Справа № 536/3012/25
провадження 2/527/451/26
02 квітня 2026 року м.Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Свістєльнік Ю.М.,
за участю секретаря удового засідання - Мороз Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у м. Глобине цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
16 грудня 2025 року позивач звернувся до Кременчуцького районного суду Полтавської області з вищевказаним позовом.
Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 24 грудня 2025 року цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором було передано на розгляд до Глобинського районного суду Полтавської області.
21 січня 2026 року до Глобинського районного суду Полтавської області надійшла вищевказана цивільна справа, та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у даній справі визначено Свістєльнік Ю.М.
В обгрунтування позову позивач зазначив, що 30.12.2020 між Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 3426135. На умовах, встановлених Договором, Кредитодавець надає Споживачу кредит у гривні, а Позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Сума кредиту (загальний розмір) : 10100,00 гривень. Тип кредиту - кредит. Кредитодавець свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав Позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах та в розмірі, передбачених договором.
28.07.2021 було укладено договір № 28072021 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3426135.
23.05.2024 було укладено договір № 23/05/24 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3426135. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 3426135.
Посилаючись на викладене, представник позивача, просив суд, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 33128,00 грн, судовий збір в розмірі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13000,00 грн.
Позивач у судове засідання не з'явився, у позовній заяві зазначив, що просить проводити розгляд справи у відсутність представника позивача та не зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, судові повістки про виклик до суду направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відзиву відповідач не подав.
Враховуючи наявність умов проведення заочного розгляду справи встановлених ст. 280 ЦПК, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
30.12.2020 між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 3426135, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором М934844. Відповідно до п.1.2. якого, на умовах встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 10 100,00 гривень. Тип кредиту - кредит (п.1.3.). Строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується у графіку платежів, що є додатком № 1 до цього договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених у розділі 4 цього договору (п.1.4.). Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п.4.2 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулась авто пролонгація, відповідно до п. 4.3 договору (п.1.5). Знижена процентна ставка 0,57 в день (п.1.5.1). Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту (п.2.1). Строк кредиту може бути продовжено: за ініціативою споживача на кількість днів, зазначену в п.1.4. договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2. договору або в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених в п.4.3. договору (п.4.1). (а.с.28-31).
30.12.2020 ОСОБА_1 було підписано Паспорт споживчого кредиту, електронним підписом одноразовим ідентифікатором М934844, у якому викладено істотні умови, які за своїм змістом є аналогічними викладеним у Договорі № 3426135 (а.с.52-53).
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, вищезазначений договір та додаткова угода, укладені у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронними договорами, та вважаються такими, що за правовим наслідками прирівнюється до договорів, укладених в письмовій формі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.
У п. 2.1 Договору, сторони погодили, що кошти надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача з використанням платіжної картки № НОМЕР_1 .
ТОВ «АВЕНТУС Україна» було перераховано кошти ОСОБА_1 на банківську картку № НОМЕР_2 грошові кошти в розмірі передбаченому Договором у загальній сумі 10100,00 грн (а.с.58-59).
Отже, із досліджених доказів судом встановлено, що ТОВ «АВЕНТУС Україна» виконало зобов'язання за кредитним договором та надало відповідачу кредит у розмірі встановленому договором.
28.07.2021 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Авентус Україна» було укладено Договір факторингу № 28072021, відповідно до п.1.1. якого, за цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту) плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с.7-9).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 28072021 від 28.07.2021, до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги за кредитним договором № 3426135, укладеним з ОСОБА_1 (а.с.12-14).
23.05.2024 між ТОВ «ФК ЄАПБ» до ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 23/05/24, відповідно до п.1.1. якого, за цим договором фактор передає грошові кошти, що дорівнюють продажу, в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей (а.с.16-20).
Як вбачається з реєстру заборгованостей № 1 до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 3426135 (а.с.33-35).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, право вимоги за договором № 3426135 від 30.12.2020 перейшло до ТОВ «Факторинг Партнерс» на підставі договорів факторингу.
Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 3426135 від 30.12.2020 , складеного ТОВ «Факторинг Партнерс», заборгованість ОСОБА_1 станом на 26.11.2025 становить 33128,00 грн, з яких: 10100 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту), 23028,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги (а.с.6).
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 10100,00 грн суд зазначає наступне.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
Як визначено в ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що за Договором № 3426135 від 30.12.2020 відповідач отримав кредит в сумі 10100,00 грн, зобов'язання з повернення тіла кредиту не виконав.
Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти зобов'язання з їх повернення не виконав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в сумі 10100,00 грн є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами в сумі 23028,00 грн, суд зазначає наступне.
За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Отже, за приписом зазначеної статті нарахування процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку користування кредитом.
Тобто, нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється виключно в межах строку кредиту, що передбачено, крім ст. 1048 ЦК України, і самим Договором.
Аналіз викладених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (позиція Великої Палати Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц).
Проценти за «користування кредитом» нараховані після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов'язання.
На період після прострочення виконання зобов'язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22).
Судом встановлено, що за Договором № 3426135 відповідач отримав кредит в сумі 10100,00 грн, кредит надається строком на 30 днів; стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача відповідно до п.4.2. договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася авто пролонгація, відповідно до п.4.3. договору; знижена процентна ставка 0,57 в день (п.п.1.4.-1.5.1).
Судом встановлено, що п. 4.1. передбачена Пролонгація строку кредитування, якою передбачено умови пролонгації, проте, не визначено чітку дату закінчення кредитного договору.
Суд зазначає, що термін дії кредитного договору є його істотною умовою. Термін дії кредитного договору вказує на період, протягом якого позичальник зобов'язаний повернути кредит, а кредитор має право вимагати його повернення.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що відсотки за договором підлягають стягненню у визначений договором строк, а саме 30 днів з моменту укладення кредитного договору.
Позивачем в позовній заяві жодним чином не обґрунтовано та не надано достатніх доказів щодо правомірності та підстав нарахування процентів за вказаним договором після закінчення строку кредиту, отже їх нарахування не відповідає положенням законодавства та умовам договору.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти у розмірі та за період встановлені кредитним договором в сумі 5757,00 грн (10100 грн*1,90% =191,90 грн*30 днів = 5757,00 грн), тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.
Вирішення питання стягнення судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як зазначено в п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позову до суду було заявлено позовні вимоги в загальному розмірі 33 128,00 грн, судом задоволено позовні вимоги на суму 15 857 грн, що становить 47,86 % від ціни позову.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1159,36 грн, що складає 47,86% від 2422,40 грн.
Як зазначено в ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
02.07.2024 між адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024. Відповідно до умов договору Клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбаченими цим договором (п. 1.1 Договору). Обсяг повноважень адвокатського об'єднання визначений у п. 2.1 Договору. Відповідно до п.п. 4.1, 4.3 договору вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги та факт надання послуг підтверджується актом про надання юридичної допомоги (а.с. 45-47).
У заявці на надання юридичної допомоги № 2159 від 01.10.2025 до вищевказаного Договору, сторони узгодили зобов'язання з надання правових (юридичних) послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 в розмірі 13000,00 грн (а.с.50).
Клієнтом та адвокатським об'єднанням підписано витяг з акту № 21 про надання юридичної допомоги від 31.10.2025, за яким сторони підтвердили, що адвокатське об'єднання надало, а клієнт прийняв наступну правову допомогу у відповідності до заявки надання юридичної допомоги щодо ОСОБА_1 надання усної консультації тривалістю 2 год вартістю 4000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу тривалістю 3 год вартістю 9000,00 грн; Загальна вартість наданих послуг 13000,00 грн (а.с.51).
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, відповідачем не подано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Водночас, відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) зроблено висновки про те, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи у суді першої інстанції, суд враховує, що адвокат - це кваліфікований юрист з повною вищою юридичною освітою. При підготовці позовної заяви до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором відсутня необхідність у вивченні та опрацюванні великої за обсягом законодавчої бази, що регулює спірні відносини, оскільки існує усталена судова практика, представник позивача участі в судових засіданнях не приймав.
За таких обставин, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу в сумі 13000,00 грн є занадто завищеним, виходячи з критерію розумності та враховуючі конкретні обставини справи, тому суд дійшов висновку, що загальна вартість виконаних представником робіт (наданих послуг), які є реальними та необхідними становить 9000,00 грн.
Крім того, оскільки позов задоволено частково, витрати на професійну правничу допомогу, підлягають стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог на суму 4307,40 грн, що складає 47,86% від 9000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13, 76-81,141, 223, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ: 42640371, заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 3426135 від 30.12.2020 у розмірі 15 857 грн та судові витрати у загальному розмірі 5 466,76 грн, а всього 21 323,76 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, буд.6, офіс 521, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ: 42640371).
Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_3 ).
Суддя Ю. М. Свістєльнік