щодо ОСОБА_1
05.06.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій вона заперечувала щодо позовної заяви з огляду на наступне. Так, позивачем не надано належних доказів на підтвердження отримання відповідачем кредиту в сумі 18 000 грн, а саме банківської виписки по рахунку відповідача, а Договір позики не може слугувати безумовним доказом перерахування коштів на рахунок відповідача. Що стосується суми нарахованих відсотків, то представник відповідача вважає їх завищеними та такими, що нараховані поза строком кредитування. Оскільки договір було укладено строком на 30 днів, то й нарахування відсотків слід здійснювати в межах такого строку, нарахування відсотків поза строками кредитування є незаконним, на думку представника відповідача. Щодо нарахованих 3% річних за користування грошовими коштами у розмірі 2,95 грн вважає необгрунтованим та не підтвердженим жодними документами. Щодо договорів факторингу зазначає про те, що відповідач не отримував жодних повідомлень про кожне з вказаних відступлень права вимоги, що створює для останнього стан правової невизначеності та ускладнює належне виконання ним своїх зобов'язань. Враховуючи викладене, просила відмовити у задоволенні позову.
11.06.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якому представник вказала, що між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено договір позики, усі умови були обумовлені договором, грошові кошти перераховані відповідачу, що підтверджується відповідними доказами. Також вказала, що нарахування процентів понад строк кредитування 30 днів обумовлене умовами договору щодо автопролонгації, що передбачено розділом 7 Правил. Перехід права вимоги до позивача підтверджені відповідними належними доказами, які долучені до позовної заяви.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 07.04.2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 17.04.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене провадження у даній справі без повідомлення (виклику) сторін.
05.06.2025 року від представника відповідача - адвоката Панчелюги К.М. надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 23.06.2025 року постановлено перейти до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 10:00 год. 24.07.2025 року.
24.07.2025 року судове засідання відкладено за клопотанням відповідача до 10:00 год. 13.08.2025 року.
13.08.2025 року судове засідання відкладено у зв'язку із зайнятістю судді в іншій кримінальній справі до 10:00 год. 24.09.2025 року.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 24.09.2025 року поновлено представнику позивача строк на подання клопотання про витребування доказів, постановлено витребувати докази в АТ КБ «ПриватБанк», судове засідання призначено на 09:30 год. 28.10.2025 року.
28.10.2025 року судове засідання відкладено у зв'язку з неявкою відповідача до 10:30 год. 02.12.2025 року.
02.12.2025 року судове засідання відкладено у зв'язку із зайнятістю судді в іншому провадженні до 09:00 год. 22.01.2026 року.
22.01.2026 року судове засідання відкладено у зв'язку з неявкою відповідача до 08:30 год 13.03.2026 року.
13.03.2026 року судове засідання відкладено у зв'язку з перебування судді у відпустці до 11:30 год. 31.03.2026 року.
31.03.2026 року в судове засідання сторони не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, жодних заяв та клопотань до суду не направляли. Представник позивача не наполягав на обов'язковій участі під час розгляду справи в тому числі в режимі відеконференції.
Відповідач та його представник у судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки до суду не повідомили. Відповідач раніше подавав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності сторін за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
17.10.2021 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики №77264819, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 18 000 грн., строк позики 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день (базова процентна ставка/фіксована), знижена процентна ставка 0,597%, процента ставка за понадстрокове користування позикою 2,70%, пеня 2,70% в день (не застосовується в період карантину).
Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін у договорі.
Відповідно до п.1 договору, позикодавець зобов'язався передати позичальнику у власність грошові кошти на узгоджених умовах, шляхом перерахування на банківський картковий рахунок позичальник, натомість позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж саму суму грошових коштів у день закінчення строку або достроково та сплатити плату ( проценти) від суми позики.
З п.2 договору вбачається, що сума позики становить - 18 000 грн., строк позики - 30 днів, процентна ставка ( фіксована) - 1,99%, знижена процентна ставка - 0.597%, процента ставка за понадстрокове користування позикою за день - 2,70%, орієнтовна реальна річна процента ставка - 642,22%, орієнтовна загальна вартість позики - 21 223,80 00 грн.
З п.5.2 договору, вбачається, що відповідач підписавши даний договір підтвердив те, що він вивчив договір та правила надання грошових коштів у позику, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення договору.
Позикодавець на виконання п.1 Договору позики №77264819 від 17.10.2021 року виконав свої зобов'язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 18 000, 00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 .
Згідно довідки №КД-000004306/ТНПП від 18.12.2024 р. ТОВ "ФК Фінекспрес" (платіжна установа), підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 р., укладеного між Компанією/ТОВ "ФК ФІНЕКСПРЕС" та ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та завершення наступної платіжної операції, зокрема 17.10.2021 року, сума 18 000,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу 1493с5d8-a98a-4b0d-ae2c-dbfffc689d87. Оскільки Компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а переказ коштів здійснюється виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.
Крім того, з інформації, наданої суду АТ КБ "ПриватБанк" на виконання ухвали від 24.09.2025 року, встановлено, що банківська картка № НОМЕР_2 емітована на ім'я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 , серія та номер паспорта НОМЕР_4 . Номер телефону НОМЕР_5 є фінансовим номером телефону ОСОБА_1 . Також, підтверджено зарахування коштів у сумі 18 000,00 грн 17.10.2021 року на банківський рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_6 , номер карти № НОМЕР_2 .
Отже, укладаючи договір позики, сторони узгодили всі істотні умови кредитування. Таким чином, підписанням договору позики позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Розділами 6 та 7 правил надання грошових коштів у позику ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів", передбачено порядок нарахування, сплати процентів, штрафних санкцій та інших платежів і порядок повернення позики та порядок подовження строку користування позикою.
Без проходження попередньої реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції (ресурс позикодавця), отримання одноразового ідентифікатора, входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, без надання відповідачем особистої інформації (ідентифікаційного коду, паспортних даних, адреси реєстрації, банківської карти для зарахування коштів тощо) та без попереднього погодження оферти договору позики та правил надання грошових коштів у позики - укладання договору позики технічно не можливе, що у свою чергу відповідає положенням ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».
З наведеного алгоритму укладання договору позики вбачається, що без ознайомлення/погодження з умовами договору позики та правилами надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики) подальше укладення електронного договору позики на сайті є неможливим.
Таким чином, підписанням договору позики позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст.263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
22.02.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт капітал» було укладено договір факторингу №22/02/2022, відповідно до якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №77264819 від 17.10.2021 року щодо ОСОБА_1
10.01.2023 року ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір факторингу №10-01/2023, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №77264819 від 17.10.2021 року щодо ОСОБА_1 .
Таким чином, ТОВ "Безпечне агентство необхідних кредитів" виконало своє зобов'язання, а саме передало відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 18 000,00 грн, шляхом перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ФК Фінекспрес»).
Натомість, відповідач не виконав зобов'язання щодо виконання умов договору, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором позики №77264819 від 17.10.2021 року станом на 07.03.2025 року, яка складає 60 986,95 грн.
Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви їх застосування.
Правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно ч. 1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування», договір був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.
Підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18), від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20 (провадження № 61-6379св21).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
У постанові Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020 р. суд дійшов висновку, що «Без отримання листа на адресу електронної пошти і смс-повідомлення, без здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача, цей правочин, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
Можливість укладення договору вищевказаним способом підтверджується правовою позицією, яка викладена Верховним Судом у постанові від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, у постанові від 09.09.2020 року у справі №732/670/19 та ін.
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст.8 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг).
Таким чином, ОСОБА_1 уклав даний договір, маючи можливість розрахувати доцільність взяття на себе такого зобов'язання та оцінити усі ризики у зв'язку з їх прийняттям.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
Частиною 2 ст.9 вказаного Закону до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію» із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
Оферта, що міститься за гіперпосиланням, є пропозицією у розумінні ч.4 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» та відповідно до ч.5 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» включає умови, викладені у Правилах надання споживчих кредитів, що є невід'ємною частиною договору, що пропонується до укладення клієнту; клієнт самостійно вносить до інформаційно-телекомунікаційної системи кредитора номер своєї банківської картки, на яку бажає отримати клієнт (відповідно до Правил надання споживчих кредитів клієнт повинен володіти відкритим на власне ім'я банківським рахунком в українському банку, грошовими коштами на якому має змогу розпоряджатися; - діяти від власного імені за власним інтересом, не отримувати кредит в якості представника, агента третьої особи і не діяти на користь третьої особи (вигодо набувача або бенефіціара)); після прийняття клієнтом оферти, йому на телефонний номер (зазначений клієнтом при реєстрації) надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору. В подальшому, відповідно до Правил надання споживчих кредитів, клієнт заповнює заявку на отримання кредиту на сайті, обов'язково вказуючи всі дані, відмічені в заявці в якості обов'язкових для заповнення. У заявці клієнт зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні дані про себе, які необхідні для прийняття кредитодавцем рішення про подальше надання кредиту клієнту. Клієнт несе особисту відповідальність за правильність та достовірність даних, зазначених під час укладання договору.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснені всі дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення кредитного договору. Без відповідних дій з боку відповідача укладення договору було б неможливим, а саме: без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на веб-сайт кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, кредитний договір між сторонами по справі не був би укладений, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов договору, що підтверджується відповідними платіжними документами. Крім того, факт отримання грошових коштів підтверджено також банківською установою АТ КБ «ПриватБанк», в якому у відповідача відкритий банківський рахунок, на який надійшли такі грошові кошти.
У свою чергу, відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця. При цьому, отримавши кредитні кошти, відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів, як то передбачено умовами Договору.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути змінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
22.02.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт капітал» було укладено договір факторингу №22/02/2022, відповідно до якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №77264819 від 17.10.2021 року щодо ОСОБА_1
10.01.2023 року ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір факторингу №10-01/2023, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №77264819 від 17.10.2021 року щодо ОСОБА_1 .
Так, згідно п.5.2. зазначеного вище договору факторингу встановлено, що перехід від клієнта до позивача/фактора прав вимог відбувається в день належного підписання сторонами актів прийому-передачі реєстру боржників, після чого позивач/фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває відповідних прав вимог. Підписані сторонами акти прийому-передачі реєстру боржників підтверджують факт переходу від клієнта до позивача/фактора відповідних прав вимоги та є невід'ємними частинами цього договору.
Відповідно до реєстру прав вимоги від 10.01.2023 року до договору факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023 року ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 60 986,95 грн.
Жодних обставин, які б вказували на недійсність вказаних договорів, відповідачем не доведено і судом не встановлено.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Оскільки, відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, ТОВ «Коллект Центр» вважає за доцільне користуватись обсягом прав, якими був наділений попередній кредитор, але в межах, що не суперечать нормам законодавства.
Так, згідно аналізу матеріалів справи та наданого суду позивачем розрахунку заборгованості, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в сумі 18 000,00 грн, з яким погоджується і суд.
Разом з тим, під час розгляду даної справи суд враховує те, що Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи № 444/9519/12 (постанова від 28.03.2018 року) вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У справі яка розглядається за умовами укладеного між сторонами договору №77264819 від 17.10.2021, такий укладено на строк 30 днів. Відтак, в межах строку кредитування відповідач повинен був повернути кредит та сплатити відсотки і саме в межах цих строків має відбуватись нарахування відсотків, тоді як позивач обраховує зазначені відсотки за кредитним договором до 21.02.2022 (включно), що не відповідає зазначеним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду.
Отже, за цим відповідач зобов'язаний сплати відсотки у розмірі станом на 15.11.2021 в розмірі 2587,00 грн, тому з відповідача на користь позивача згідно даного договору стягненню підлягає заборгованість за основною сумою боргу, яка становить 18 000,00 грн та заборгованість за процентами, яка становить 10 746,00 грн, що відповідно разом становить 28 476,00 грн, тому в цій частині позов підлягає до задоволення, відповідно в іншій частині позовних вимог суд відмовляє.
При цьому, суд не знаходить правових підстав для нарахування відповідачу 3 % річних у розмірі 2,95 грн, тому в цій частині позов також не підлягає до задоволення.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Як вбачається з платіжної інструкції кредитового переказу коштів №0507190054 від 24.03.2025 року, позивач сплатив за подання даного позову 2 422,40 грн. судового збору.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в пропорційному розмірі до задоволених позовних вимог, що становить 1 131 (одна тисяча сто тридцять одна) грн 06 коп (2 422,40 грн.*28 476,00 грн /60 986,95 грн); в іншій частині сплачений судовий збір покладається на позивача та відшкодуванню не підлягає.
Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.
Щодо вимог представника позивача про стягнення з відповідача суми витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За умовами ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Коллект Центр" та адвокатським об'єднанням "Лігал Ассістанс" укладено договір №01-07/2024 від 01.07.2024 року про надання правничої допомоги та укладено додаткову угоду №25770705081 до договору про надання правової допомоги, в якій зазначено, що Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів ТОВ "Коллект Центр" по справах про стягнення заборгованості за кредитними договорами, зокрема по справі ОСОБА_1 . Вартість надання правової допомоги склала 16 000,00 грн, про що свідчить Заявка на надання юридичної допомоги №491 від 01.02.2025 року та Витяг з Акту №5 про надання юридичної допомоги від 28.02.2025 року.
Зважаючи на викладене, стороною позивача доведено належними та допустимими доказами понесення витрат за надання правничої допомоги, з урахуванням також позиції, висловленої у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.10.2025 року (справа №761/415/24, провадження №61-6667св25) про те, що за відсутності клопотання іншої сторони суд не може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Оскільки в ході судового розгляду відповідачем та його представником не заперечувалася сума стягнення на правничу допомогу, про це відповідачем чи його представником не було заявлено відповідного клопотання, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у пропорційному розмірі до задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 7 470 (сім тисяч чотириста сімдесят) грн 71 коп (16 000,00 грн.*28 476,00 грн /60 986,95 грн).
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 268, 274, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» суму заборгованості за договором позики №77264819 від 17.10.2021 року в розмірі 28 476 (двадцять вісім тисяч чотириста сімдесят шість) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 1 131 (одна тисяча сто тридцять одна) грн 06 коп та витрати на правову допомогу у розмірі 7 470 (сім тисяч чотириста сімдесят) грн 71 коп.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306, м.Київ, 01133;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_7 , виданий 30.06.2022 року, орган, що видав 5614, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 02 квітня 2026 року.
Суддя Гладишева Х.В.