Справа № 524/3509/24
Провадження № 2/524/1651/26
27 березня 2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря Булаєнко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 123913,70 грн, ухвалив таке рішення.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір №103692391 від 09.08.2021. Між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», яке є правонаступником ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого Клієнти відступили, а ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги до відповідача. Своїх зобов'язань відповідач не виконав.
Відповідач не надіслав суду відзив на позов та в судове засідання не з'явився.
30.08.2024 ухвалено заочне рішення.
27.10.2025 скасовано заочне рішення.
08.12.2025 витребувано докази.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
09.08.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 103692391 за умовами якого товариство надало позичальнику кошти в сумі 20000 грн. Кредит надавався строком на 2 дні з 09.08.2021. Дата повернення кредиту та сплати комісії 11.08.2021. Орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк кредитування складає 22500 грн. Комісія за надання кредиту становить 2000 грн. Проценти за користування кредитом становлять 500 грн, які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна процентна ставка становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
09.08.2021 ТОВ «МІЛОАН» на підставі платіжного доручення №30898655 перерахувало на банківську картку, зазначену в договорі, кошти в сумі 20000 грн з призначенням платежу «кошти згідно із договором №103692391».
Факт зарахування коштів на банківську картку ОСОБА_1 також підтверджується повідомленням АТ КБ «ПриватБанк».
30.11.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу №30-11-65 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №103692391 в сумі 41495,60 грн
10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір про відступлення(купівлю-продаж) права вимоги №10-01/2023. Згідно з витягом первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги від ОСОБА_1 коштів в сумі 123913,70 грн, право одержання яких належить первісному кредитору на підставі договору про споживчий кредит № 103692391 від 09.08.2021, що складається з суми заборгованості за основною сумою боргу - 19167 грн, суми заборгованості за відсотками 102746,70 грн(за період із 09.08.2021 до 23.02.2022), комісія - 2000 грн.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526, 610, 611, 625 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). В разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі - Закон № 675-VIII) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
В ч.1 ст. 81 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналіз приписів законодавства, якими врегульовано спірні у цій справі правовідносини, засвідчує, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Тобто, це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису всіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 травня 2024 року по справі № 545/1750/21(провадження № 61-1177св24)
Суд відзначає, що відповідач не надав доказів, які б спростовували обставини щодо заповнення форм на сайті, направлення заявки та підписання договору шляхом введення одноразового ідентифікатора або отримання коштів.
В свою чергу, позивач надав суду довідку про дії позичальника в системі із зазначенням часових маркерів, а також довідку про визначення комбінації одноразового ідентифікатора і номера телефону на який він був направлений.
Крім того, факт укладення договору на переконання суду, підтверджується і повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» про зарахування коштів на рахунок відповідача в сумі, яка відповідала умовам договору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 зауважила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також пеню, застосовувати штрафні санкції, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Відповідно до п. 2.3.1.1, 2.3.1.2 договору про споживчий кредит № 103692391 Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства і є невід'ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 Договору. Пролонгація на стандартних (базових) умовах: Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору. У випадку, якщо Позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування(пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.
Із змісту договору вбачається, що сторони погодили строк кредитування 2 дні. З наданого позивачем розрахунку, складеного первісним кредитором(ТОВ «Мілоан») вбачається, що відповідачем вчинялись дії щодо продовження строку дії договору, в тому числі, на пільгових умовах.
Однак, на переконання суду, наданий позивачем розрахунок(а.с.14) з урахуванням змісту п. 2.3.1.1, 2.3.1.2 договору про споживчий кредит № 103692391 свідчить про те, що строк кредитування за договором сплив 25.10.2021(60-й день пролонгації на стандартних умовах, з урахуванням пролонгації договору на пільгових умовах 15 днів), тобто строк кредитування становив 77 днів.
З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду з 26.10.2021 у кредитодавця припинилось право нараховувати відсотки за договором, а його права були захищені положеннями ст. 625 ЦК України. Однак, таких вимог позивач не пред'явив. Також, здійснений ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» розрахунок заборгованості(а.с.15) підтверджує нарахування кредитодавцем відсотків саме відповідно до умов договору.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Разом із тим, відповідач не надав суду доказів належного виконання ним обов'язку з повернення коштів та сплати відсотків.
Відтак, суд вважає, що свій обов'язок з повернення кредиту і сплати відсотків відповідач належним чином не виконав, у зв'язку із чим суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача.
Отже, приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи відповідач не виконав своїх зобов'язань перед позивачем, суд частково задовольняє вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про споживчий кредит № 103692391 в сумі 41495,60 грн, яка складається з: 19167 грн тіло кредиту, 2000 грн комісія, 20328,60 грн відсотки(10.08.2021 до 25.10.2021)
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу в сумі 9386.58 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог 33.49 %.
Керуючись ст. 526, 530, 610-612, 625, 1054 ЦК України, ст. 10, 12, 81, 258, 259, 263 - 265, 280-284 ЦПК України, суд
Позов ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, 01133, Україна, місто Київ, вулиця Мечнікова, будинок, 3, офіс, 306) заборгованість в розмірі 41495,60 грн та судові витрати в сумі 9386.58 грн.
В іншій частині вимог - відмовити.
Повторне заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повторне заочне рішення може бути оскаржене позивачем та відповідачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Діна АНДРІЄЦЬ