Справа № 372/1955/26
Провадження № 1-кс-502/26
02 квітня 2026 року м. Обухів
Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області в місті Обухів Київської області заяву слідчого судді ОСОБА_3 про самовідвід по справі № 372/1955/26 за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
На розгляді слідчого судді перебуває вказана справа № 372/1955/26 за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
30.03.2026 року протоколом автоматизованого визначення слідчого судді визначено слідчого суддю для розгляду даної справи - суддю ОСОБА_3 .
30.03.2026 року слідчим суддею ОСОБА_3 заявлено самовідвід у розгляді даної справи з тих підстав, що при розгляді даної скарги є потреба у наданні правової оцінки доводам ОСОБА_4 щодо наявності чи відсутності відомостей про вчинення правопорушення ним особисто та службовими особами суду в якому він працює.
Учасники процесу в судове засідання не з'явились.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Розглянувши заяву про самовідвід слідчого судді ОСОБА_3 , суддя ОСОБА_1 робить наступні висновки.
Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України може бути заявлено відвід судді.
Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід (стаття 80 КПК України).
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі «Мироненко та Мартиненко проти України». У пунктах 66, 69, 70 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за допомогою об'єктивного та суб'єктивного критеріїв. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, які розглядаються, такі природу і ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в безсторонності судді.
У рішенні у справі «Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини з посиланням на усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об'єктивного критерію Суд вказує, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі «Білуха проти України»).
Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Саме така позиція відображена у пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, та статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22 лютого 2013 року.
Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженим рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, роз'яснено, що відчуття упередженості - це формування у судді до тієї чи іншої людини, яка є учасником судового розгляду, власного ставлення, заснованого не на об'єктивному критерії, а на особистих симпатіях або антипатіях.
Слідчий суддя ОСОБА_3 заяву про самовідвід мотивує тим, що в межах даної справи ОСОБА_4 оскаржує дії Обухівського РУП ГУ НП в Київській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР по його заяві про вчинення кримінального правопорушення різними особами, в тому числі й наведені відомості щодо суддів Обухівського районного суду Київської області, зокрема, й судді ОСОБА_3 . При розгляді даної скарги є потреба у наданні правової оцінки доводам ОСОБА_4 щодо наявності чи відсутності відомостей про вчинення правопорушення ОСОБА_3 та службовими особами суду в якому він працює.
Як вбачається з заяви про кримінальне правопорушення, заява ОСОБА_4 стосується судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_3 та службових осіб суду, в якому він працює.
За вказаних обставин, у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді при розгляд даної справи слідчим суддею ОСОБА_3 .
Отже, з метою уникнення будь-яких сумнівів учасників процесу у об'єктивності, законності і обґрунтованості вирішення справи, а відтак і правосудності судового рішення, заяву про самовідвід слід задовольнити.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви слідчого судді ОСОБА_3 про самовідвід та наявність підстав для задоволення заяви.
Керуючись ст.ст. 75, 80, 81 КПК України, суд,
Заяву слідчого судді ОСОБА_3 про самовідвід задовольнити.
Відвести слідчого суддю Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_3 від участі у розгляді справи № 372/1955/26 за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1