Головуючий суддя в суді І інстанції
Юрченко С.О.
Єдиний унікальний № 374/88/23
01 квітня 2026 року Ржищівський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді - Юрченка С.О.,
секретаря - Маламан Я.О.,
за участі:
представника позивача - (не з'явився),
відповідача - ОСОБА_1 (не з'явився),
представника відповідача - ОСОБА_2 (не з'явився),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ржищів Київської області заяву представника відповідача - адвоката Лисенка Андрія Олександровича про перегляд заочного рішення, ухваленого в цивільній справі за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Заочним рішенням Ржищівського міського суду Київської області від 30 червня 2023 року позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено у повному обсязі, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" заборгованість за кредитним договором у розмірі 100 096 грн 64 коп. станом на 17 січня 2023 року та витрати на відшкодування судового збору у розмірі 2 684 грн 00 коп. Рішення набрало законної сили 01 серпня 2023 року.
16 березня 2026 року представник відповідача Лисенко А.О. подав заяву про перегляд заочного рішення. Заява мотивована тим, що рішення Ржищівського міського суду Київської області від 30 червня 2023 року постановлено з неповним з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, оскільки: - відповідач не був належним чином повідомлений про справу та не зміг надати свої заперечення щодо позовних вимог. На момент розгляду справи відповідач був відсутній на території України, оскільки перебував за кордоном в якості волонтера;
- між позивачем та відповідачем правовідносини не оформлені належним чином, а тому не можна вважати, що між сторонами було укладено саме кредитний договір, та стягнення слід проводити за кредитним договором;
- в заявках на приєднання до ДКБО наявна умова що є нікчемною в силу закону та на підставі якої було незаконно нараховано до стягнення та раніше списано грошові кошти;
- позивач не надав належних та допустимих доказів отримання відповідачем грошових коштів;
- позивачем незаконно стягнуто з відповідача проценти (відсотки, %), які не були обумовлені в двосторонньому порядку, а заборгованість відповідача - відсутня.
В заяві представник відповідача просить поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, переглянути заочне рішення Ржищівського міського суду Київської області у справі № 374/88/23 від 30 червня 2023 року, скасувавши його і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
У судове засідання учасники справи не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належно.
Згідно із частиною 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
За змістом ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
У частині 1 статті 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши зібрані по справі докази й перевіривши доводи представника відповідача, а також матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає, а заочне рішення не підлягає скасуванню, оскільки причини неявки відповідача до суду не є поважними, відзив на позовну заяву не подавався, а в заяві відсутні посилання на докази, які не долучені до матеріалів справи, але могли б мати істотне значення для правильного вирішення справи, що є однією з обов'язкових умов скасування заочного рішення згідно ст. 288 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Враховуючи рішення ЄСПЛ у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» (№ 12307/16), яким визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб - сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також, Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Як встановлено з матеріалів справи, відповідач про судові засідання повідомлявся належним чином. Позовну заяву з додатками та ухвалою про відкриття спрощеного позовного провадження відповідач отримав 06 квітня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0923001398181 (а.с. 56), однак не скористався своїм правом на подання відзиву, а тому справу було розглянуто на підставі наявних у ній доказів.
Крім того, відповідач ОСОБА_3 був обізнаний про наявність у провадженні суду справи про стягнення заборгованості за договором позики, про що свідчать довідки про отримання ним СМС-повідомлень від 30.03.2023, 02.05.2023, 15.05.2023, 30.05.2023 та 26.06.2023 (а.с.46,59,64, 69, 74).
Також з метою забезпечення участі відповідача у судовому засіданні, суд, з огляду на вимоги ч. 11 ст. 128 ЦПК України, викликав відповідача через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Отже, з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, що передбачено ч. 11 ст. 128 ЦПК України.
А тому, відповідач мав достатньо часу та можливостей з'явитись до суду особисто, скористатись правовою допомогою або надати відзив (заперечення) на позов та відповідні докази на обґрунтування своєї позиції, проте таким правом не скористався, тому суд приходить до висновку, про відсутність поважності неявки в судові засідання та підстав для скасування заочного рішення.
Небажання відповідача, який був обізнаний про розгляд справи, надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, надало суду змогу при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем по справі, що повністю відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Копію заочного рішення Ржищівського міського суду Київської області від 30 червня 2023 року, ухваленого у справі № 374/88/23 за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відповідач отримав 13 липня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0923001430603 (а.с. 83).
Відповідач по справі мав реальну можливість реалізувати свої процесуальні права і доводити безпідставність позовних вимог на будь-якій стадії судового розгляду справи.
Будь-яких доказів виїзду та перебування відповідача за межами України на момент розгляду справи заявник не надав.
Крім того, заявник не надав суду доказів, які б спростовували викладені в рішенні суду висновки, які ґрунтуються на матеріалах справи, тому суд вважає, що всупереч вимогам ч. 1 ст. 288 ЦПК України відповідачем не вказано на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, які б були враховані судом при вирішенні спору. Фактично доводи відповідача зводяться до незгоди з судовим рішенням.
Згідно із ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
В порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не проводилось.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 13, 89, 247, 259, 260, 287, 288 ЦПК України, суд,-
Заяву представника відповідача - адвоката Лисенка Андрія Олександровича про перегляд заочного рішення, ухваленого в цивільній справі за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя С.О.Юрченко