іменем України
Справа №377/1247/25
Провадження №1-кс/377/23/26
02 квітня 2026 року слідчий суддя Славутицького міського суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славутичі, клопотання ОСОБА_3 про встановлення строку для проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023116270000116 від 28.12.2023,
10 грудня 2025 року до Славутицького міського суду Київської області надійшло клопотання ОСОБА_3 , в якому він просить, відповідно до ст.ст. 28, 114 КПК України, встановити слідчому та прокурору у кримінальному провадженні №12023116270000116 строк один місяць для проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.2. ст.382 КК України. На виконання вимог статті 114 КПК України визначений ухвалою слідчого судді строк обраховувати з моменту отримання копії ухвали. Покласти контроль за виконанням ухвали суду на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.
В обґрунтування поданого клопотання ОСОБА_3 зазначив, що у вказаному кримінальному провадженні не дотримуються вимоги статті 2 КПК України щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з метою належного захисту прав і законних інтересів учасників кримінального провадження. З моменту внесення відомостей до ЄРДР 28.12.2023 і до теперішнього часу жодній особі не повідомлено про підозру; не проведені ключові слідчі (розшукові) дії, необхідні для встановлення обставин кримінального правопорушення. У зв'язку із безпідставним та системним затягуванням досудового розслідування ним неодноразово подавались письмові клопотання дізнавачу (13.02.2024, 24.06.2024, 03.09.2024, 20.03.2025). На його скарги та клопотання, а також ухвали слідчих суддів щодо бездіяльності дізнавача ( від 20.11.2023 у справі №363/3324/23, від 27.02.2024 № 363/997/24) відсутня будь-яка належна процесуальна реакція з боку дізнавача та процесуального керівника.
Ухвалою слідчого судді Славутицького міського суду Київської області від 11 грудня 2025 року відмовлено у відкритті провадження за клопотанням ОСОБА_3 .
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 лютого 2026 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_3 , ухвалу слідчого судді Славутицького міського суду Київської області від 11 грудня 2025 року скасовано, призначено новий розгляд скарги слідчим суддею в суді першої інстанції.
30 березня 2026 року матеріали справи за клопотанням ОСОБА_3 надійшли до Славутицького міського суду Київської області після закінчення апеляційного провадження.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 30 березня 2026 року призначення не відбулося, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Згідно з протоколом автоматизованого визначення слідчого судді від 31 березня 2026 року, визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
Судове засідання з розгляду клопотання призначено на 02 квітня 2026 року.
ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, до суду надіслав заяву, в якій просив розглянути подане клопотання без його участі.
Прокурор Славутицького відділу Вишгородської окружної прокуратури Київської області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Начальник сектору дізнання ВП № 2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином. До суду подала заяву, в якій просила розглянути клопотання ОСОБА_3 без її участі, щодо клопотання заперечує. Направила на адресу суду матеріали кримінального провадження №12023116270000116 від 28.12.2023 для огляду в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим і здійснюється в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження №12023116270000116 від 28.12.2023, вважаю необхідним зробити такий висновок.
У провадженні сектору дізнання ВП № 2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження №12023116270000116 від 28.12.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, а не ч.2 ст. 382 КК України, як зазначив ОСОБА_3 у поданому клопотанні.
З даних витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань слідує, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023116270000116 від 28.12.2023 здійснюється органом досудового розслідування сектором дізнання ВП №2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області за фактом самоуправських дій невстановлених осіб ( ст.356 КК України) на підставі ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 20.11.2023 у справі №363/3324/23 про внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження №12023116270000116 від 28.12.2023, ОСОБА_3 є потерпілим у даному кримінальному провадженні.
На час розгляду клопотання досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні триває, жодній особі не повідомлено про підозру.
Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Згідно з ч. 3 ст. 28 КПК України критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
2) поведінка учасників кримінального провадження;
3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Відповідно до ч. 6 ст. 28 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Як зазначено у ч. 2 цієї статті, будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Системний аналіз ст.ст. 28, 113, 114 КПК України в сукупності з положеннями п.п. 10, 18 ч. 1 ст. 3, ст. ст. 7, 9, 131, 132, 303, 306, 307 КПК України дає підстави для висновку, що слідчий суддя може встановити процесуальний строк для конкретних процесуальних дій, які підозрюваний, потерпілий або інші особи, права та інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, вважають за необхідне здійснити у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК України.
Отже, питання щодо строку досудового розслідування, підстави та порядок його продовження імперативно регламентовані КПК України і слідчий суддя не уповноважений встановлювати строк для більш швидкого закінчення досудового розслідування, в тому числі в порядку, передбаченому статтею 114 КПК України.
Окремо варто зауважити, що відповідно до частини 1 статті 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Таким чином, обчислення строків досудового розслідування пов'язується з моментом повідомлення особі про підозру, натомість у кримінальному провадженні №12023116270000116 від 28.12.2023 жодній особі про підозру не повідомлялося.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя погоджується з твердженням потерпілого, що відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР 28 грудня 2023 року, але ще жодній особі не повідомлено про підозру. Водночас зазначає, що вказаний строк досудового розслідування є тривалим, однак чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях, де жодній особі не повідомлено про підозру, а відтак слідчий суддя не уповноважений встановлювати такі строки, тобто скорочувати строк досудового розслідування, який не має граничних меж, виходячи з положень частини 1 статті 219 КПК України.
Діючим КПК України передбачена можливість оскарження недотримання розумних строків на стадії досудового розслідування прокурору вищого рівня у спосіб та порядок, що визначений статтею 308 КПК України, відповідно до якого підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що прокурор вищого рівня зобов'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.
З огляду на викладене, клопотання не ґрунтується на вимогах закону та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 26, 28, 113, 114, 219, 283, 309, 369-372 КПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про встановлення строку для проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023116270000116 від 28.12.2023, відмовити.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає і набирає законної сили в момент проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1