Дата документу 02.04.2026Справа № 554/13933/25
Провадження № 1-кп/554/20/2026
02 квітня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження №62025170010001698 від 05.08.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України,
У провадженні суду перебувають матеріали кримінального провадження №62025170010001698 від 05.08.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. В обґрунтування клопотання посилався на те, що що існує обґрунтована підозра обвинуваченого у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а також існують ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу, та продовжують існувати і наразі їх вагомість не зменшилась. Застосування більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, не дасть змоги запобігти вищевказаним ризикам.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти клопотання прокурора, просили змінити на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дійшов наступного висновку.
У відповідності до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати 2 місяців.
Частиною 1 ст. 197 КПК України визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Згідно вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до п.4 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги п.3, п.4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Судом встановлено, що, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, за який у разі доведення вини передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Дослідженням даних про особу обвинуваченого встановлено, що останній раніше не судимий, неодружений.
Викладене свідчить, що прокурором доведена наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КІІК України, а саме: ОСОБА_4 може вчинити дії спрямовані на переховування від суду, усвідомлюючи тяжкість покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, перешкоджаючи встановленню дійсних обставин справи.
Інші більш м'які запобіжні заходи неможливо застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки, у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, так як вони передбачають перебування на волі, що дає можливість негативно впливати на повне та всебічне встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні та ухилитися від суду.
Матеріали справи не містять жодних даних, що вік та стан здоров'я обвинуваченого не дозволяють йому перебувати під вартою.
Враховуючи викладене, а також характер та фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, що має високий рівень суспільної небезпеки, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого відповідає характеру і тяжкості діяння, яке йому інкримінується, а разом з іншим, допомагає уникнути виникненню ризиків, існування яких доведено, тому суд приходить до висновку про доцільність продовжити відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без права внесення застави, згідно ч.4 ст. 183 КПК України.
Керуючись ст.ст. 131-132, 177-178, 182-183, 193-194, 196-197, 331, 372, 376 КПК України, суд,
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)» строком на шістдесят днів, тобто до 31 травня 2026 року.
Копію ухвали направити в ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)».
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 02.04.2026 року об 11.55 год.
Суддя ОСОБА_1