Єдиний унікальний номер: 379/586/26
Провадження № 2/379/591/26
про залишення позовної заяви без руху
02 квітня 2026 року м. Тараща
Суддя Таращанського районного суду Київської області Разгуляєва О.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,
У С Т А Н О В И В .
30.03.2026 представник позивача звернувся до суду з вказаною позовною заявою та просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 3237023814-135206 від 15.10.2021 в розмірі 11750,00 грн., за кредитним договором № 3663899 від 02.09.2021 у розмірі 28288,00 грн, за кредитним договором №101343055 від 01.09.2021 у розмірі 28928.00 грн., за кредитним договором № 4702685 від 30.08.2021 у розмірі 4549,50 грн., що в загальному розмірі становить 73515,50 гривень та понесені судові витрати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2026 справу передано для розгляду судді Разгуляєвій О.В.
Дослідивши зміст позовної заяви з доданими до неї копіями документів, доходжу висновку про передчасність відкриття провадження у справі і необхідність залишення заяви без руху як такої, що подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 та 177 ЦПК України, з огляду на наступне.
Приписами ст. 2 ЦПК України унормовано, що цивільне судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов'язковості судового рішення.
Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст.ст. 175 - 177 ЦПК України, а також вимогам ст. 95 цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст.177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно положень ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подачу до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Згідно з положеннями п.10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від 17.10.2011 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Законом України «Про державний бюджет України на 2026 рік» визначено, що 01 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328 гривень.
Позивачем заявлено чотири самостійні вимоги майнового характеру про стягнення заборгованості, підставою виникнення якої є окремі договори, а саме:
- кредитний договір № 3237023814-135206 від 15.10.2021;
- кредитний договір № 3663899 від 02.09.2021;
- кредитний договір №101343055 від 01.09.2021;
- кредитний договір № 4702685 від 30.08.2021.
Згідно ч. 1 ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Під позовною вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому, об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Об'єднані можуть бути позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, провадження № 12-231гс18).
Також Верховний Суд у своїй постанові від 15.02.2019 у справі №910/11811/18 зауважив, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення, тощо).
Отже, вимога про стягнення заборгованості за кожним кредитним договором є самостійною вимогою.
При зверненні до суду з вказаною позовною заявою позивачем сплачено судовий збір ( із застосуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору) лише за одну позовну вимогу майнового характеру в розмірі 2662 гривні 40 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 27 березня 2026 року № 0629360041.
Таким чином, позов містить чотири вимоги майнового характеру: стягнення кредитної заборгованості за чотирма окремими договорами, по кожному з яких позивачем нараховано заборгованість окремо та зазначено її складові, такі як заборгованість за основною сумою боргу, заборгованість за відсотками та заборгованість за комісіями.
Заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, хоча й стосуються одного відповідача.
Вимоги за вказаними кредитними договорами не є похідними від основної позовної вимоги.
При цьому, при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного договору у відповідності до умов, визначених у договорах.
Тобто, заявлено по суті дві самостійні вимоги майнового характеру по двох окремих самостійних кредитних договорах, об'єднаних позивачем в одному позові, за яким позивачем сплачено судовий збір як за одну вимогу майнового характеру.
Також, можливість пред'явлення кількох окремих позовів є одним з аргументів, який дозволяє стверджувати, що у цій справі має місце не одна вимога, а кілька вимог щодо одного відповідача.
Також, якщо б позивач подавав окремі позови про стягнення заборгованості за кожним кредитним договором, то мав би сплатити судовий збір за кожен з них.
Беручи до уваги, що позивачем заявлено чотири окремі вимоги майнового характеру, за подачу до суду позову про стягнення заборгованості за чотирма кредитними договорами, тому позивачу необхідно було сплатити 10649,60 грн. судового збору, тобто за кожну вимогу по 2662,40 грн (2662,40 грн * 4 = 10649,60 грн).
Таким чином, позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" необхідно доплатити 7987,20 грн. судового збору.
При цьому, суд зауважує, що зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для позивачів, які потребують судового захисту, не є перешкодою їм в доступі до правосуддя.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом. Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, у зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.
Отже, заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.
Керуючись статтями 175, 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами, залишити без руху.
Надати строк для усунення викладених у мотивувальній частині недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовну заяву вважати неподаною і повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Ухвала складена та підписана 02.04.2026.
Суддя Таращанського районного суду
Київської області Олександра РАЗГУЛЯЄВА