Справа № 562/786/26
02.04.2026 року Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі головуючого судді Саган Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на його користь аліментів на утримання сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку,щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у видачі судового наказу необхідно відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника, документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права, та документів, що підтверджують виникнення права вимоги.
Згідно положень ч.1 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Частина 1 ст.161 ЦПК України містить вичерпний перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ.
Зокрема, відповідно до п.4 ч.1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Частиною 2 ст.160 ЦПК України встановлено, що із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
За змістом ч.5 ст.183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
У заяві про видачу судового наказу ОСОБА_1 зазначає, що з 30 грудня 2011 року до 05 листопада 2025 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Від спільного життя мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стверджує, що з серпня 2024 року син проживає разом з ним, оскільки матір дитини проживає за кордоном.
Однак, у прохальній частині заяви про видачу судового наказу заявник просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь аліменти на утримання сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 22.10.2002 Здолбунівським РВ УМВС України, заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, заявник просить суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на його користь на його утримання, а не утримання малолітнього сина. Проте, заявлена вимога не передбачена ч.1 ст.161 ЦПК України та не підлягає розгляду в наказному провадженні.
Відповідно до ч.2 ст.167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Пунктом 3 ч.1 ст.165 ЦПК України встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Враховуючи, що заявником ОСОБА_1 заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст.161 ЦПК України, у видачі судового наказу необхідно відмовити.
Згідно з ч.2 ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст.ст.19, 161, 165-167, 260, 353, 354 ЦПК України, суд -
ОСОБА_1 відмовити у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.