Справа № 375/657/26
Провадження № 3/375/454/26
01 квітня 2026 року селище Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Смик М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 173-2 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає на АДРЕСА_1 ,
8 березня 2026 року ОСОБА_1 перебуваючи на АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство, дії психологічного характеру відносно своєї сестри - ОСОБА_2 , а саме словесно ображав, чим вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, (правопорушення вчинено повторно протягом року).
Дії ОСОБА_1 становили собою адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність у частині 3 статті 173-2 КУпАП.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п'ятнадцяти діб (частина 3 статті 173-2 КУпАП).
Суб'єктом правопорушення є особа, якій виповнилося 16 років, і яка вчинила насильство до одного із членів своєї сім'ї.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає домашнє насильство як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (стаття 1).
Суть вчиненого та суб'єктний склад осіб - фігурантів події узгоджується з положеннями вказаного нормативно-правового акта.
Подія та склад адміністративного правопорушення та наявність вини у діях ОСОБА_1 доводяться матеріалами, поданими уповноваженим органом, де міститься:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 332159 від 8 березня 2026 року, складений відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 173-2 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 06.11.2015 №1376;
- копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 332159 від 8 березня 2026 року, складеного відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 173-2 КУпАП;
- довідка т.в.о. інспектора відділення адміністративної практики батальйону №2 полку патрульної поліціїв місті Біла церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Анастасії Каками від 9 березня 2026 року щодо визначення повторності порушення ГБ;
- копія постанови Київського апеляційного суду від 9 лютого 2026 року, відповідно до якої клоптання захисника ОСОБА_1 - адвоката Іллінського О.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено захиснику ОСОБА_1 - адвокату Іллінському О.В. строк на апеляційне оскарження постанови Рокитнянського районного суду Київської області від 8 грудня 2025 року; апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Іллінського О.В. залишено без задоволення; постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 8 грудня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, залишено без змін;
- копія постанови судді Рокитнянського районного суду Київської області від 8 грудня 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень;
- копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 332158 від 8 березня 2026, складеного відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 173-2 КУпАП;
- копія форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, складена відносно ОСОБА_1 від 8 березня 2026 року;
- письмові пояснення ОСОБА_2 від 8 березня 2026 року;
- копія рапорта поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Михайла Гаврилюка від 8 березня 2026 року;
- відеозаписи з нагрудної камери поліцейських (вміщені на лазерний компакт-диск), де зафіксовано подію, у зв'язку з якою відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 173-2 КУпАП, що були переглянуті і досліджені судом (суддею) під час розгляду справи на робочому комп'ютері.
Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу особу ОСОБА_1 установлено на підставі паспорта громадянина України НОМЕР_1 , йому роз'яснено його права та обов'язки, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи відбудеться у Рокитнянському районному суді Київської області.
Від підпису зазначеного протоколу ОСОБА_1 категорично відмовився, про що міститься відмітка у протоколі.
ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, викликався до суду повісткою за адресою зазначеною в протоколі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке 25 березня 2026 року було вручено ОСОБА_3 та SMS-повідомленням на мобільний номер телефону, який ОСОБА_1 вказав у заявці на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляду за допомогою SMS-повідомленням, про дату, час і місце розгляд справи повідомлявся завчасно.
Заперечень по суті справ, заяв, пояснень, клопотань від ОСОБА_1 не надходило, вимог про розгляд справи за особистою участі, вимог про відкладення розгляду справи він суду не пред'являв.
Устатті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» у статтях 2, 6, 48 визначає, що правосуддя в України здійснюється на засадах верховенства права.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди України застосовують при розгляду справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також наголошувалося на тому, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав в основоположних свобод обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору (п. 71 рішення у справі «Смірнов проти України» заява № 3655/02, п. 41 «Пономарьов проти України» заява № 3236/03).
Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення у справі «Красношапка проти України» від 30 листопада 2006 року).
Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції.
Тобто, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості належним чином скористатися своїми процесуальними правами (поцікавитися про стан розгляду справи, адже з моменту складання протоколу до дати вирішення справи по суті пройшов доволі тривалий проміжок часу) та реалізувати обов'язки (з'явитися до суду для подачі пояснень, доказів, клопотань, заяв, заперечень тощо).
Виходячи з положень статті 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 173-2цього Кодексу при розгляді справ про адміністративні правопорушення не є обов'язковою.
За наведених обставин та обґрунтувань розгляд справи відбувся за відсутності особи, відносно якої розглядається справа про адміністративне правопорушення.
Оскільки ОСОБА_1 визнається винним у вчиненні домашнього насильства, до нього застосовується передбачене законодавством адміністративне стягнення, при накладенні якого враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь вини, майновий стан.
Обставин, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність судом не встановлено.
Враховуючи загальні правила накладення стягнення, суд (суддя) вважає за належне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 (одна тисяча двадцять) гривень.
Підстав для повернення протоколу про адміністративне правопорушення, так само як і підстав для закриття провадження у справі не встановлено.
У порядку статті 40-1 КУпАП, статті 4 Закону України "Про судовий збір" з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 грн (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026).
На підставі викладеного, ст. 9, 23, 33-35, 40-1, 173-2, 268, 279, 280, 283, 285 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 грн (одна тисяча двадцять гривень) у дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Стягувачем за цією постановою державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.
Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).
Відповідно до частин 1-3 статті 307 КУпАП, якими встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі статтею 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 цього Кодексу (п'ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя Марина СМИК