Дата документу 31.03.2026Справа № 554/15546/25
Провадження № 1-кс/554/4498/2026
31 березня 2026 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава клопотання слідчого СВ ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025170440000823 від 24.10.2025 року щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, військовослужбовця, судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,
До провадження слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , обґрунтоване тим, що в провадженні СВ ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025170440000823 від 24.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.
В ході розслідування установлено, що в нічний час доби з 23.10.2025 на 24.10.2025 ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, переліз через паркан домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , де скориставшись темним часом доби, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, тобто діючи таємно, шляхом зриву навісного замка на дверях проник до приміщення гаража, яке знаходиться на території домогосподарства.
Проникнувши до гаража діючи протиправно, всупереч волі власника, не маючи жодного права на розпорядження чужим майном ОСОБА_4 незаконно заволодів транспортним засобом, а саме мотоциклом моделі «ALPHA ZS50F», без державної реєстрації, чорного кольору, номер рами « НОМЕР_1 », вартістю 7000 грн, належним потерпілій ОСОБА_6 .
Викрадений транспортний засіб ОСОБА_4 викотив з приміщення гаража, таємно перемістив його неподалік від домогосподарства, що за адресою: АДРЕСА_3 , де приховав його до моменту виявлення транспортного засобу працівниками поліції.
15.11.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, а саме в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому з проникненням у приміщення.
18.03.2026 року о 12 год. 35 хв. ОСОБА_4 було затримано в порядку статті 207 КПК України на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
19.03.2026 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 14 діб, а саме до 12 год. 15 хв. 01.04.2026 року. Одночасно ОСОБА_4 визначено запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 66560 грн.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується сукупністю зібраних у ході розслідування доказів, а саме: рапортами щодо реєстрації повідомлення про скоєне кримінальне правопорушення від 24.10.2025; протоколами огляду місця події за адресами: АДРЕСА_2 від 24.10.2025; АДРЕСА_3 від 24.10.2025; протоколом слідчого експерименту від 25.10.2025; протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6 від 24.10.2025; повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 15.11.2025.
Ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, на цей час не зникли та продовжують існувати.
З огляду на викладене, слідчий просить продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 до проведення підготовчого судового засідання, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти існуючим ризикам.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 зазначив, що 31.03.2026 року до Полтавського районного суду Полтавської області направлено обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, підготовче судове засідання на даний час не призначене. Підтримав клопотання слідчого, просив задовольнити його та продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 у порядку ч.6 ст.199 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні вказав, що не заперечує проти розгляду даного клопотання за відсутності його захисника ОСОБА_11 . Щодо задоволення клопотання заперечував, зазначив, що немає підстав уважати, що він може впливати на свідків чи потерпілу в кримінальному провадженні, оскільки він визнає вину у вчиненні інкримінованого злочину, просив застосувати щодо нього більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
У даному випадку відсутні обставини, за яких участь захисника є обов'язковою відповідно до статті 52 КПК України, у зв'язку з чим, з урахуванням позиції підозрюваного, який не заперечував проти розгляду клопотання за відсутності захисника ОСОБА_11 , суд дійшов висновку про можливість розгляду клопотання без участі захисника.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
За змістом положень ст.131 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов?язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м?яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно із ч.ч.3, 4 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Слідчим суддею встановлено, що 15.11.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, а саме в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому з проникненням у приміщення.
Постановою слідчого від 29.12.2025 року ОСОБА_4 було оголошено в розшук.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 02.01.2026 року було надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
18.03.2026 року о 12 год. 35 хв. ОСОБА_4 було затримано в порядку статті 207 КПК України на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Постановою слідчого від 18.03.2026 року досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025170440000823 від 24.10.2025 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, відновлено.
19.03.2026 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 14 діб, а саме до 12 год. 15 хв. 01.04.2026 року та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66560 грн.
31.03.2026 року Заступник керівника Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_12 скерував до Полтавського районного суду Полтавської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025170440000823 від 24.10.2025 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.
Відповідно до ч.6 ст.199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Станом на 31.03.2026 року кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, перебуває на стадії підготовчого провадження, справу до судового розгляду по суті на даний час не призначено, письмові докази не досліджено та свідків не допитано.
Підставою для застосування запобіжного заходу та продовження строку його дії є, зокрема, набуття особою статусу «підозрюваного» та наявність обґрунтованої підозри її у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
При цьому в зв?язку з тим, що нормами КПК України прямо не визначено змісту поняття «обґрунтована підозра», необхідно відповідно до ч.5 ст.9 КПК України керуватись усталеною практикою Європейського суду з прав людини, за якою «існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об?єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин (наприклад, пункт 32 рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, пункт 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року). Такий стандарт є найнижчим за рівнем переконання у кримінальному провадженні, тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого приходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування» (наприклад, пункт 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року).
Оцінивши надані сторонами кримінального провадження докази, слідчий суддя приходить до висновку, що з матеріалів клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, вбачається наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, що підтверджується матеріалами клопотання.
Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Підставою для продовження строку дії запобіжного заходу також є наявність достатніх підстав вважати, що існує (або продовжує існувати) хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності вчинення підозрюваним певних дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов?язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак належить з?ясувати реальну можливість здійснити їх в майбутньому.
Слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні стороною обвинувачення було доведено, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, встановлені при вирішенні питання про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, не зменшилися, продовжують існувати і в ході судового розгляду клопотання прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
Так, злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 є тяжким, його санкцією передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої, разом із цим, до часу затримання підозрюваний ухилявся від слідства, свідомо переховувався, був оголошений у розшук, тому існують об'єктивні підстави вважати, що усвідомлюючи вказане, ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо дослідив під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них (ч.4 ст.95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Вказане в сукупності свідчить про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
На думку слідчого судді, прокурором доведено й наявність ризику, що підозрюваний може перешкодити кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, зокрема проти власності, є судимим, не має законного джерела прибутку. Зазначені обставини свідчать про схильність підозрюваного до антисоціальної поведінки та дають підстави вважати, що останній, у випадку застосування менш тяжкого запобіжного заходу, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до статті 178 КПК України, при вирішенні даного клопотання, слідчий суддя також враховує дані про особу підозрюваного в їх сукупності, у тому числі, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, вік та стан його здоров'я, міцність його соціальних зв'язків у місці проживання, репутацію, майновий стан, а також те, що підозрюваний неодноразово судимий.
Проаналізувавши викладене, слідчим суддею не встановлено достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти доведеним ризикам та забезпечити належну поведінку підозрюваного.
Отже, зважаючи на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для продовження строку тримання під вартою підозрюваного (обвинуваченого) ОСОБА_4 з мотивів, наведених у клопотанні, оскільки ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які існували на момент застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зникли та продовжують існувати, так як сам по собі факт його перебування в умовах ізоляції, на думку суду, не міг змінити його настільки, що зникла суспільна небезпечність вчиненого діяння або змінились обставини, які б виключали можливість повторення вчинення ним аналогічних дій в майбутньому.
Викладені вище обставини, на думку суду, є істотними й такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до положень ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Разом із цим, слідчий суддя враховує, що відповідно до положень ч.3 ст.183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні розміру застави слідчим суддею необхідно враховувати обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стану підозрюваного, інші дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Крім того, визначаючись із розміром застави, необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини, згідно якої розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22 тарвня 2018 року, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року, заява № 12050/04, § 78).
На переконання слідчого судді, застава у визначеному ухвалою суду від 19.03.2026 року розмірі 66560 грн співвідноситься із встановленими слідчим суддею ризиками, характером інкримінованих злочинів, не є завідомо непомірною для підозрюваного та разом з покладеними на нього на підставі ч.5 ст.194 КПК України процесуальними обов'язками, забезпечить належну процесуальну поведінку останнього та запобігатиме існуючим ризикам.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для продовження строку застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, залишивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 66560 грн, у зв?язку з чим клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 194, 196, 197, 199, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, тобто до 29 травня 2026 року, 12 год. 15 хв., залишивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560 грн.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 02 квітня 2026 року о 15 год. 00 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1