Справа 556/464/26
Номер провадження 2-о/556/82/2026
01.04.2026.
Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Котик Л.О.
при секретарі - Соловей Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Володимирець цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне Управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про встановлення факту перебування на утриманні померлого, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту перебування на утриманні чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у селищі Володимирець, Вараського району Рівненської області.
Заяву мотивує тим, що вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 з 08 лютого 1980 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
Заявниця є пенсіонером за віком та отримує пенсію в розмірі 3765 грн. Її чоловік мав розмір пенсії значно більшим ніж у неї, більше 10000 грн.. У зв'язку з тим, що розмір пенсії заявниці незначний, чоловік за життя постійно їй допомагав, віддавав значну частку свого заробітку дружині і вона витрачала її на оплату ліків, комунальних послуг, придбання продуктів харчування. Пенсія ОСОБА_2 була постійним і основним джерелом для їх існування, тобто заявниця перебувала на утриманні свого покійного чоловіка - ОСОБА_2 .
Встановлення факту перебування її на утриманні чоловіка на день його смерті необхідно для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
На момент смерті чоловіка ОСОБА_1 досягла загальновстановленого пенсійного віку, визначеного п. б ч. 4 ст. 30 Закону № 2262-ХІІ, та мала повних 63 роки, що є цілком достатнім для переходу на пенсію по втраті годувальника.
Заявниця зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою про призначення їй пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Але позаяк, за життя чоловіка заявниці, подружжя було зареєстроване за різними адресами, хоча проживали разом, що підтверджується заявами свідків, для призначення такого виду пенсії їй було запропоновано встановити факт перебування на утриманні у судовому порядку.
Вказана заява надійшла до суду 24 лютого 2026 року.
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 02 березня 2025 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Заявниця в судове засідання не з'явилася, надала заяви про розгляд справи у її відсутності, заявлені вимоги підтримує, просить задовольнити.
Належним чином повідомлена заінтересована особа в судове засідання не з'явилася, причину неявки суду не повідомила.
Розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, приходить до висновку про задоволення заяви з наступних підстав.
Як вбачається із свідоцтва про укладення шлюбу, серії НОМЕР_1 , 08 лютого 1980 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб, про що Б.Вільською с. Радою Володимирецького райбюро ЗАГС Ровенської області зроблено запис за №5. Після укладення шлюбу присвоєно прізвище заявниці - « ОСОБА_4 ».
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про смерть останнього, серії НОМЕР_2 .
Згідно довідки №382 від 12.02.2026, останнім місцем реєстрації ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 було АДРЕСА_1 .
Відповідно до Витягу з реєтру територіальної громади №2026/000191461, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 06.01.2026 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до письмових пояснень свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом та вели спільне господарство. Саме чоловік заявниці забезпечував основні витрати сім'ї: оплачував комунальні послуги, купував продукти харчування, забезпечував дружину ліками та оплачував лікування, здіснював великі покупки для дому, видавав їй кошти на повсякденні потреби.. Основним джерелом існування для заявниці була пенсія її чоловіка - ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю третьої групи загального захворювання, з 26.02.2007. Інвалідність призначено - довічно. (довідка МСЕ №110795)
Згідно відомостей про перерахунок пенсії, наданих Головним управлінням Пенсійного фонду України у Рівненській області, розмір пенсії ОСОБА_1 становить - 3765 грн.
Відповідно до відомостей про перерахунок пенсії, та листа №1700-0202-8/17051 від 02.03.2026, наданих Головним управлінням Пенсійного фонду України у Рівненській області, розмір пенсії ОСОБА_2 , на день смерті, становив - 10340,35 грн.
Зі змісту роз'яснень, викладених у пункті у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вбачається, що в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; із заяви про встановлення факту не вбачається спору про право; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про прав.
Частиною 1 ст. 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Положення ст. 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Зазначена норма відображає загальний принцип недискримінації за ознакою наявності чи відсутності реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.
Таким чином, реєстрація місця проживання заявниці і її чоловіка за різними адресами не свідчить про те, що вони перебуваючи у шлюбі не проживали однією сім'єю.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Пунктом 2 частини 1 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Частиною 1 статті 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38).
Частиною 1 статті 38 цього Закону передбачено, що члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
На підставі статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається: непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно п. 2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім'ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Відповідно ч. 2 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно вимог ч. 4 ст.3 СК України, сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Щодо перебування особи на утриманні, то повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.
Постійний характер допомоги означає, що вона не була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги слід з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Таким чином, у спірних правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого судам необхідно дослідити зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Отже, факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, має значення для переходу на пенсію, у зв'язку з втратою годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо. Така ж позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року № 592/17552/18, від 22 жовтня 2020 року у справі №210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17.
При вирішенні питання щодо встановлення вищевказаного факту суд приймає до уваги п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», де передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Судом встановлено, що заявниця до моменту смерті свого чоловіка перебувала на його утриманні, і допомога яка їй надавалась останнім, була постійним і основним джерелом засобів до існування, у зв'язку з чим суд вважає доведеним факт перебування ОСОБА_1 на утриманні свого ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За таких обставин, оскільки встановлення факту перебування на утриманні має для заявниці юридичне значення і потрібне для призначення пенсії, у зв'язку з втратою годувальника, суд вважає за необхідне встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі наведеного, керуючись Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»,ст.ст. 4, 6, 8, 10-13, 17-18, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 293, 315, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , заінтересована особа: Головне Управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, про встановлення факту перебування на утриманні померлого, задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , перебувала на утриманні чоловіка - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у селищі Володимирець Вараського району Рівненської області.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуюча: Котик Л.О.
Учасники процесу:
Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
Заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, юридична адреса: м. Рівне, вул. Короленка,7, Рівненської області, код ЄДРПОУ:21084076.