Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/388/26
Провадження № 3/382/230/26
02 квітня 2026 року м. Яготин
Суддя Яготинського районного суду Київської області Нарольський М. М., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 126 та ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП),
До суду надійшло дві справи справ про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 та ст. 124 КУпАП.
Постановою від 10.03.2026 року об'єднано адміністративні матеріали за № 382/388/26 (провадження № 3/382/230/26) та № 382/389/26 (провадження № 3/382/231/26) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених. ч. 5 ст. 126 та ст. 124, в одне провадження під загальним № 382/388/26 (провадження № 3/382/230/26).
До суду від Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 587994 від 10.02.2026 року та матеріали до нього про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, в якому вказано, що 10.02.2026 року о 13 год. 40 хв. в м. Яготин по вул. Шевченка, 222, водій ОСОБА_1 керуючи тз ВАЗ 21093 н.з. НОМЕР_1 , без посвідчення водія тобто таким, що не має права керування транспортним засобом,вчинив правопорушення повторно протягом року, громадянина ОСОБА_1 притягнено до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП 30.10.2025 року постановою серії ЕНА № 6044561, чим порушив п. 2.1.а ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім цього, до суду від Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 587980 від 10.02.2026 року та матеріали до нього про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, в якому вказано, що 10.02.2026 року о 13 год. 40 хв. в м. Яготин по вул. Шевченка, 222, громадянин ОСОБА_1 керуючи тз ВАЗ 21093 н.з. НОМЕР_1 , перед початком руху не переконався, що буде безпечно та скоїв зіткнення з автомобілем GEELY н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, травмованих немає, чим порушив п. 10.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою. Потерпілий ОСОБА_2 судовому засіданні обставини викладені в протоколі підтвердив.
Про надходження на розгляд суду вказаної справи, враховуючи судову практику ЄСПЛ, було повідомлено прокурора Яготинського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області. Прокурор не скористався правом на участь у розгляді справи. Участь прокурора у вказаній категорії справ не є обов'язковою відповідно до ст. 250 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні Смірнов проти України (рішення від 08.11.2005 року у справі Смірнов проти України , заява № 36655/02), у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Також, у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення від 16 лютого 2017 року у справі Каракуця проти України ( Karakutsya v. Ukraine ), заява № 18986/06, § 71).
Під час розгляду справи встановлено, що 10.02.2026 року о 13 год. 40 хв. в м. Яготин по вул. Шевченка, 222, водій ОСОБА_1 керуючи тз ВАЗ 21093 н.з. НОМЕР_1 без посвідчення водія тобто таким, що не має права керування транспортним засобом, вчинив правопорушення повторно протягом року, громадянина ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП 30.10.2025 року постановою серії ЕНА № 6044561, чим порушив п. 2.1.а ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім цього, встановлено, що 10.02.2026 року о 13 год. 40 хв. в м. Яготин по вул. Шевченка, 222, громадянин ОСОБА_1 керуючи тз ВАЗ 21093 н.з. НОМЕР_1 , перед початком руху не переконався, що буде безпечно та скоїв зіткнення з автомобілем GEELY н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, травмованих немає, чим порушив п. 10.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, підтверджується відомостями протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 587994, 587980 від 10.02.2026 року, рапортами органу поліції, карткою обліку адміністративного правопорушення; схемою місця ДТП від 10.02.2026, поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 10.02.2026; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 10.02.2026; довідкою про встановлення особи; довідкою про належність транспортного засобу; довідкою про не отримання посвідчення водія на право керування транспортними засобами; відеозаписом з місця події; роздруківкою постанови серії ЕНА № 6044561 від 30.10.2025.
Вищевказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності, вони є належними, допустимими та достатніми.
З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.
Отже вищеперелічені докази узгоджуються між собою, підстав для сумнівів у їх достовірності суд не вбачає, що в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ст. 124 КУпАП.
Враховуючи викладене, суд вважає доведеними обставини, які є підставами для притягнення до відповідальності за ч. 5 ст. 126 та ст. 124 КУпАП.
При цьому суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування "поза розумним сумнівом", сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах "Кобець проти України" (п. 43) та "Авшар проти Туреччини" (п. 282), "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року, "Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії" від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за ч. 5 ст. 126 та ст. 124 КУпАП, доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводять факт вчинення правопорушень і не викликають у суду сумнівів, які б можна було тлумачити на його користь, оскільки докази винності особи одержані законним шляхом, у передбачений законом спосіб і повноважними особами.
Крім цього, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень ст. ст. 8, 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Підстав для повернення протоколу про адміністративне правопорушення, так само як і підстав для закриття провадження у справі не встановлено.
Крім цього, суд приходить до висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 та ст. 124 КУпАП.
Враховуючи особу ОСОБА_1 характер вчинених правопорушень, ступінь суспільної небезпеки, дані правопорушення є грубими порушеннями Правил дорожнього руху та потенційно небезпечними для суспільства, а також становлять реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, враховуючи пом'якшуючі та обтяжуючі обставини по даній справі, суд вважає призначити адміністративні стягнення у виді штрафів (з позбавленням права керування транспортними засобами), а також, з урахуванням ст. 36 КУпАП призначити остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу 17 000 грн та позбавити права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 33, 36, 40-1, 124, 130, 252, 280, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер невідомий, визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень:
- передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн;
- передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн та позбавити права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер невідомий, остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу та стягнути з нього 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн (отримувач коштів: ГУК у Київ.обл./м. Київ/21081300, код ЄДРПОУ- 37955989, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) номер рахунку (ІВАN) UA 488999980313030149000010001, код класифікації бюджету 21081300) та позбавити права керування транспортними засобами строком на 5 п'ять (п'ять) рік. Стягувачем є державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.
Стягнути із ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер невідомий, судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот п'ять) грн 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA908999980313111256000026001, код класифікації бюджету 22030106. Стягувачем є Державна судова адміністрація України.
Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 294 КУпАП може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Яготинський районний суд Київської області.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя М. М. Нарольський