Сквирський районний суд Київської області
Справа № 357/14132/25
Провадження № 2/376/645/2026
30 березня 2026 року Сквирський районний суд Київської області у складі головуючого судді Батовріної І.Г., за участю секретаря Гіптенко Є.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник ТОВ «Цикл Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову вказав, що 02.08.2018 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2019870393.
18.08.2021 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу № 18/08/21, за умовами якого АТ «ОТП БАНК» відступило ТОВ «Цикл Фінанс» належне йому право вимоги до боржників, у тому числі і до відповідача на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належало АТ «ОТП БАНК».
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором № 2019870393 від 02.08.2018 р. не виконував, не здійснював платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка становить 23 056,07 грн. та складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 16 900 грн. та суми заборгованості за відсотками в розмірі 6 156,07 грн..
У зв'язку з викладеним просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 23 056,07 грн., а також судові витрати.
Ухвалою суду від 18.12.2025 р. провадження у вказаній справі відкрито та постановлено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у прохальній частині позовної заяви просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив та не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами.
Згідно з вимогами ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, не подав відзив і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що відповідач повторно в судове засідання не з'явився, а позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 02.08.2018 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2019870393 (а.с. 51).
Відповідно до умов укладеного договору АТ «ОТП БАНК» надає відповідачу кредиту у розмірі 2 106,18 грн. на споживчі цілі та придбання послуг продавців та банку, строком на 36 місяців з 02.08.2018 р. до 02.08.2020 р., розмір процентної ставки 0,01 % річних (а.с. 51).
Після підписання Кредитного договору відповідач власним підписом засвідчив факт взяття на себе відповідного зобов'язання, а саме повернути надані в тимчасове користування кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та комісію, що передбачена Кредитним договором.
Кредитний договір № 2019870393 від 02.08.2018 р. підписаний ОСОБА_1 шляхом проставлення особистого підпису.
Факт видачі АТ «ОТП Банк» та отримання відповідачем коштів за кредитним договором № 2019870393 від 02.08.2018 р. підтверджується випискою по рахунку відкритому в АТ «ОТП БАНК» за період з 02.08.2018 по 18.08.2021 р. (а.с. 35-38).
З виписки по особовому рахунку за період з 02.08.2018 по 18.08.2021 р. вбачається користування ОСОБА_1 кредитними коштами з деталізацією операцій (а.с. 35-38).
Окрім того з наданого АТ «ОТП БАНК» розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 18.08.2021 р. вбачається, що відповідач часткового погашав наявну заборгованість, що свідчить про вчинення ним конклюдентних дій на визнання договору укладеним (а.с. 61 зворот-67).
18.08.2021 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу № 18/08/21, за умовами якого АТ «ОТП БАНК» відступило ТОВ «Цикл Фінанс» належне йому право вимоги до боржників, у тому числі і до відповідача на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належало АТ «ОТП БАНК» (а.с. 41-45).
Відповідно до платіжного доручення №1592 від 18.08.2021 р. ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» сплатило АТ «ОТП БАНК» кошти згідно договору факторингу № 18/08/21 від 18.08.2021 року (а.с. 50 зворот).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 18/08/21 від 18.08.2021 р., ТОВ «Цикл Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2019870393 від 02.08.2018 р. в загальній сумі 23 056,07 грн. (а.с. 40 зворот).
З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача 23.06.2025 року скерована вимога про погашення заборгованості, однак така залишилася не виконана (а.с 50).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2019870393 від 02.08.2018 р. заборгованість відповідача становить 23 056,07 грн. та складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 16 900 грн. та суми заборгованості за відсотками в розмірі 6 156,07 грн. (а.с. 61 зворот-67).
Правовою підставою заявлених ТОВ "Цикл Фінанс" вимог є положення цивільного законодавства, які регулюють зобов'язальні правовідношення.
Положеннями частини 1 статті 6 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом норм ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За ст. 634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.
Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 р. у справі № 910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Згідно з вимогами законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
Таким чином, можна зробити висновок, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Відповідні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, провадження № 61-13587св20.
На підтвердження відступлення прав вимоги, позивач надав суду копію договору факторингу № 18/08/21 від 18.08.2021 року, витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 18/08/21 від 18.08.2021 року, платіжне доручення №1592 від 18.08.2021 р..
Таким чином перехід права вимоги до позивача відбувся із дотриманням вимог законодавства, окрім того договір про відступлення прав недійсним не визнавався та на даний час не скасований.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Згідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).
Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з ст. 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах встановлених договором.
Таким чином, між відповідачем ОСОБА_1 та АТ «ОТП БАНК», правонаступником якого є ТОВ «Цикл Фінанс», виникли кредитні правовідносини, в яких відповідач порушив умови кредитного договору, а саме строки повернення кредиту та відсотків за користування кредитом, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом, відсотками та комісією.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2019870393 від 02.08.2018 р. заборгованість відповідача становить 23 056,07 грн. та складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 16 900 грн. та суми заборгованості за відсотками в розмірі 6 156,07 грн. (а.с. 61 зворот-67).
Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Будь-яких відомостей та доказів на спростування встановлених судом обставин матеріали справи не містять, також відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 добровільно повернув вказаний борг, відзив з відповідними доказами із запереченнями проти позову та в спростування доводів позивача до суду не подавав.
З урахуванням вищенаведеного, перевіривши наданий розрахунок заборгованості, суд погоджується з порядком нарахування позивачем заборгованості, яка відповідає вимогам закону та положенням кредитного договору, та вважає, що факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими письмовими доказами і вважаються судом доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Слід також зазначити, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідач клопотання про зменшення витрат на правову допомогу не подавав.
Враховуючи викладене, а також те, що заявлені позивачем витрати у сумі 3 000,00 грн. є співмірними із складністю цієї справи, наданим представником обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог, в порядку ст. 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.11, 526, 610, 611, 625, 627,634, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс", місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8; код ЄДРПОУ 43453613, заборгованість за кредитним договором № 2019870393 від 02.08.2018 р. у загальному розмірі 23 056 (двадцять три тисячі п?ятдесят шість) грн. 07 коп..
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс", місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8; код ЄДРПОУ 43453613, 2 422 (дві тисяч чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс", місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8; код ЄДРПОУ 43453613 витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя І.Г. Батовріна