Справа № 372/2000/26
Провадження 1-кс-510/26
ухвала
Іменем України
02 квітня 2026 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області клопотання прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна,
Прокурор Обухівської окружної прокуратури Київській області звернувся до суду із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026116230000054 від 31.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
На обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що 30.03.2026 до ЧЧ Обухівського РУП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення інспектора ВРПП Обухівського РУП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_4 про те, що 30.03.2026 близько 23:31 години за адресою: Київська область, місто Обухів, по вулиці Київській, поблизу будинку 166, було зупинено транспортний засіб марки Ford Fiesta, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час спілкування останній повідомив, що перевозить в автомобілі наркотичний засіб - канабіс.
Під час огляду місця події 30.03.2026 здійсненого в період часу з 23 години 43 хвилину по 23 годину 59 хвилину, за адресою: Київська область, місто Обухів, по вулиці Київській, поблизу будинку 166, вилучено транспортний засіб марки Ford Fiesta, д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, який замкнено та опечатано бирками № NPU - 6952729, 6952730 6952731, 6952732, 6952733, 6952734, 6952735, 6952736, та переміщено на територію спеціального майданчика для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів (штрафмайданчик) за адресою: Київська область, Фастівський район, село Борисів, провулок Боженка, 23.
Вилучений транспортний засіб марки Ford Fiesta, д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, який замкнено та опечатано бирками № NPU - 6952729, 6952730 6952731, 6952732, 6952733, 6952734, 6952735, 6952736, та переміщено на територію спеціального майданчика для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів (штрафмайданчик) за адресою: Київська область, Фастівський район, село Борисів, провулок Боженка, 23, - визнано речовим доказом у кримінальному провадженні за № 12026116230000054 від 31.03.2026.
В ході досудового розслідування виникла необхідність у проведені дізнання, для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального правопорушення.
У відповідності до ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У зв'язку вище викладеним, для забезпечення збереження речових доказів, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та є предметом його вчинення, виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України.
Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України передбачено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Отже, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, з метою досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вищезазначеного факту, а також з метою забезпечення збереження речових доказів та запобігання можливості здійснити приховування, зникнення, втрати, використання, пересування, передачі, відчуження вказаного майна, наявна необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а саме: арешту транспортного засобу марки «Ford Fiesta, д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, який замкнено та опечатано бирками № NPU - 6952729, 6952730 6952731, 6952732, 6952733, 6952734, 6952735, 6952736, та переміщено на територію спеціального майданчика для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів (штрафмайданчик) за адресою: Київська область, Фастівський район, село Борисів, провулок Боженка, 23, тому прокурор звернувся до суду з даним клопотанням.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі (особам), у якої його було вилучено.
Прокурор ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання в якому просив суд розглянути справу без участі слідчого та прокурора, вимоги клопотання підтримує в повному обсязі, також просив не здійснювати фіксацію судового засідання за допомогою технічних засобів.
Власник майна в судове засідання не з'явилась, причин неявки суд не повідомила, повідомлялась належним чином, заяв чи клопотань до суду не надала.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи, що сторони в судове засідання не з'явилися, на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши матеріали справи, вважаю клопотання таким, що підлягає задоволенню зважаючи на наступне.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України. Частиною 1 ст. 131 КПК України встановлено, що заходи кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 171 КПК України, зазначив мету відповідно до положень ст. 170 КПК України, з якою пов'язує необхідність у накладенні такого арешту, з метою збереження речових доказів.
Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Виходячи з положень наведених норм права, майно, яке, на переконання органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак наведених в ст. 98 КПК України може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови.
Оскільки слідчому судді надано постанову про визнання майна як речового доказу у кримінальному провадженні, у рамках якого подано клопотання, воно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, клопотання слідчого про накладення арешту, слід задовольнити.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено усі, передбачені ст.132, 173 КПК України, підстави до задоволення внесеного прокурором клопотання.
Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-174, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна- задовольнити.
Накласти арешт, з метою збереження речових доказів, на тимчасово вилучене майно, яке було вилучено під час проведеного огляду місця події 30.03.2026 здійсненого в період часу з 23 години 43 хвилини по 23 годину 59 хвилину, за адресою: Київська область, місто Обухів, по вулиці Київській, поблизу будинку 166, вилучено транспортний засіб марки Ford Fiesta, д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, який замкнено та опечатано бирками № NPU - 6952729, 6952730 6952731, 6952732, 6952733, 6952734, 6952735, 6952736, та переміщено на територію спеціального майданчика для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів (штрафмайданчик) за адресою: Київська область, Фастівський район, село Борисів, провулок Боженка, 23, із забороною користуватись та розпоряджатись вказаним транспортним засобом, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Слідчий суддя: ОСОБА_1