Справа 556/2694/25
Номер провадження 2/556/47/2026
10.02.2026 року. сел.Володимирець
Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Іванків О.В.
при секретарі Кньовець Н.П.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в сел. Володимирець справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Полицької сільської ради Вараського району Рівненської області про визнання права власності,-
В суд звернувся ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , Полицької сільської ради Вараського району Рівненської області про визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю, а саме на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Полицької сільської ради Володимирецького району (нині Вараського району) Рівненської області, яка належала ОСОБА_3 .
В обґрунтування позову позивач вказує, що ОСОБА_3 , за життя належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Полицьке» розміром 4,56 в умовних кадастрових гектарах, що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія Р В № 0226957 від 26 серпня 1997 року.
26 грудня 2001 року ОСОБА_4 (так в сертифікаті та свідоцтві про народження) ОСОБА_5 померла, що стверджується сертифікатом про смерть від 31.12.2001 року, виданим штатом Каліфорнія США. Її чоловік ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується сертифікатом про смерть від 26.02.2016 р., виданим штатом Каліфорнія США.
За життя ОСОБА_3 , перебувала у шлюбі з ОСОБА_6 , племінником якого являється позивач.
Згідно довідки Полицької сільської ради Вараського району Рівненської області №340 від 12 травня 2025 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із своїм чоловіком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали в АДРЕСА_1 до 12.05.1998 року, після чого вибули у США.
На адвокатський запит Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області листом від 24.06.2025 року № 29-17-0.2-3035/2-25 повідомило, що взамін сертифіката видавався державний акт від 27.12.2005 року серії ЯБ № 331246. В справах управління наявні два примірники державного акта, через що було відмовлено у видачі копії. Оскільки оригінал державного акта зберігається в управлінні Держгеокадастру, є очевидним, що як спадкове майно даний пай не був оформлений.
На даний час позивач має бажання розпоряджатися належним йому майном, однак не має такої можливості у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
Тому просить суд визнати за ним право власності на земельну ділянку за набувальною давністю, а саме на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Полицької сільської ради Володимирецького району (нині Вараського району) Рівненської області.
Ухвалою суду від 14 листопада 2025 року відкрито загальне позовне провадження по даній справі.
Позивач ОСОБА_1 , у підготовче судове засідання не з'явився, але надав суду заяву в якій просив розгляд справи проводити у її відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 , у підготовче судове засідання не з'явилася, однак надала суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги визнає, надала суду письмові докази на підтвердження відмови від спадкових прав.
Представник відповідача Полицької сільської ради Вараського району Рівненської області будучи належним чином повідомлений про дату та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, але надали суду заяву в якій просили справу розглядати у відсутності їх представника, заявлені вимоги залишають на розсуд суду.
За нормою п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
В судовому засіданні було встановлено ряд фактичних обставин справи. Зокрема, що ОСОБА_3 , належало право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності КСП «Полицьке» розміром 4,56 в умовних кадастрових гектарах, що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія Р В № 0226957 від 26 серпня 1997 року.
Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 24.06.2025 року № 29-17-0.2-3035/2-25 наданого на адвокатський запит встановлено, що взамін сертифіката видавався державний акт від 27.12.2005 року серії ЯБ № 331246. В справах управління наявні два примірники державного акта, через що було відмовлено у видачі копії.
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 померла, що підтверджується сертифікатом про смерть від 31.12.2001 року, виданим штатом Каліфорнія США.
Її чоловік ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується сертифікатом про смерть від 26.02.2016 р., виданим штатом Каліфорнія США.
Той факт, що ОСОБА_3 та дядько позивача ОСОБА_6 були чоловіком та дружиною підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 .
Згідно довідки № 340 від 12 травня 2025 року, яка видана Полицькою сільською радою Вараського району Рівненської області встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 разом із своїм чоловіком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали в АДРЕСА_1 до 12.05.1998 року, після чого вибули у США.
Також судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , є племінником ОСОБА_6 , що стверджується наступними документами:
- згідно свідоцтва про народження позивача серія НОМЕР_2 його батьком є ОСОБА_7 .
- згідно свідоцтва про народження батькапозивача ОСОБА_7 серія НОМЕР_3 його батьками є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
- згідно свідоцтва про народження ОСОБА_6 серія НОМЕР_4 його батьками є ОСОБА_8 та ОСОБА_10 (російською мовою).
Зазначене підтверджує, що батько позивача ОСОБА_7 був братом ОСОБА_6 , а відтак ОСОБА_6 є дядьком позивача по батьковій лінії.
Також в судовому засіданні факт постійного, відкритого, безтитульного і добросовісно користування ОСОБА_1 , спірною земельною ділянкою вже більше 20 років, підтверджується довідкою № 340 від 12 травня 2025 року, яка видана Полицькою сільською радою Вараського району Рівненської області, що підтверджує вибуття 12.05.1998 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із своїм чоловіком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до США.
Тому матеріалами справи було підтверджено факт, що з 1998 року позивач постійно, відкрито і добросовісно користуєтьсяся спірною земельною ділянкою. Відповідачі жодним чином не заперечували тієї обставини, що таке володіння земельною ділянкою з боку позивача було добросовісним.
Ураховуючи положення пункту 8 Прикінцевих таперехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.
При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року.
Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Таким чином, суд вважає встановленими та такими, що не підлягають доведенню, обставини заволодіння позивачем земельною ділянкою для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Полицької сільської ради Володимирецького району (нині Вараського району) Рівненської області, яка належала ОСОБА_3 , з 2001 року, а також факт відкритого та безперервного володіння ним цією земельною ділянкою.
Згідно з ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Частинами 1, 4 ст. 344 ЦК України встановлено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Таким чином, зі змісту вказаної норми вбачається, що задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставі ст. 334 ЦК України можливе лише за наявності таких умов: по-перше, необхідно, щоб заволодіння майном було добросовісним, тобто особа при заволодінні майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.
По-друге, таке володіння повинно бути відкритим, тобто очевидним для всіх інших осіб, при цьому володілець має ставитись до цього майна як до власного (експлуатувати, вживати необхідні заходи для утримання майна в належному стані тощо).
По-третє, володіння майном повинно бути безперервним протягом встановлених законом строків.
По-четверте, необхідною умовою є відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності.
При цьому,володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.
Позивачем доведено наявність всіх вказаних умов, що є підставою для задоволення позову.
Як вже зазначалось, сторони визнали відкритий та безперервний характер володіння земельною ділянкою, оскільки позивач ОСОБА_1 , користується земельною ділянкою постійно, та не тільки відповідачам та іншим особам, тай органам місцевого самоврядування було про це відомо. Позивач та члени його сім'ї продовжують володіти земельною ділянкою і на час судового розгляду справи.
При цьому суд констатує, що з 2001 року, що позивач ставився до земельної ділянки, як до своєї власної - безперешкодно володів нею, утримував, засаджував та доглядав. Ці обставини підтверджуються наданими позивачем доказами. Позивач оплачував податок на землю.
Також сторонами підтверджено і безтитульність володіння ОСОБА_1 , земельною ділянкою для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Полицької сільської ради Володимирецького району (нині Вараського району) Рівненської області.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
З урахуванням сукупності вказаних обставин, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 , який з 2001 року добросовісно заволодів чужим нерухомим майном - земельною ділянкою для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Полицької сільської ради Володимирецького району (нині Вараського району) Рівненської області, і продовжує відкрито та безперервно володіти цим нерухомим майном, несе витрати на її утримання, більше двадцяти років, відповідачами по справі спростувань вказаних обставин та вимог про повернення цього нерухомого майна не заявлено, набув права власності на це майно, у зв'язку з чим його позов підлягає задоволенню.
Питання про повернення сплаченого при подачі позовної заяви судового збору позивач не ставить.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 76, 80, 81, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.344 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Полицької сільської ради Вараського району Рівненської області про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Полицької сільської ради Володимирецького району (нині Вараського району) Рівненської області, яка належала ОСОБА_3 на праві власності згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 331246, за набувальною давністю.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя: О.В. Іванків
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , (РНОКПП НОМЕР_5 ), жителька с. Полиці, Вараського району Рівненської області.
Відповідачі:
ОСОБА_2 , (РНОКПП невідомо) останнє відоме місце проживання с. Полиці, Вараського району Рівненської області,
Полицька сільська рада Вараського району Рівненської області юридична адреса: с. Полиці, вул.Б.Хмельницького, Вараський район Рівненська область код ЄДРПОУ 04388320.