Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/571/26
Провадження № 3/382/307/26
02 квітня 2026 року м. Яготин
Суддя Яготинського районного суду Київської області Нарольський М. М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 173-2 та ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
У березні до суду надійшло дві справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 та ст. 185 КУпАП.
З урахуванням встановлених обставин та відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП справу про адміністративне правопорушення № 382/570/25 (провадження № 3/382/306/25) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та справу про адміністративне правопорушення № 382/571/25 (провадження № 3/382/307/25) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП, необхідно об'єднати для спільного розгляду.
До Яготинського районного суду Київської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 970747 від 10.03.2026 року та матеріали до нього про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, в якому зазначено, що 10.03.2026 року близько 15 год. 30 хв. в м. Яготин по вул. Вокзальній громадянин ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме: штовхав її та ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути заподіяна шкода її фізичному та психічному здоров'ю, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім цього, до суду від Відділення поліції № 2 Бориспільського РУП ГУ Національної поліції в Київській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 970747 від 10.03.2026 року та матеріали до нього про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП, в якому вказано, що 10.03.2026 року о 15 год. 30 хв. громадянин ОСОБА_1 знаходячись на Ж/Д вокзалі в м. Яготин з явними ознаками алкогольного спяніння образливо чіплявся до дружини, на законну вимогу поліцейського ОСОБА_3 та Бойка О. В., припинити та присісти до службового авто не відреагував, вдарив службовий автомобіль, вів себе агресивно, до останнього були застосована фізична сила та спеціальний засіб кайданки та газовий балончик, чим вчинив злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського під час виконання ним своїх службових обов'язків, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що з дружиною примирився, також підтвердив, що дійсно був конфлікт з працівниками поліції. Потерпіла ОСОБА_2 просила провадження у справі закрити, зазначила, що помирилися з ОСОБА_1 .
Про надходження на розгляд суду вказаної справи, враховуючи судову практику ЄСПЛ, було повідомлено прокурора Яготинського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області. Прокурор не скористався правом на участь у розгляді справи. Участь прокурора у вказаній категорії справ не є обов'язковою відповідно до ст. 250 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Заслухавши пояснення учасників, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (стаття 251 КУпАП).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП. Орган (посадова особа), у відповідності з приписами статті 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно завдається шкода.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у статті 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Отже, самі по собі, зокрема, крики та словесні образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення лише в тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, а дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 970746 від 10.03.2026 року вказано, що "10.03.2026 року близько 15 год. 30 хв. в м. Яготин по вул. Вокзальній громадянин ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме: штовхав її та ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути заподіяна шкода її фізичному та психічному здоров'ю".
Разом з тим, обставини домашнього насильства, описані у протоколі, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки в ньому не зазначено, що певні висловлювання викликали у потерпілої побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоду її психічному здоров'ю, а також наслідки.
З долучених до матеріалів справи пояснень ОСОБА_2 від 10.03.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 "..перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вчинив стосовно мене домашнє насильство, фізичного та психологічного харктеру". При цьому, жодних конкретних висловів, які ображають чи принижують людську гідність, жодних погрозливих висловів зі змісту яких можна дійти висновку про те, що ОСОБА_1 дійсно вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до ОСОБА_1 , остання у своїх поясненнях не наводить. Жодних висловів або дій, які можуть бути інтерпретовані, як насильство психологічного характеру в своїх поясненнях не наводить. В засіданні ОСОБА_2 пояснила, що фізичного насильства з боку ОСОБА_1 до неї не було і вона викликала працівників поліції, оскільки вони дуже посварилися і він хотів піти.
Суд звертає увагу, що самі по собі словесні образи, за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілої, не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку.
Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 10.03.2026 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять. Натомість учасники зазначили, що пони примирилися.
Суд розглядає справу про адміністративне правопорушення лише в межах обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; перекваліфіковувати дії, самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
У справі "Малофєєва проти Росії", серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до статті 62 Конституції України винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Склад правопорушення - наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
За таких обставин та враховуючи зазначені норми законодавства, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
При цьому судом встановлено, що 10.03.2026 року о 15 год. 30 хв. ОСОБА_1 знаходячись на Ж/Д вокзалі в м. Яготин з явними ознаками алкогольного спяніння образливо чіплявся до дружини, на законну вимогу поліцейського ОСОБА_3 та Бойка О. В., припинити та присісти до службового авто не відреагував, вдарив службовий автомобіль, вів себе агресивно, до останнього були застосована фізична сила та спеціальний засіб кайданки та газовий балончик, чим вчинив злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського під час виконання ним своїх службових обов'язків, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Відповідальність за ч. 1 ст. 185 КУпАП настає за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Крім визнання вини ОСОБА_1 , його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ст. 185 КУпАП підтверджується сукупністю дослідженими в судовому засіданні наступними доказами, а саме: відомостями протоколу про адміністративні правопорушення серії ВАД № 970747 від 10.03.2026 року та АЗ № 171401 від 10.03.2026 року; постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1988978 від 10.03.2026 року; рапортами органу поліції.
Суд приходить до висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 185 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності, враховуючи пом'якшуючі та обтяжуючі обставини по даній справі, суд вважає призначити адміністративні стягнення у виді штрафів, а також, з урахуванням ст. 36 КУпАП призначити остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8 (восьми) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 30, 33, 36, 40-1, 173-2, 185, 252, 280, 283, 284 КУпАП,
Об'єднати адміністративні матеріали за № 382/570/26 (провадження № 3/382/306/26) та № 382/571/26 (провадження № 3/382/307/26) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 та ст. 185 КУпАП, в одне провадження під загальним № 382/571/26 (провадження № 3/382/307/26).
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП та накласти на нього остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 8 (восьми) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 136 (сто тридцять шість) гривень 00 копійок (отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./Яготинська міс./21081100, код ЄДРПОУ - 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку (ІВАN) UА678999980313010106000010860, код класифікації бюджету 21081100). Стягувачем є державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шісдесят п'ять) грн 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ- 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA 908999980313111256000026001, код класифікації бюджету 22030106).
Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 294 КУпАП може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Яготинський районний суд Київської області.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя М. М. Нарольський