єдиний унікальний номер справи 531/3253/25
номер провадження 2/531/376/26
26 лютого 2026 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Попова М.С.,
за участі секретаря судового засідання Клименко Т.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», за участі представника позивача Романенка Михайла Едуардовича, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» через систему "Електронний суд" звернулося до суду з вказаним позовом, у якому просили стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 12400,00 грн., а також судові витрати.
В обґрунтування поданого позову посилається на те, що 25.09.2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 1326834451153 та відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 3100 грн. Відповідачкою не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 22.07.2024 р. між ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №22072024. Згідно даного Договору факторингу 22.07.2024 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 1326834451153 від 25.09.2023року. Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою, яка становить 12400грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 3100 грн.; заборгованість за відсотками становить 9300грн.; заборгованість за штрафними санкціями та комісіями становить 0грн.; заборгованість за пенею становить 0грн.
Ухвалою від 12.01.2026 відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України,суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачу копію позовної заяви з додатками та ухвалу про відкриття провадження направлено за адресою реєстрації та отримано нею 13.01.2026.
Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило. Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористалася.
Крім того, клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
З урахуванням викладеного, за відсутності клопотань сторін про призначення розгляду справи в судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Так, відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом установлено, що 25 вересня 2025 року, на підставі заяви відповідача, між ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія старт» № 1326834451153, який підписаний електронними підписами сторін, одноразовим ідентифікатором R5J4H6.
Відповідно до Договору кредитодавець видає позичальнику кредит у національній валюті у сумі 3 100 грн на строк 120 днів. Позичальник зобов'язаний повернути кредит кредитодавцю 23.01.2024 або достроково. Дисконтна процентна ставка становить 2,25 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується в межах строку надання кредиту, але не більше перших 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 20 день включно. Базова процентна ставка складає 2,5 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом
Згідно пункту 2.23 Договору кредит надається шляхом здійснення переказу коштів кредитодавця в сумі 3 100 грн на банківський рахунок позичальника за реквізитами платіжної картки, вказаної клієнтом в особистому кабінеті - НОМЕР_1 .
Розділом 3 Договору визначено порядок нарахування та сплата процентів
Із додатку № 1 до Договору № 1326834451153 від 25.09.2023 року, вбачається графік платежів, згідно якого відповідачка 25.09.2023 року отримала кредит в сумі 3 100 грн.
Згідно додатку № 2 до договору ОСОБА_1 електронним підписом також підписала згоду на взаємодію з третіми особами при врегулюванні проблемної заборгованості.
Цього ж дня відповідачка ознайомилася з паспортом споживчого кредиту підписавши його.
Таким чином, договір про надання фінансового кредиту був укладений в електронній формі в особистому кабінеті відповідачки та разом з додатками у виді Графіку платежів та Згоди на взаємодію з третіми особами при врегулюванні проблемної заборгованості, а також Анкетою-заявою на отримання кредиту та Паспортом споживчого кредиту був підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором R5J4H6.
Як убачається з довідки ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 24 грудня 2025 року про підтвердження успішної оплати, згідно договору з ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» М1805/1 від 18.05.2023 року виконана транзакція № 1300916057 від 25 вересня 2023 року на номер картки НОМЕР_1 на суму 3 100 грн.
У свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим за розрахунком «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» за відповідачкою утворилася заборгованість у розмірі 12400,00 грн, з яких: 3 100 грн - заборгованість по тілу кредиту, 9300,00 грн - заборгованість по процентах.
Згідно ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.
22.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» укладено факторингу № 22072024, у відповідності до умов якого, ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» відступило позивачу належне йому право вимоги до відповідачки коштів, право на одержання яких належить ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ», а позивач набув право вимоги грошових коштів від ОСОБА_1 в сумі 12400,00 грн.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 22072024 від 22 липня 2024 року до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги, у тому числі і щодо заборгованості ОСОБА_1 за договором № 1326834451153 від 25 вересня 2023 року у розмірі 12400,00 грн, з яких: 3 100 грн - заборгованість по тілу кредиту, 9300,00 грн - заборгованість по процентах.
Позивач направив досудову вимогу від 15 серпня 2025 року ОСОБА_1 на адресу місця проживання, яку вона зазначила у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачкою погашена не була, тому Банк вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути змінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За змістом ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності.
За приписами ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Згідно ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідачка належним чином не виконувала взяті на себе зобов'язання про надання фінансового кредиту, у зв'язку з чим у неї утворилася заборгованість у розмірі 12400,00 грн.
Вказаний вище розрахунок загальної суми заборгованості відповідачки по кредитному договору відповідає вимогам закону та не спростований останньою, доказів належного виконання взятих зобов'язань перед позивачем за умовами договору суду не надано.
Таким чином, позивачем доведено належними та допустимими доказами у контексті вище перелічених норм законодавства щодо виникнення між сторонами зобов'язальних правовідносин на умовах, зазначених позивачем, надано докази щодо відсоткової ставки за користування кредитними коштами, строків їх повернення.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню та з відповідачки ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість в розмірі 12400,00 грн.
Також позивачем ставиться питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Із матеріалів справи вбачається, що 01 січня 2025 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та адвокатом Лівак І.М. укладено договір № 42649746 про надання правової допомоги.
Факт надання адвокатських послуг позивачу підтверджується свідоцтвом про зайняття адвокатською діяльністю, виданого на ім'я Лівак І.М., додатковою угодою № 1326834451153 від 17 листопада 2025 року до договору про надання правової допомоги № 42649746, детальним описом робіт, виконаних адвокатом Лівак І.М. на суму 6 000 грн., актом про підтвердження надання правової допомоги адвокатом на суму 6 000 грн.
Вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов наступного висновку.
Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до п. 35 Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, враховуючи категорію справи, обсяг виконаних робіт та наданих адвокатом послуг, значення справи для сторони позивача, її публічним інтересом, відсутності клопотання відповідачки про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги, співмірність даних витрат, які суд вважає такими, що підлягають до задоволенню та які слід стягнути з відповідачки на користь позивача у розмірі 6 000 грн.
На підставі ст. 141 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує понесені та документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» при подачі позову до суду через систему «Електронний суд» було сплачено суму судового збору в розмірі 2 422,40 грн відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір».
У зв'язку із задоволенням позовних вимог на підставі ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідачки на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись статтями 525, 526, 527, 530, 549, 599, 610, 625, 629, 634, 638, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078, 1079, 1080, 1081, 1082 ЦК України, статтями 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 137, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 274, 279, 282, 283 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», за участі представника позивача Романенка Михайла Едуардовича, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) заборгованість за Кредитним договором № 1326834451153 від 25.09.2023 року у розмірі 12400,00 грн. (дванадцять тисяч чотириста гривень нуль копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) суму сплаченого судового збору у розмірі 2422, 40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) та витрати професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн. (шість тисяч гривень нуль копійок), а всього - 8422,40 грн (вісім тисяч чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя М.С. Попов