Справа № 564/2816/21
30 березня 2026 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костопіль кримінальне провадження щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 громадянина України, розлученого, з середньою освітою, на утриманні має одну малолітню дитину, зареєстрований як фізична особа - підприємець (ФОП), раніше не судимого обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.27 ч.2 ст.189 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, одруженого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, з вищою освітою, пенсіонера, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.289, ч.1 ст.357 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5
потерпілого - ОСОБА_6
обвинувачених - ОСОБА_3 та ОСОБА_4
захисників - адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8
В середині лютого 2021 року, точну дату та час органом досудового розслідування встановити не вдалось можливим, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у ОСОБА_3 , виник злочинний умисел, направлений на вимагання грошових коштів від громадянина ОСОБА_6 .
З метою реалізації своїх злочинних намірів, ОСОБА_3 вступив у попередню змову із ОСОБА_4 , спільно з яким, діючи умисно, з корисливих мотивів, налагодив злочинну діяльність, пов'язану із систематичним вимаганням грошових коштів від потерпілого ОСОБА_6 , начебто гарантуючи не застосування до останнього заходів фізичного та психологічного впливу, а також вирішення будь-яких питань, які можуть виникнути у потерпілого із різноманітними особами, які виконуватимуть його прохання щодо реалізації його погроз.
ОСОБА_3 , за попередньою змовою із ОСОБА_4 , реалізуючи злочинний умисел на вимагання грошових коштів від потерпілого ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, у період з середини лютого 2021 року по 14 травня 2021 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, проте у ході телефонних розмов та особистих зустрічах, всього висунули вимогу останньому про передачу їм грошових коштів в розмірі 6500 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ, становить 179530 грн., під приводом повернення чужого майна, а саме каміння бурштину, або коштів від його реалізації, при цьому погрожуючи насильством над потерпілим, обмеження прав користування його майном, у разі невиконання висунутих вимог, які потерпілий сприйняв як реальну загрозу своєму життю та здоров'ю.
Так, в середині лютого 2021 року, ОСОБА_3 , за попередньою змовою із ОСОБА_4 , прибули за місцем проживання потерпілого ОСОБА_6 , що за адресою: АДРЕСА_3 , де у присутності його батьків, погрожуючи фізичною розправою останньому, вимагали та отримали від матері потерпілого - ОСОБА_9 , грошові кошти в сумі 900 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ, становить 25 047 грн., які належали потерпілому ОСОБА_6 , під приводом часткового повернення чужого майна, а саме каміння бурштину, або коштів від його реалізації.
Надалі, з метою спонукання потерпілого до виконання незаконних вимог, щодо передачі грошових коштів, а також подальшого сприяння вчинення злочину ОСОБА_3 , а саме, вимагання грошових коштів у ОСОБА_6 , 04 березня 2021 року, близько 10 год. 40 хв., ОСОБА_4 , разом із ОСОБА_3 прибули до будинку АДРЕСА_3 , за місцем проживання потерпілого ОСОБА_6 , при цьому ОСОБА_4 маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом із метою забезпечення повернення чужого майна, а саме каміння бурштину, або коштів від його реалізації і в такий спосіб, діючи із метою вимагання грошових коштів у потерпілого, без дозволу власника будинку та осіб, які ньому проживають, проникли до приміщення кухні, пред'явивши вимогу матері останнього - ОСОБА_9 про передачу права на майно, а саме транспортний засіб - автомобіль марки «MERCEDES-BENZ E 430» д.н.з НОМЕР_1 , під приводом часткового повернення чужого майна, а саме каміння бурштину, або коштів від його реалізації, здійснюючи психологічний тиск, повідомили ОСОБА_9 , що її син винен останнім грошові кошти. Сприймаючи погрози ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як реальні, ОСОБА_9 змушена була під психологічним тиском надати іншу частину грошових коштів потерпілого в сумі 200 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ, становить 5568 грн., а також ключі до вищевказаного транспортного засобу. Всупереч волі власника та користувача транспортним засобом, ОСОБА_4 за допомогою ключа, привів у дію двигун автомобіля та виїхав з території господарства, таким чином незаконно заволодів транспортним засобом марки «MERCEDES-BENZ E 430» д.н.з НОМЕР_1 , 2000 року випуску, вартістю 150 058,62 грн., який фактично перебував у постійному особистому користуванні потерпілого ОСОБА_6 та відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , належить на праві власності ОСОБА_10 .
В подальшому, ОСОБА_3 , керуючись отриманими від ОСОБА_4 порадами та вказівками, а також усуненням останнім перешкод, продовжував вчиняти дії спрямовані на вимагання іншої частини грошових коштів у потерпілого ОСОБА_6 .
Так, 07.04.2021 ОСОБА_3 перебуваючи на території ТРЦ «Чайка» у м. Рівне, в ході зустрічі з ОСОБА_6 пред'явив останньому повторно вимогу передачі йому грошових коштів, під приводом часткового повернення чужого майна, а саме каміння бурштину, або коштів від його продажу.
В подальшому ОСОБА_4 з метою часткового повернення чужого майна, а саме коштів, які нібито потерпілий ОСОБА_6 повинен віддати після продажу каміння бурштину, 12.04.2021 близько 13 год. перебуваючи на автомобільній парковці по вул. Д.Галицького в м. Рівне, продав транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ E 430» д.н.з НОМЕР_1 , 2000 року випуску, особі на прізвище ОСОБА_11 за грошові кошти в сумі 2300 доларів США, при цьому передав останньому ключі від транспортного засобу та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
Продовжуючи свої умисні дії щодо незаконного заволодіння коштами потерпілого шляхом вимагання, ОСОБА_3 в ході телефонних розмов із потерпілим, які відбувались 14.04.2021 об 21 год. 52 хв., 23.04.2021 об 12 год. 40 хв., 05.05.2021 об 12 год. 08 хв., 11.05.2021 об 15 год. 19 хв., керуючись отриманими від ОСОБА_4 порадами, погрожував застосуванням насильства над потерпілим та обмеженням його прав у користуванні транспортним засобом, таким чином вимагав у ОСОБА_6 надати йому решту суми грошових коштів.
В подальшому, ОСОБА_3 , керуючись отриманими від ОСОБА_4 порадами, продовжував вчиняти дії спрямовані на вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_6 , та 13.05.2021 року, о 13 год. 52 хв., перебуваючи у м. Рівне, зателефонувавши останньому зі свого мобільного телефону, погрожуючи при цьому, насильством щодо потерпілого, пред'явив незаконну вимогу передачі йому грошових коштів в сумі 5100 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 140 811 грн., та пообіцяв вжити заходів щодо повернення останньому, належного йому на праві користування транспортного засобу «MERCEDES-BENZ E 430» д.н.з НОМЕР_1 , 2000 року випуску.
В цей час, потерпілий ОСОБА_6 , сприймаючи вищевказані погрози ОСОБА_3 як реальні, тобто такими, що можуть заподіяти шкоди його життю та здоров'ю, будучи обмеженим у праві користування його майном з боку ОСОБА_4 , погодився на виконання вимог останніх та, 14.05.2021 о 16 год. 50 хв., перебуваючи неподалік торгового центру «Носоріг», що за адресою: Рівненська область, м. Костопіль по вул. Нова 7, передав, а ОСОБА_3 отримав частину грошових коштів в загальній сумі 3000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ, становить 82860 грн.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив крмінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 189 КК України, а саме - вимога передачі чужого майна та права на майно, з погрозою насильства над потерпілим, обмеженням його прав, свобод та законних інтересів (вимагання), вчинене як виконавцем, за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_4 вчинив крмінальне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 189 КК України, а саме - вимога передачі чужого майна та права на майно, з погрозою насильства над потерпілим, обмеженням його прав, свобод та законних інтересів (вимагання), вчинене як пособником (співучасником), за попередньою змовою групою осіб.
Крім того, 04 березня 2021 року, близько 10 год. 40 хв., ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, прибув до помешкання родини потерпілого ОСОБА_6 , а саме будинку АДРЕСА_3 , де перебуваючи на кухні, звернувся у грубій формі до ОСОБА_9 , яка є матір'ю потерпілого, з вимогою передати транспортний засіб - автомобіль марки «MERCEDES-BENZ E 430» д.н.з НОМЕР_1 , який на той час перебував на подвір'ї поблизу будинку та ключі до нього. При цьому, ОСОБА_4 здійснюючи психологічний тиск, повідомив ОСОБА_9 , що її син нібито винен останньому та третім особам грошові кошти, а тому в рахунок погашення боргу він забирає вищевказаний транспортний засіб. ОСОБА_9 , перебуваючи під психологічним впливом та контролем з боку ОСОБА_4 , вимушено надала останньому ключі від вищевказаного транспортного засобу. Після цього, ОСОБА_4 без отримання дозволу власника ОСОБА_10 та користувача - потерпілого ОСОБА_6 , розпорядився автомобілем марки «MERCEDES-BENZ E 430» д.н.з НОМЕР_1 , 2000 року випуску, ринкова вартість якого на момент вчинення злочину становила 150 058,62 грн., на власний розсуд, а саме сівши у нього та привівши в дію двигун вказаного автомобіля, виїхав за територію домогосподарства і таким чином, незаконно заволодів транспортним засобом, чим спричинив потерпілому значну матеріальну шкоду на вищезазначену суму.
Таким чином, ОСОБА_4 незаконно заволодів транспортним засобом, що завдало значної матеріальної шкоди потерпілому, тобто вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст. 289 КК України.
Також 04 березня 2021 року, близько 10 год. 40 хв., ОСОБА_4 , знаходячись на території господарства, за місцем проживання потерпілого ОСОБА_6 , що за адресою: АДРЕСА_3 , маючи умисел на незаконне привласнення офіційного документу, а саме свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ E430» д.н.з. НОМЕР_3 , діючи з корисливих мотивів, а саме з метою продажу вказаного транспортного засобу та отримання коштів, в якості повернення боргу з боку потерпілого ОСОБА_6 , таким чином протиправно привласнив в особистих інтересах свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , яке знаходилось в автомобілі марки «MERCEDES-BENZ E430» д.н.з. НОМЕР_3 у той момент, коли він незаконно заволодів даним транспортним засобом без дозволу власника ОСОБА_10 , та законного володільця (користувача) ОСОБА_6 .
У подальшому, а саме 12 квітня 2021, перебуваючи на стоянці в м. Рівне по вул. Д. Галицького, ОСОБА_4 , переслідуючи корисливий мотив, не маючи законних повноважень від власника та законного володільця (користувача), продав ОСОБА_11 транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ E430» д.н.з. НОМЕР_3 та передав його разом із свідоцтвом про реєстрацію серії НОМЕР_4 .
Таким чином, ОСОБА_4 привласнив офіційний документ з корисливих мотивів, тобто вчинив кримінальне правопорушення (проступку), передбачене ч. 1 ст. 357 КК України.
У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожен окремо, вину у пред'явленому обвинуваченні визнали повністю, підтвердили фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень, розкаялися у вчиненому та запевнили суд, що усвідомили свою провину і надалі так не вчинятимуть. Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 показав, що заволодіння транспортним засобом потерпілого було умовою повернення останнім грошових коштів за придбане каміння бурштину. Також обвинувачені запевнили суд, що надалі не вчинятимуть кримінальних правопорушень, оскільки вони із потерпілим примирилися та вирішили всі спірні питання.
Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні підтвердив обставини вимагання у нього ОСОБА_4 та ОСОБА_3 грошових коштів, а також незаконного заволодіння його транспортним засобом і свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу обвинуваченим ОСОБА_4 . Зазначив, що будь-яких матеріальних чи моральних претензій на даний час до обвинувачених не має, транспортний засіб йому повернуто, щодо його технічного стану претензій до обвинуваченого ОСОБА_4 не має.
Враховуючи те, що обвинувачені повністю визнали себе винними у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень та на підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинувачених, потерпілого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особи обвинувачених.
Оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27 ч.2 ст.189 КК України доведена і дії його вірно кваліфіковні за ч.2 ст.27 ч.2 ст.189 КК України.
Також доведена вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.2 ст.189, ч.2 ст.289 КК України та ч.1 ст.357 КК України та дії його вірно кваліфіковані.
Згідно приписів ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до ст.65 КК України суд призначає покарання, яке є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даними про винну особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом'якшують і обтяжують.
Так, вчинений ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , злочин, передбачений ч. 2 ст. 189 КК України, а також вчинений ОСОБА_4 злочин, передбачений ч. 2 ст. 289 КК України, згідно ст. 12 КК України відносяться до тяжких. Вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 357 КК України, є проступком.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , згідно зі ст.66 КК України, є щире каяття та визнання вини.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Щодо особи винного ОСОБА_3 суд ураховує, що обвинувачений на диспансерному нагляді у нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на його утриманні перебуває одна малолітня дитина, за місцем проживання та роботи характеризується виключно позитивно.
Ураховуючи сукупність обставин, що пом'якшують покарання та, на думку суду, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: визнання вини, щире каяття, а також беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, який розкаявся у вчиненому, запевнив суд, що усвідомив свою провину, та його особисте ставлення до вчиненого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання ближче до нижньої межі санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений ним злочин, та застосувати до обвинуваченого положення ст. 75 КК України, ухваливши рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Крім того, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_3 обов'язки відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Щодо особи винного ОСОБА_4 суд ураховує, що обвинувачений на диспансерному нагляді у нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є пенсіонером, на його утриманні перебуває одна неповнолітня дитина, за місцем проживання та роботи характеризується виключно позитивно.
Ураховуючи сукупність обставин, що пом'якшують покарання та, на думку суду, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: визнання вини, щире каяття, а також беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, який розкаявся у вчиненому, запевнив суд, що усвідомив свою провину, його особисте ставлення до вчиненого та часткове відшкодування завданої шкоди, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання ближче до нижньої межі санкції статті, що передбачає відповідальність за кожен вчинений ним злочин, та відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України - за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, і застосувати до обвинуваченого положення ст. 75 КК України, ухваливши рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Крім того, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 обов'язки відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Також судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 357 КК України, 12 квітня 2021 року, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.
Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.
За таких обставин, ураховуючи, що на даний час минуло більше чотирьох років з дня вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, обвинувачений ОСОБА_4 підлягає звільненню від покарання на підставах, передбачених ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Згідно приписів ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Так ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 21.05.2021 було накладено арешта на спеціальні (несправжні) імітаціні засоби - грошові кошти в сумі 5000 доларів США.
Також ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 21.05.2021 було накладено арешт на мобільний телефон марки «IPhone 11» ІМЕi НОМЕР_5 , з сім карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» № НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_3 .
Також ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 21.05.2021 накладено арешт на автомобіль марки «MERCEDES-BENZ E 430», д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_7 , ключі до нього, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 та поліс обов'язкового страхування №AP/8443413.
Також ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 21.05.2021 накладено арешт на автомобіль марки «JEEP GRAND CHEROKEE» д.н.з. НОМЕР_8 , номер кузова НОМЕР_9 , який перебуває у користуваннні ОСОБА_3 .
Також ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 21.05.2021 накладено арешт на автомобіль марки «Фольксваген Пасат Б8», д.н.з. НОМЕР_10 , VIN-код НОМЕР_11 , який перебуває у користуваннні ОСОБА_4 .
Також ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 21.05.2021 накладено арешт на мобільний телефон марки «IPhone X», IMEi НОМЕР_12 , з сім карткою «Київстар» № НОМЕР_13 , який належить ОСОБА_4 .
Враховуючи, що у застосуванні арешту відпала потреба, тому арешти, накладені ухвалами слідчого судді Рівненського міського суду від 21 травня 2021 року на тимчасово вилучене майно, належить скасувати.
Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати, а саме, витрати, пов'язані із залученням експертів в загальному розмірі 24 370,04 грн., суд вважає покласти на обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та стягнути солідарно в дохід держави, відповідно до ч.2 ст.124 КПК України.
Цивільний позов потерпілим ОСОБА_6 до обвинувачених не пред'являвся.
На підставі викладеного та керуючись ст.100,124,174, 349,370,373,374,376,615 КПК України, ст.12,49,50,65,66,67,70,74, ч.ч.2,5 ст.27, ч.2 ст.189,ч.2 ст.289, ч.1 ст.357 КК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 189 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три ) роки .
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Відповідно до пп. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувались.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 189, ч.2 ст.289, ч.1 ст.357 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 357 КК України - штраф у розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят ) грн;
- за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 189 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 289 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі.
Звільнити ОСОБА_4 від призначиного покарання за ч.1 ст.357 КК УКраїни на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 1 ст. 74 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
На підставі ч.1 ст.70 КК України призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, а саме за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 189 та ч. 2 ст. 289 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначивши ОСОБА_4 остаточну міру покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років.
На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік і 6 (шість) місяців.
Відповідно до пп. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувались.
Процесуальні витрати за проведення судових експертиз в загальній сумі 24 370,04 коп. покласти на обвинувачених та солідарно стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в дохід держави.
Скасувати повністю арешт майна, накладений згідно із ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 21.05.2021 на спеціальні (несправжні) імітаціні засоби - грошові кошти в сумі 5000 доларів США.
Скасувати повністю арешт майна, накладений згідно із ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 21.05.2021 на мобільний телефон марки «IPhone 11» ІМЕi НОМЕР_5 , з сім карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» № НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_3 .
Скасувати повністю арешт майна, накладений згідно із ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 21.05.2021 на автомобіль марки «MERCEDES-BENZ E 430», д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_7 , ключі до нього, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 та поліс обов'язкового страхування №AP/8443413, який належить ОСОБА_6 .
Скасувати повністю арешт майна, накладений згідно із ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 21.05.2021, на автомобіль марки «JEEP GRAND CHEROKEE» д.н.з. НОМЕР_8 , номер кузова НОМЕР_9 , який перебуває у користуваннні ОСОБА_3 .
Скасувати повністю арешт майна, накладений згідно із ухвалою слдічого судді Рівненського міського суду від 21.05.2021, на автомобіль марки «Фольксваген Пасат Б8», д.н.з. НОМЕР_10 , VIN-код НОМЕР_11 , який перебуває у користуваннні ОСОБА_4 .
Скасувати повністю арешт майна, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 21.05.2021, на мобільний телефон марки «iPhone X», IMEI НОМЕР_12 , із SIM-карткою оператора «Київстар» № НОМЕР_13 , який належить ОСОБА_4 .
Після набрання вироком суду законної сили речові докази:
- спеціальні (несправжні) імітаціні засоби - грошові кошти в сумі 5000 доларів США, які зберігаються в спецпакеті ЕС МВС № 2392905 та перебувають на зберігані в камері речових доказів ГУНП в Рівненської області - знищити;
- мобільний телефон марки «iPhone 11», IMEI НОМЕР_5 , із SIM-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» № НОМЕР_6 , який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_3 , - вважати повернутим за належністю;
- автомобіль марки «Mercedes-Benz E 430», д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_14 , ключі до нього, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 та поліс обов'язкового страхування № AP/8443413, які перебувають на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_6 , - вважати повернутими за належністю ;
- автомобіль марки «JEEP GRAND CHEROKEE» д.н.з. НОМЕР_8 , номер кузова НОМЕР_9 - який перебуває на відповіальному зберіганні та користуванні ОСОБА_3 - вважати повернутими за належністю ;
- автомобіль марки «Фольксваген Пасат Б8» д.н.з. НОМЕР_10 , VIN-код НОМЕР_11 , який перебуває на відповіальному зберіганні у ОСОБА_4 , - вважати повернутими за належністю ;
- мобільний телефон марки «iPhone X», IMEI НОМЕР_12 , із SIM-карткою оператора «Київстар» № НОМЕР_13 , який перебуває на зберіганні в камері речових доказів ГУНП у Рівненській області, спецпакет НПУ № INZ 1053035, - повернути ОСОБА_4 ;
- два контрольних зрізи бинта, змив з лівої руки ОСОБА_3 , змив з правої руки ОСОБА_3 , зразок спецільної невидимої флюрорисцентної речовини «Промінь-1», які знаходяться в спецпакетах ЕС МВС №№ 3651964, НОМЕР_15 , 3651962 та перебувають на зберігані в камері речових доказів ГУНП в Рівненської області - знищити ;
- опечатаний паперовий конверт з додатками до протоколів негласних слідчих(розшукових) дій, обшуків та оглядів - залишити при матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
СуддяОСОБА_1