Дата документу 30.03.2026Справа № 554/13306/25
Провадження № 1-кс/554/4006/2026
30 березня 2026 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , володільця майна ОСОБА_4 , розглянувши матеріали клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025170000000504 від 14.05.2025 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України, -
Слідчий звернувся до Шевченківського районного суду міста Полтави з клопотанням про арешт майна у кримінальному №12025170000000504 від 14.05.2025 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України, в якому просив накласти арешт на вилучене 17.03.2026 року під час проведення обшуку в камері № 33, ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23», за адресою: м. Полтава вул. Юліана Матвійчука 91, де утримується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільний телефон «Motorola» з сім-картою «Київстар»; грошові кошти в сумі 500 грн.,з метою позбавлення права користування, розпорядження та відчуження майна.
В обґрунтування клопотання зазначає, що у провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області знаходиться кримінальне провадження №12025170000000504 від 14.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб за попередньою змовою, всупереч вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 22.12.2006 року та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 року, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх суспільно небезпечні наслідки, з корисливих мотивів та мети, на території Полтавської області, здійснюють незаконне перевезення, зберігання та збут наркотичних засобів та психотропних речовин, безконтактним способом шляхом так званих «закладок», поштових відправлень та передачі з рук в руки, довіреному колу осіб.
Окрім того установлено, що група осіб організувала відправлення наркотичних засобів до ДУ «Полтавська установа виконання покарань № 23» за допомогою поштових відправлень ТОВ «Нова Пошта» (код ЄДРПОУ 31316718).
13.08.2025 року за адресою: Полтавська область, м. Полтава, дорога М-03 Київ-Харків-Довжанський, км 330+921, вилучено цигарку, яку переламавши було виявлено, згідно з висновком експерта №СЕ-19/117-25/18781-НСПРАП від 28.08.2025, надана на дослідження суміш, яка знаходиться в паперовому згортку, є сумішшю канабісу та речовиною рослинного походження коричневого кольору, яка містить нікотин. Канабіс віднесено до наркотичних засобів, обіг якого обмежено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 0,168г., яка була адресована за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 91.
У ході проведення НСРД встановлено, що до вчинення вищевказаного злочину, крім інших, може бути причетний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на даний час утримується в ДУ «Полтавська установа виконання покарань № 23», в камері №33, за адресою: м. Полтава вул. Юліана Матвійчука 91.
17.03.2026 року в ході проведення обшуку в камері № 33, ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23», за адресою: м. Полтава вул. Юліана Матвійчука 91, де утримується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено та вилучено: мобільний телефон «Motorola» з сім-картою «Київстар»; грошові кошти в сумі 500 грн.
17.03.2026 року слідчим СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 вищеперераховане вилучене майно визнано речовими доказами та приєднане до матеріалів кримінального провадження.
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав, вказаних у клопотанні. Зазначив, що в телефоні можуть міститися дані, що мають відношення до обігу наркотичних засобів, а грошові кошти здобуті внаслідок злочинних дій. Крім того, наголосив на тому, що в ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23» заборонено користуватися телефонами та зберігати грошові кошти в камері.
Володілець майна ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що мобільний телефон дійсно належить йому, але він не має відношення до справи. Грошові кошти не здобуті внаслідок обігу наркотичних засобів.
Слідчий суддя, заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 та пункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, до яких, зокрема, належить арешт майна. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Поряд з цим, арешт майна застосовується у кримінальному провадженні незалежно від ступеню тяжкості кримінального правопорушення, що у ньому розслідується.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ст. 170 КПК України).
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
У силу частин 1, 2, 4 , 5 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: (1) правову підставу для арешту майна; (2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення збереження речових доказів); (3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; (4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
Встановлено, що у провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області знаходиться кримінальне провадження №12025170000000504 від 14.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Відповідно до матеріалів клопотання, група осіб за попередньою змовою, всупереч вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 22.12.2006 року та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 року, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх суспільно небезпечні наслідки, з корисливих мотивів та мети, на території Полтавської області, здійснюють незаконне перевезення, зберігання та збут наркотичних засобів та психотропних речовин, безконтактним способом шляхом так званих «закладок», поштових відправлень та передачі з рук в руки, довіреному колу осіб.
Окрім того, органом досудового розслідування встановлено, що група осіб організувала відправлення наркотичних засобів до ДУ «Полтавська установа виконання покарань № 23» за допомогою поштових відправлень ТОВ «Нова Пошта» (код ЄДРПОУ 31316718).
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 17.02.2026 року надано дозвіл на проведення обшуку в камері № 33, ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23», за адресою: м. Полтава вул. Юліана Матвійчука 91, де утримується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою відшукання та виявлення наркотичних засобів, психотропних речовин, мобільних телефонів, сім карток, банківських карток.
17.03.2026 року в ході проведення обшуку в камері № 33, ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23», за адресою: м. Полтава вул. Юліана Матвійчука 91, де утримується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено та вилучено: мобільний телефон «Motorola» з сім-картою «Київстар»; грошові кошти в сумі 500 грн.
Органом досудового розслідування доведено, що мобільний телефон, який вилучено під час проведення обшуку від 17.03.2026 року, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
18.03.2026 року зазначений мобільний телефон та грошові кошти визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження.
Слідчий суддя звертає увагу, що прийняття слідчим постанови про визнання майна речовим доказом не має правового значення для вирішення питання про арешт майна, позаяк відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України саме на слідчого суддю покладається обов'язок при вирішенні питання про арешт майна урахувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт майна накладається у з метою забезпечення збереження речових доказів, що було установлено слідчим суддею у межах цього розгляду.
Вилучений, відповідно до протоколу обшуку від 17.03.2026 року мобільний телефон, підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Однак, щодо накладення арешту на грошові кошти в сумі 500 грн, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту, можливість використання майна як доказу та розумність і співрозмірність обмеження права власності.
У судовому засіданні встановлено, що органом досудового розслідування не надано жодного доказу, який би підтверджував зв'язок вилучених 500 гривень із вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Сама по собі наявність грошових коштів у особи, яка утримується в установі виконання покарань, хоч і є порушенням режиму утримання, проте за відсутності даних про їх отримання внаслідок збуту наркотичних засобів або призначення для придбання таких засобів, не є достатньою підставою для визнання їх речовими доказами.
Крім того, слідчим не обґрунтовано, яким чином вказані кошти зберегли на собі сліди злочину або можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у даному провадженні. За таких обставин, арешт коштів не відповідає завданням кримінального провадження та є необґрунтованим втручанням у право власності.
На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
На підставі вищевикладеного, слідчий суддя вважає за необхідне частково задовольнити клопотання.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025170000000504 від 14.05.2025 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України, - задовольнити частково.
Накласти арешт на вилучене 17.03.2026 року під час проведення обшуку у камері №33, ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23», за адресою: м. Полтава вул.Юліана Матвійчука 91, де утримується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільний телефон «Motorola» з сім-картою «Київстар», з позбавленням права користування, розпорядження та відчуження, до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
В іншій частині клопотання відмовити.
Виконання зазначеної ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 5 днів з моменту проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1