Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/658/26
Провадження № 3/376/250/2026
02 квітня 2026 року Суддя Сквирського районного суду Київської області Ловінська С.С., розглянувши матеріали, які надійшли від Батальйону 2 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, паспорт серії НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.173-2, ч.1 ст.173-2 та ч.2 ст.173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
24.02.2026 о 16 год 00 хв в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчиняв домашнє насильство фізичного та психологічного характеру до своєї матері, що проявлялось в погрозах, штурханні за одяг, ненормативній лексиці, що могло спричинити шкоди здоров'ю. Його дії кваліфіковано за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Також, 24.02.2026 в АДРЕСА_1 о 16 год 00 хв ОСОБА_1 порушив вимоги термінового заборонного припису АА № 472805, а саме - прийшов додому та почав продовжувати вчиняти домашнє насильство. Його дії кваліфіковано за ч.2 ст.173-8 КУпАП.
Крім того, 02.03.2026 о 18 год 34 хв в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , перебуваючи в п'яному вигляді, висловлювався нецензурною лайкою, виганяв з будинку свою матір - громадянку ОСОБА_2 . Чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру. Такі його дії кваліфіковано за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду адміністративних матеріалів повідомлений належним чином. Про причини неявки в суд не повідомив, заяв та клопотань не подавав.
Суддя, з урахуванням вищенаведеного, а також приписів ст.268 КУпАП, вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступного висновку.
У відповідності до положень ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підтвердження зазначених вище обставин, до протоколів про адміністративне правопорушення серії ВАД №848853, серії ВАД 968423, від 24.02.2026 року, та серії ВАД №848854 від 10.03.2026 року надано: письмові пояснення від потерпілої, копію термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №465611, форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
Частина 1 статті 173-2 КУпАП встановлює відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п. 3 ч. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі Закон) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п. 14 ст. 1 Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Визначення поняття домашнього насильства також надано і у Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція) відповідно до положень якої «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім'ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.
Отже, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що необхідною передумовою з наявністю (існуванням) якої законодавець передбачає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, є встановлення тієї обставини, що у зв'язку з неправомірною поведінкою кривдника могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілої.
В ході судового розгляду встановлено, тобто в контексті ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" вони є суб'єктами, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, тому відповідно до диспозиції ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_1 є суб'єктом даного адміністративного правопорушення.
Вищенаведені докази у своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства відносно своєї матері психологічного характеру, яке виразилося у застосуванні образ та погроз завдання фізичного болю.
Таким чином, суддя, оцінивши досліджені докази в їх сукупності: обставини, викладені у протоколах серії ВАД №№ 848853, та 968423 про адміністративне правопорушення, та додані до нього документи, які в сукупності узгоджуються між собою, є взаємопов'язаними та достатніми, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, ч.1 ст.173-2 КУпАП повністю знайшла своє підтвердження і його слід притягнути до адміністративної відповідальності за вказаною статтею.
Частиною 2 ст.173-8 КУпАП, передбачена відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Згідно п.16 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
Згідно із п.4 ч.1 ст.10 даного Закону до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.25 вказаного Закону терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Терміновий заборонний припис може містити такі заходи: зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.
Як видно із долученої до матеріалів справи копії термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 472805, який був винесений відносно ОСОБА_1 у зв'язку із вчиненням ним щодо його матері домашнього насильства. Зі змісту вказаного термінового заборонного припису вбачається, що відносно ОСОБА_1 працівником поліції було застосовано захід термінового заборонного припису стосовно кривдника у вигляді заборони в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою .
Таким чином, суддя, оцінивши досліджені докази в їх сукупності: обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №848854 від 24.02.2026 року та додані до нього документи, які в сукупності узгоджуються між собою, є взаємопов'язаними та достатніми, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП, повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду даного адміністративного матеріалу і його слід притягнути до адміністративної відповідальності за вказаною статтею.
Частиною другою статті 36 КУпАП передбачено, що, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
При визначенні виду і розміру стягнення, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених правопорушень, особу ступінь його вини, матеріальний стан, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Враховуючи вищенаведене, з огляду на санкції ч.1 ст.173-2, ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення КУпАП, а також можливі наслідки цих правопорушень, суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у максимальних межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП, як за більш суворе правопорушення у порівнянні з іншим адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.2 ст.173-8 КУпАП. На думку судді саме такий захід впливу буде достатнім для виховання громадянина ОСОБА_1 у дусі точного і неухильного додержання законів України та запобігання нових правопорушень.
Також, відповідно зі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника на користь держави належить стягнути судовий збір в розмірі 665,60 грн.
Керуючись ст. 33, 36, 40-1, 280, 283-285 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 40 (сорок) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 40 (сорок) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП шляхом поглинення менш суворого стягнення більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі 40 (сорок) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.
Штраф необхідно внести через установу банку України на розрахунковий рахунок: Отримувач: ГУК у Київській обл/Сквирська міс/21081100, Сквирська міська ТГ, Код отримувача (код ЄДРПОУ):37955989; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку: UA148999980313010106000010844; Код класифікації доходів бюджету: 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок. Реквізити для сплати судового збору: код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Виноградівс районний суд Закарпатської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання- 3 (три) місяці.
Суддя С. С. Ловінська