Справа № 375/516/26
Провадження № 3/375/383/26
02 квітня 2026 року селище Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Смик М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області матеріали, які надійшли від прокурора Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Олексія Дубченка, про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Ольшаниця Білоцерківського району Київської області, з вищою освітою, який працює у військовій частині НОМЕР_1 головним сержантом автомобільного взводу - командиром відділення, старшим сержантом, який зареєстрований та фактично проживає на АДРЕСА_1 , не судимого, не депутата, до адміністративної відповідальності не притягувався, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-15 КУпАП,-
Відповідно до статей 1, 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», Указів Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 303/2014, від 6 травня 2014 року № 454/2014, від 21 липня 2014 року № 607/2014, затвердженого Законом України від 22 липня 2014 року № 1595-VII, від 14 січня 2015 року № 15/2015, з 18 березня 2014 року дотепер в Україні діє особливий період, що охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до наказу Командувача Сил логістики Збройних Сил України (по особовому складу) від 27 січня 2024 року № 13-РС старшого сержанта ОСОБА_1 , призваного на військову службу під час мобілізації на особливий період, призначено на посаду головного сержанта - командира автомобільного відділення автомобільного взводу цієї ж військової частини, дислокованої поблизу АДРЕСА_1 .
В подальшому, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 з 25 квітня 2025 року старшого сержанта ОСОБА_1 допущено до виконання обов'язків за посадою командира автомобільного взводу та начальника позаштатної автомобільної служби цієї ж військової частини.
Старший сержант ОСОБА_1 , як військовослужбовець Збройних Сил України, під час виконання обов'язків командира автомобільного взводу та начальника позаштатної автомобільної служби військової частини НОМЕР_1 повинен керуватися вимогами статей 4, 9, 11, 16, 82-84, 95, 119, 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пунктів 3.1.1., 3.1.9 «Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України», затвердженого наказом Міністра оборони України №300 від 16 липня 1997 року, які зобов'язують його свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим та не допускати негідних вчинків, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, вживати заходів, спрямованих на забезпечення правильного та ощадливого витрачання моторесурсів і продовження строків служби автомобільної техніки, не менше ніж двічі на рік перевіряти її технічний стан; планувати експлуатацію автомобільної техніки, готувати наряди на щоденне її використання, здійснювати контроль за своєчасним виходом машин у рейс у справному стані і за поверненням їх у парк військової частини; слідкувати за наявністю матеріальних засобів та їх якісним станом; суворо виконувати правила зберігання, видавання та здавання матеріальних засобів, не допускати випадків нестач; своєчасно здавати майно під охорону; про всі виявлені недоліки письмово доповідати своєму безпосередньому начальникові.
Крім того, відповідно до статті 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, старший сержант ОСОБА_1 є прямим начальником для військовослужбовців автомобільного взводу.
Таким чином, старший сержант ОСОБА_1 з 27 січня 2024 року виконує адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі обов'язки, а відтак, відповідно до примітки 1 статті 425 КК України та примітки до статті 172-13 КУпАП є військовою службовою особою.
У свою чергу, відповідно до статей 1,3, 4 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», пунктів 13, 15 Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1225 від 4 серпня 2000 року, військове майно зберігається з дотриманням вимог, передбачених документацією заводів-виробників, умови зберігання цього майна повинні забезпечувати збереження його належного якісного (технічного) стану, виключати можливість втрати, а зберігання майна організовується в установленому порядку, порядок зберігання, використання і технічного обслуговування військового майна визначається статутами Збройних Сил, цим Положенням, нормативно-правовими актами і нормативними документами Міноборони та документацією заводів-виробників.
Разом з тим, старший сержант ОСОБА_1 , достовірно знаючи вимоги керівних документів, що регламентували його діяльність, недбало ставлячись до служби в умовах особливого періоду, маючи реальну можливість для належного виконання службових обов'язків, діючи із недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій у випадку порушення вказаних нормативно-правових актів, хоча повинен був і міг їх передбачити, в період з 25 квітня 2025 року до 27 жовтня 2025 року, являючись військовою службовою особою, в порушення вказаних вище вимог нормативно-правових актів, а також в порушення вимог Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 17 серпня 2017 року № 440, та Порядку списання військового майна у Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 29 березня 2021 року № 81, належного обліку майна та його ремонту, обробки озброєння, військової техніки та іншого військового майна в автомобільній службі частини не організував, внаслідок безконтрольності допустив безпідставне списання активів згідно актів технічного стану від 5 травня 2025 року №№ 110/6, 112/6 на загальну суму 12 325,06 грн., крім того, через неналежну перевірку оформлення дорожніх листів, у липні 2025 року допустив перевитрату дизельного палива під час експлуатації автомобіля КрАЗ-6322 в/н НОМЕР_2 на загальну суму 27 430,01 грн.
Відповідно до пункту 2 примітки до статті 425 КК України, істотною шкодою, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається шкода, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто станом на 2025 рік становила 378 500 грн.
Таким чином, внаслідок недбалого ставлення ОСОБА_1 в умовах воєнного стану, як військовою службовою особою до служби, допущено нестачу військового майна на загальну суму 39 755,07 грн., що не перевищує у в двісті п'ятдесят і більше разів неоподаткований мінімум доходів громадян, а отже не становить істотної шкоди.
За таким обставин, у зв'язку з встановленням в діях ОСОБА_1 відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 425 КК України, кримінальне провадження № 42026112360000006 від 20 лютого 2026 року постановою слідчого від 25 лютого 2026 року закрито в частині на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України.
Згідно зі статтею 38 КУпАП, у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до статті 172-15 КУпАП недбале ставлення військової службової особи до військової служби є діянням, що віднесене до адміністративних правопорушень.
Таким чином, старший сержант ОСОБА_1 , являючись військовою службовою особою, вчинив в умовах особливого періоду недбале ставлення до військової служби.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 172-15 КУпАП.
Статтею 172-15 КУпАП передбачено недбале ставлення військової службової особи до військової служби
Частиною 2 статті 172-15 КУпАП передбачено, відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, подав до суду заяву в якій просив провести розгляд справи без його участі; у цій же заяві зазначив, що вину у скоєному правопорушенні визнав в повному обсязі.
Подія та склад адміністративного правопорушення та наявність вини у діях ОСОБА_1 доводяться матеріалами, поданими прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, де міститься:
- протокол про адміністративне правопорушення від 26 лютого 2026 року № 7, складений відносно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 172-15 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП;
- копія протоколу допиту свідка ОСОБА_1 від 26 лютого 2026 року;
- копія протоколу допиту свідка ОСОБА_2 від 25 лютого 2026 року;
- копія постанови слідчого у кримінальному провадженні - слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві про закриття кримінального провадження в частині ОСОБА_3 від 25 лютого 2026 року;
- копія витягу є Єдиного реєстру досудових розслідувань - кримінальне провадження № 42026112360000006 від 20 лютого 2026 року;
- копія довідки за результатами аудиторського дослідження (щодо стану отримання, збереження, обліку та правильності використання активів номенклатури автомобільної служби від 14 листопада 2025 року);
- копія наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 6 грудня 2025 року № 118
- копія акту службового розслідування;
- копія дорожнього листа від 23 травня 2025 року № 2182;
- копія дорожнього листа від 9 травня 2025 року № 1933;
- копія дорожнього листа від 13 червня 2025 року № 2636;
- копія дорожнього листа від 12 липня 2025 року № 3159;
- копія дорожнього листа від 25 липня 2025 року № 3347;
- копія реєстру дорожніх листів, за якими встановлено безпідставне (неправомірне) списання у витрату пального у підрозділах військової частини НОМЕР_1 за період з 1 лютого 2024 року до 30 вересня 2025 року;
- копія послужної карти ОСОБА_1 ;
- копія обов'язків командира відділення;
- копія службової характеристики ОСОБА_1 ;
- копія військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 ;
- копія паспорта громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 ;
- копія РНОКПП ОСОБА_1 ;
- копія посвідчення ОСОБА_1 серії НОМЕР_5 ;
- копія заяви ОСОБА_1 щодо проведення розгляду справу у відсутності останнього та визнання вини від 26 лютого 2026 року.
Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу особу ОСОБА_1 установлено на підставі військового квитка серії НОМЕР_3 , йому роз'яснено його права та обов'язки, передбачені статтею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП.
Зазначений протокол ОСОБА_1 підписав без будь-яких заперечень щодо його форми, складання та/або змісту.
Оскільки ОСОБА_1 підлягає визнанню винним у вчиненні адміністративного правопорушення, до нього застосовується передбачене законодавством адміністративне стягнення, при накладенні якого враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь вини, майновий стан, вік.
До обставин, які пом'якшують відповідальність, відноситься каяття, осуд власної поведінки, обставин, що обтяжують відповідальність не встановлено.
Враховуючи загальні правила накладення стягнення суд (суддя) вважає за належне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, за порушення частини 2 статті 172 15 КУпАП
Підстав для повернення протоколу про адміністративне правопорушення, так само як і підстав для закриття провадження у справі не встановлено.
У порядку статті 40-1 КУпАП, статті 4 Закону України "Про судовий збір" з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 грн (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026).
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9, 23, 172-15, 268,276,277,279,280,283,285,294, 307, 308 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-15 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави.
- реквізити для сплати штрафу: (рахунок отримувача: UA638999980313070106000010842; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; код класифікації доходів бюджету:21081100)
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
- реквізити для сплати судового збору: (рахунок отримувача:UA908999980313111256000026001,код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Стягувачем за цією постановою державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.
Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).
Відповідно до частин 1-3 статті 307 КУпАП, якими встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з статтею 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 цього Кодексу (п'ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя Марина СМИК