Справа № 541/54/25
Провадження № 1-кс/541/291/2026
31 березня 2026 рокум. Миргород
Слідчий суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника власника майна ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
слідчого ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» про скасування арешту майна по кримінальному провадженню, внесеному 02 січня 2025 року до ЄРДР за № 12025170550000004 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
встановив:
24 березня 2026 року до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області звернулося ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» з клопотанням про скасування арешту майна, що накладений ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 06 січня 2025 року на тимчасово вилучене майно, а саме - автомобіль марки CHEVROLET, моделі NIVA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого 29 січня 2015 року центром ДАІ 5307, є ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт».
В обґрунтування клопотання заявник зазначив, що на даний час у кримінальному провадженні, внесеному 02 січня 2025 року до ЄРДР за № 12025170550000004, триває досудове розслідування. Після накладеного судом арешту ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 12 грудня 2025 року задоволено клопотання слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 , датоване 10 грудня 2025 року, про дозвіл на проведення слідчого експерименту, надано дозвіл на проведення слідчого експерименту з використанням автомобіля марки CHEVROLET NIVA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт», з проникненням до салону, приведення його до технічно справного стану, транспортування з місця його перебування: Полтавська область, Миргородський район, с. Білики, вул. Центральна, буд. 52 до місця проведення слідчого експерименту за адресою: Полтавська область, Миргородський район, с. Савинці, вул. Миру.
12 грудня 2026 року слідчим ОСОБА_5 проведені всі необхідні слідчі дії, експертизи, об'єктом яких був вилучений та арештований транспортний засіб, що на думку заявника вказує на те, що у органу досудового розслідування відпала потреба у подальшому арешті вказаного майна. Подальше утримання вищевказаного транспортного засобу стороною обвинувачення є невиправданим, тому заявник просив скасувати арешт та повернути майно власнику.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_3 клопотання підтримав з викладених у ньому підстав, просив клопотання задовольнити в повному обсязі
Прокурор заперечував проти скасування арешту з транспортного засобу. Зазначив, що усі необхідні експертизи по кримінальному провадженню не проведено, підстави для скасування арешту відсутні, тому просив відмовити в задоволенні клопотання.
Слідчий ОСОБА_5 пояснив, що на теперішній час тривають слідчі дії, експертизи по кримінальному провадженню не проведені, є необхідність проведення слідчого експерименту за участю водія та вкзаного в клопотанні транспортного засобу, тому заперечував проти скасування арешту з автомобіля.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя встановив наступне.
Слідчим відділом Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 січня 2025 року за № 12025170550000004 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом або знаряддям злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
02 січня 2025 року проводився огляд та вилучення автомобіля CHEVROLET NIVA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який визнано речовим доказом по кримінальному провадженню № 12025170550000004, визначено місце його зберігання - майданчик тримання транспортних засобів Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області.
Ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 05 січня 2025 року на вказаний транспортний засіб накладено арешт.
При постановленні вказаної ухвали слідчим суддею було враховано, щоарешт зазначеного майна є необхідним для забезпечення його зберігання як речового доказу до закінчення проведення відповідних слідчих дій та експертних досліджень.
У відповідності зі ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України).
Арешт на вказане у клопотанні майно було накладено з метою забезпечення речових доказів.
Слід зазначити, що згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Згідно зі ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Отже, обов'язок доведення відсутності подальшої потреби застосування арешту майна покладається саме на особу, яка просить скасувати такий арешт.
Як вказують прокурор, слідчий, на теперішній час тривають слідчі дії, експертизи по кримінальному провадженню не проведені, а тому фактично мета заходу забезпечення кримінального провадження в повному обсязі не досягнута.
Обставин, передбачених ч. 1 ст. 174 КПК України, які б вказували на необхідність скасування арешту майна, про яке йдеться, слідчим суддею не встановлено.
Оскільки кримінальне провадження, в межах якого накладався арешт на майно, не закрито, на даний час перебуває на стадії досудового розслідування, наразі проводяться слідчі та процесуальні дії, всі експертизи не проведено, необхідність у збереженні зазначеного майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, та потреба у застосуванні цього заходу в подальшому не відпала.
Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання про скасування арешту на майно.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 98, 167, 170-175, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» про скасування арешту майна відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддяОСОБА_1