02.04.2026 Єдиний унікальний № 371/1523/25
провадження № 2/371/464/26
02 квітня 2026 року м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Гуренка М.О.,
при секретарі Овчаренко В.С.,
представника відповідача за первинним
позовом (представника позивача за
зустрічним позовом) ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за позовомОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
В провадженні Миронівського районного суду Київської області знаходиться вищевказана справа.
Від позивача за первинним позовом (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_2 надійшло 19 березня 2026 року до Миронівського районного суду Київської області надійшло клопотання про долучення доказів та повернення в підготовче судове засідання. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що сторона не була належним чином та завчасно повідомлена про дату проведення підготовчого судового засідання, у зв'язку з чим була позбавлена можливості реалізувати свої процесуальні права, зокрема заявити клопотання та подати докази, які мають істотне значення для правильного, повного та всебічного з'ясування обставин справи, а отримані на даний час договори дарування підтверджують підстави набуття права власності на спірні земельні ділянки.
31 березня 2026 року надійшла заява про зміну предмета позову та просили суд:
- в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на нежитлове приміщення № 011 загальною площею 30,0 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;
- в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами: сарай - «Б», гараж «В», льох Д/щ, вбиральня -Е, криниця, огорожа, загальною площею 93,7 кв.м., житловою площею 56,0 кв.м., що розташовані у АДРЕСА_2 ;
- в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль BMW X1, загальний легковий пасажирський-В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску. В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право власності на автомобіль Ford Transit Connect, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2015 року випуску;
- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію різниці у вартості автомобілів BMW X1, загальний легковий пасажирський-В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та Ford Transit Connect, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , та нерухомого майна, а саме: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами: сарай «Б», гараж «В», льох Д/щ, вбиральня -Е, криниця, огорожа, загальною площею 93,7 кв.м., житловою площею 56,0 кв.м., що розташовані у АДРЕСА_2 та нежитлового приміщення № 011 загальною площею 30,0 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того надіслала заяву про проведення засідання за відсутності сторони позивача за первісним позовом.
Від представника відповідача за первинним позовом (представника позивача за зустрічним позовом) Каплі А.С. надійшли заперечення на клопотання про долучення доказів та повернення в підготовче судове засідання відмовити, посилаючись на ті обставини, що відповідачем не наведено поважних причин неподання відповідних клопотань про долучення доказів у межах підготовчого провадження у справі. Також відповідач не заявляв клопотань про продовження строку для подання доказів на стадії підготовчого провадження. Крім того надала заперечення на заяву про зміну предмету позову в яких вона просить у задоволенні заяви про зміну предмета позову відмовити, посилаючись у на ті обставини, що позивач може змінити розмір позовних вимог або предмет позову у справі лише до закінчення підготовчого засідання. У зв'язку з цим на даній стадії судового розгляду справи сторона позбавлена можливості змінювати предмет спору.
У судовому засіданні представник відповідача за первинним позовом (представника позивача за зустрічним позовом) Капля А.С. свої заперечення підтримала, просила відмовити у задоволенні заяви про зміну предмету позову.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Як встановлено в судовому засіданні, що ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 22 січня 2026 року підготовче провадження по вказаній справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
В підготовчому засіданні представнику позивача за первинним позовом (представника відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_4 мала можливість заявити клопотання, щодо зміну предмету позову, витребування доказів у справі.
Проте, ні позивач за первісним позовом (представник відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_2 , ні представник позивача за первісним позовом (представник відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_4 не скористалися своїм правом, щодо заявлення вищевказаних клопотань.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Згідно з ч. 3 ст. 89 ЦПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Відповідно до ст. 189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Завданнями підготовчого судового засідання є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Частиною 1 ст. 49 ЦПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 83ЦПК України).
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ч. 5 ст. 83 ЦПК України).
Положеннями ч. 8 ст. 83 ЦПК України передбачено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
У разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.
Поважними причинами пропуску строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі заявника і пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або істотно ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об'єктивних і незалежних від волі та поведінки особи причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного проміжку часу без поважних причин, таке рішення порушує принцип правової визначеності.
Згідно із ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
На підставі викладеного, дане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки судом було надано достатньо часу та можливість належним чином реалізувати свої процесуальні права.
Щодо заяви про зміну предмету позовних вимог.
31 березня 2026 року, представником ОСОБА_2 адвокатом Молявко Олесею Михайлівною через підсистему «Електронний суд» подано заяву про зміну предмета позову.
Вказана заява обґрунтована тим, що у ході розгляду справи представником позивача було подано клопотання з проханням не закривати підготовче судове засідання у зв'язку з наміром змінити предмет позову та скоригувати позовні вимоги у зв'язку з отриманням уточнюючих позовних вимог зустрічного позову.
Ухвалою Миронівського районного суд Київської області від 22 січня 2026 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до розгляду по суті.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Виходячи із загальних засад цивільно-процесуального законодавства під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Таким чином позивач може змінити розмір позовних вимог або предмет позову у справі лише до закінчення підготовчого засідання. У зв'язку з цим на даній стадії судового розгляду справи сторона позбавлена можливості змінювати предмет спору.
Відповідно до ч.1 ст. ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Частиною 2 ст. 126 ЦПК України передбачено, що документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Разом з тим, відповідно до положень ч. 3 ст. 189 ЦПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У даному випадку відкриття провадження у справі відбулося 29 жовтня 2025 року, а підготовче провадження закрито 22 січня 2026 року, тобто в установлений цивільно-процесуальним кодексом термін. Справа призначалася до підготовчого судового засідання 03.11.2025, 19.11.2025, 03.12.2025, 18.12.2025, 13.01.2026, 22.01.2026 року.
Тобто у позивача за первісним позовом та його представника було достатньо часу щоб змінити предмет позову та подати всі необхідні докази на стадії підготовчого розгляду справи.
Отже, заява про зміну предмета позову подана з порушенням вимог ст. 49 ЦПК України після закінчення встановленого процесуального строку, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для її задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 41, 43, 49, 83, 89 126, 189, 197, 200 ЦПК України, суд,-
В задоволенні клопотання позивача за первинним позовом (відповідача за зустрічним) ОСОБА_2 про долучення доказів та повернення в підготовче судове засідання відмовити.
В задоволенні заяви представника позивача за первинним позовом (представника відповідача за зустрічним) ОСОБА_4 про зміну предмету позову відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.О. Гуренко