02.04.2026 Провадження по справі № 2/940/197/26
Справа № 940/35/26
Іменем України
02 квітня 2026 року Тетіївський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Косович Т.П.
при секретарі Козуб І.С.
з участю адвоката Сідлецької О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тетіївської міської ради, третя особа ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що пропустила його з поважних причин. Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої залишилось спадкове майно, до складу якого входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,1782 га, кадастровий номер 3224684400:04:015:0039, що розташована на території Тетіївської територіальної громади (в минулому Кошівської сільської ради Тетіївського району Київської області). Позивачка є спадкоємицею за заповітом на вказану земельну ділянку. Проте коли вона через свого представника звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Габрієль Л.Є. із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, то їй нотаріусом було відмовлено через те, що вона пропустила шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, а тому вважається такою, що не прийняла її. Позивачка вважає, що вказаний строк пропустила з поважних причин, оскільки не знала про існування заповіту на її ім'я, про це вона дізналася лише в жовтні 2025 року від ОСОБА_2 , який після смерті ОСОБА_3 набув право власності на її квартиру в АДРЕСА_1 , і, крім того, вона вважала, що діє заповіт ОСОБА_3 від 04.04.2017 року на ім'я її батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Сідлецька О.В. позовні вимоги підтримала.
Представник відповідача Тетіївської міської ради Гричанюк О.І. позовних вимог не визнав, просить суд не брати до уваги письмове пояснення третьої особи ОСОБА_2 , оскільки останнє подане не через сервіс «Електронний суд».
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, надіслав до суду письмове пояснення, в якому вказує, що він набув право власності на квартиру в АДРЕСА_1 , яка належала померлій ОСОБА_3 . В жовтні 2025 року він звільняв квартиру від старих речей та знайшов заповіт ОСОБА_3 від 14.05.2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забігайло С.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 378, на ім'я ОСОБА_1 , про що відразу повідомив позивачку. Позовні вимоги підтримує, просить справу слухати у його відсутності.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з такого.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 01.03.2025 року (а.с. 27). Після її смерті залишилось спадкове майно, до складу якого входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,1782 га, кадастровий номер 3224684400:04:015:0039, що розташована на території Тетіївської територіальної громади (в минулому Кошівської сільської ради Тетіївського району Київської області, що належала померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії НМА № 272851 від 04.04.2017 року (копія свідоцтва - а.с. 14, копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 84169160 від 04.04.2017 року - а.с. 15).
Позивачка є спадкоємицею за заповітом від 14.05.2021 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забігайло С.Ю. та зареєстрованим в реєстрі за № 378 (а.с. 22). Проте коли вона через свого представника звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Габрієль Л.Є. із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, то їй нотаріусом було відмовлено через те, що вона пропустила шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, а тому вважається такою, що не прийняла її (копія постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26.11.2025 року - а.с. 30).
Вказаний строк позивачка пропустила, оскільки не знала про існування заповіту на її ім'я, дізнавшись про це лише в жовтні 2025 року від ОСОБА_2 , який після смерті ОСОБА_3 набув право власності на її квартиру в АДРЕСА_1 , та вважала, що діє заповіт ОСОБА_3 від 04.04.2017 року на ім'я її батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія заповіту - а.с. 17, копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 05.01.2021 року - а.с. 21).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.
Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Згідно з пунктом 1.2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5 (далі - Порядок N 296/5), при зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус з'ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття (пункт 3.2 глави 10 розділу II Порядку N 296/5).
Пунктом 3.16 глави 10 розділу II Порядку N 296/5 передбачено, що суд може визначити спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Отже, на нотаріуса покладено обов'язок щодо повідомлення спадкоємця про необхідність подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом чи про відмову від її прийняття, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Як вбачається із матеріалів спадкової справи № 63/2025, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с. 73-100), ОСОБА_1 про наявність заповіту на її ім'я від 14.05.2021 року повідомлена не була.
Верховний Суд у своїх постановах від 21.09.2020 року у справі № 130/2517/18 та від 26.07.2021 року у справі № 405/7058/19 дійшов висновку про те, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі і досліджені в суді докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки в суді доведено, що позивачка є спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_3 , але у встановлений законом час із заявою про прийняття спадщини не звернулася через необізнаність про існування заповіту на її ім'я. В силу цих обставин суд вважає, що позивачка пропустила передбачений законом строк з поважних причин, а тому, керуючись ст. 1272 ЦК України визначає їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
При цьому суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що письмове пояснення третьої особи ОСОБА_2 не є належним доказом у справі, так як подане не через систему «Електронний суд», оскільки відповідно до ч. 6 ст. 14 ЦПК України в обов'язковому порядку реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Письмове пояснення ОСОБА_2 , який є фізичною особою та не зобов'язаний в обов'язковому порядку реєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), подане до суду електронною поштою та підписане кваліфікованим електронним підписом ОСОБА_2 , який за законом в Україні повністю прирівнюється до власноручного підпису, відповідно до ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» документи з КЕП мають таку ж юридичну силу, як і паперові, підписані від руки, з огляду на що письмове пояснення третьої особи ОСОБА_2 є належним доказом у справі.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 1217, 1268-1270, 1272 ЦК України суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Тетіївської міської ради, третя особа ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , додатковий строк тривалістю два місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили для подачі заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , смерть якої настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Дата складення повного рішення: 03 квітня 2026 року.
Суддя: Т.П.Косович