Рішення від 04.03.2026 по справі 369/17438/23

Справа № 369/17438/23

Провадження № 2/369/942/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

04.03.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді: Пінкевич Н.С.

секретаря: Худинець Д.С.

за участі:

представника позивача Мозолевської В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації в порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року представник позивача адвокат Мозолевська В.В. звернулася до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що сторони перебували в шлюбі з 05 березня 2014 року, рішенням суду 13 травня 2019 року шлюб розірвано. Від шлюбу вони мають одну дитину: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У період перебування сторін у шлюбі, 29 грудня 2017 року між відповідачем ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яка діє на підставі Довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Федотовою О.В. за реєстровим номером 7981 від 08.12.2016 року від імені ОСОБА_3 було укладено попередній договір купівлі-продажу 1-однокімнатної квартири, що буде мати наступні характеристики: загальна площа - 35,9 кв.м., будівельний номер АДРЕСА_1 . За дану квартиру сторонами було виплачено 551 518, 80 грн.

Позивач особисто привозив грошові кошти в готівковій формі до головного офісу Житлового Комплексу «Софія» від Мартинова , який знаходився в м. Вишневе, 3 поверх. Позивач передавав грошові кошти особисто ОСОБА_8 , яка була відповідальною особою та акти підписував позивач особисто.

Також, у період перебування сторін у шлюбу 29 грудня 2017 року між відповідачем ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яка діє на підставі Довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Федотовою О.В. за реєстровим номером 7981 від 08.12.2016 року від імені ОСОБА_3 було укладено попередній договір купівлі-продажу 1-однокімнатної квартири, що буде мати наступні характеристики: загальна площа - 35,9 кв.м., будівельний номер АДРЕСА_2 .

За дану квартиру продавцю було виплачено 22 498 доларів США, що еквівалентно 592 372, 34 грн., за офіційним курсом Національного банку України станом на 24.05.2019 рік (1 долар США становить 26,33 грн.). Дана сума була повністю виплачена сторонами одним платежем.

Всього було витрачено спільних сумісних коштів сторонами на купівлю двох квартир: 1 143 891 грн. 14 коп..

Між позивачем та відповідачем після розірвання шлюбу була домовленість, що відповідач після здачі в експлуатацію квартир та отримання свідоцтв про право власності на дві квартири мала оформити право власності на себе, так, як вона укладала попередні договори Купівлі-продажу квартир. Після оформлення двох квартир на себе, одну квартиру відповідачка мала переоформити на позивача, іншу залишити собі, тобто кожному із сторін мало б залишиться по одній квартирі. Сторони спілкувалися та вели перемовини з даного питання, відповідач погодилася та казала, що вона повідомить позивача, коли отримує право власності на квартири та щодо оформлення договору права власності квартири на позивача.

В подальшому в ході перемовин, сторони дійшли згоди, що позивач після оформлення права власності на свою квартиру, має подарувати її їхньому сину в рахунок сплати аліментів, сторони мали укласти Договір про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею нерухомого майна, а відповідач в свою чергу - мала не звертатися до суду із вимогами про стягнення аліментів.

Позивач довіряв своїй колишній дружині, оскільки вони прийшли до мирного вирішення питання чекав від неї інформації щодо отримання свідоцтв про право власності на квартири, телефонував їй, цікавився, вона весь час посилалася на зайнятість, запевняла його, що обов'язково повідомить та надасть інформацію.

20.03.2023 року відповідач звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва із Заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів та 22.03.2023 року суддею винесено Судовий Наказ про стягнення з позивача ОСОБА_1 на утримання сина аліменти в розмірі заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 20 березня 2023 року.

Позивач звернувся до відповідача щодо подання Заяви про стягнення аліментів з нього та нагадав про їхню домовленість, відповідач зазначила, що вона вправі робити те, що вважає за потрібне та про домовленість вона не пам'ятає.

В липні 2023 року позивач звернувся до адвоката Мозолевської В.В. щодо перевірки інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна щодо нерухомого майна, квартир, які були придбані сторонами в період перебування в шлюбі.

Власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа: 55.8 кв.м. , житлова площа: 19,1 кв.м., однокімнатна є ОСОБА_9 на підставі Договору купівлі-продажу квартири серія на номер № 367 від 28.01.2020 року.

Власником квартири за адресою: АДРЕСА_4 , загальна площа: 45.1 кв.м. , житлова площа: 15.7 кв.м., однокімнатна є ОСОБА_10 на підставі Договору купівлі-продажу квартири серія на номер № 1271 від 21.02.2020 року.

Відповідачка продала квартири без згоди позивача. Відчуження квартир відбулося проти волі позивача, згоду на відчуження квартир він не давав.

Просив суд стягнути з відповідачки ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості:

1/2 частини квартири, яка знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 та 1/2 частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 в розмірі 1 671 644, 50 грн.;

стягнути з відповідачки судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 13 420грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.02.2024 року витребувано у приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Федотової Ольги Віталіївни (адреса: 08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Маяковського, буд. 2) належним чином засвідчені копії матеріалів нотаріальних справ:

- за договором купівлі-продажу квартири, серія та номер 1271, виданий 21.02.2020, видавник: Федотова О.В. приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, щодо об'єкта нерухомого майна (квартири), реєстраційний номер: 2033124932224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

- за договором купівлі-продажу квартири, серія та номер 367, виданий 28.01.2020, видавник: Федотова О.В. приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області щодо об'єкта нерухомого майна (квартири), реєстраційний номер: 2010423132224 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

- за договором купівлі-продажу квартири, серія та номер 321, виданий 27.01.2020, видавник: Федотова О.В. приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області щодо об'єкта нерухомого майна (квартири), реєстраційний номер: 1989754132224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.04.2024 року витребувано у ОСОБА_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 належним чином засвідчену копію попереднього договору купівлі-продажу квартири від 29.12.2017 року, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , який був укладений представником продавця: ОСОБА_6 , яка діяла на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Федотовою О.В. за реєстровим номером 7981 від 08.12.2016 року від імені ОСОБА_3 та покупцем: ОСОБА_5 .

Витребувано у ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_6 : належним чином засвідчену копію попереднього договору купівлі-продажу квартири від 29.12.2017 року, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , який був укладений представником продавця: ОСОБА_6 , яка діяла на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Федотовою О.В. за реєстровим номером 7981 від 08.12.2016 року від імені ОСОБА_3 та покупцем: ОСОБА_5 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.06.2024 року витребувано з Державного архіву міста Києва (адреса: 03151, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 76-Г) належним чином засвідчені копії матеріалів нотаріальної справи:

- копії матеріалів нотаріальної справи за договором купівлі-продажу квартири, серія та номер 1271, виданий 21.02.2020, видавник: Федотова О.В. приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, щодо об'єкта нерухомого майна (квартири), реєстраційний номер: 2033124932224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;

- копії матеріалів нотаріальної справи за договором купівлі-продажу квартири, серія та номер 367, виданий 28.01.2020, видавник: Федотова О.В. приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області щодо об'єкта нерухомого майна (квартири), реєстраційний номер: 2010423132224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

- копії матеріалів нотаріальної справи за договором купівлі-продажу квартири, серія та номер 321, виданий 27.01.2020, видавник: Федотова О.В. приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області щодо об'єкта нерухомого майна (квартири), реєстраційний номер: 1989754132224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.04.2025 року витребувано у ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Адреса: АДРЕСА_7 , Телефон мобільний: НОМЕР_1 , засвідчені належним чином копії:

- попереднього договору Купівлі-продажу від 29.12.2017 року квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , який був укладений представником продавця: ОСОБА_6 , яка діяла на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Федотовою О.В. за реєстровим номером 7981 від 08.12.2016 року від імені ОСОБА_3 та покупцем: ОСОБА_5 ;

- попереднього договору Купівлі-продажу квартири від 29.12.2017 року, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , який був укладений представником продавця: ОСОБА_6 , яка діяла на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Федотовою О.В. за реєстровим номером 7981 від 08.12.2016 року від імені ОСОБА_3 та покупцем: ОСОБА_5 ;

- основного Договору Купівлі-продажу квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , який був укладений покупцем: ОСОБА_5 ;

- основного Договору Купівлі-продажу квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , який був укладений покупцем: ОСОБА_5 ;

- копії матеріалів нотаріальної справи за договором купівлі-продажу квартири, серія та номер 1271, виданий 21.02.2020, видавник: Федотова О.В. приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, щодо об'єкта нерухомого майна (квартири), реєстраційний номер: 2033124932224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;

- копії матеріалів нотаріальної справи за договором купівлі-продажу квартири, серія та номер 367, виданий 28.01.2020, видавник: Федотова О.В. приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області щодо об'єкта нерухомого майна (квартири), реєстраційний номер: 2010423132224 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

- копії матеріалів нотаріальної справи за договором купівлі-продажу квартири, серія та номер 321, виданий 27.01.2020, видавник: Федотова О.В. приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області щодо об'єкта нерухомого майна (квартири), реєстраційний номер: 1989754132224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Витребувано в Управлінні нотаріату Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), адреса: вул. Басейна , м. Київ, 01024, Телефон: (044) 234-99-91, засвідчені належним чином копії:

- копії матеріалів нотаріальної справи за договором купівлі-продажу квартири, серія та номер 1271, виданий 21.02.2020, видавник: Федотова О.В. приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, щодо об'єкта нерухомого майна (квартири), реєстраційний номер: 2033124932224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;

- копії матеріалів нотаріальної справи за договором купівлі-продажу квартири, серія та номер 367, виданий 28.01.2020, видавник: Федотова О.В. приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області щодо об'єкта нерухомого майна (квартири), реєстраційний номер: 2010423132224 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

- копії матеріалів нотаріальної справи за договором купівлі-продажу квартири, серія та номер 321, виданий 27.01.2020, видавник: Федотова О.В. приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області щодо об'єкта нерухомого майна (квартири), реєстраційний номер: 1989754132224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3

2) акти приймання-передавання документів приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Федотовою О.В. до державного нотаріального архіву щодо передання:

- копії матеріалів нотаріальної справи за договором купівлі-продажу квартири, серія та номер 1271, виданий 21.02.2020, видавник: Федотова О.В. приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, щодо об'єкта нерухомого майна (квартири), реєстраційний номер: 2033124932224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;

- копії матеріалів нотаріальної справи за договором купівлі-продажу квартири, серія та номер 367, виданий 28.01.2020, видавник: Федотова О.В. приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області щодо об'єкта нерухомого майна (квартири), реєстраційний номер: 2010423132224 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

- копії матеріалів нотаріальної справи за договором купівлі-продажу квартири, серія та номер 321, виданий 27.01.2020, видавник: Федотова О.В. приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області щодо об'єкта нерухомого майна (квартири), реєстраційний номер: 1989754132224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Витребувано у Київського обласного державного нотаріального архіву, Адреса: 08200, м. Ірпінь, вул. Северинівська, буд. 34, Телефон: (04597) 6-05-20: засвідчені належним чином копії:

- копії матеріалів нотаріальної справи за договором купівлі-продажу квартири, серія та номер 1271, виданий 21.02.2020, видавник: Федотова О.В. приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, щодо об'єкта нерухомого майна (квартири), реєстраційний номер: 2033124932224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;

- копії матеріалів нотаріальної справи за договором купівлі-продажу квартири, серія та номер 367, виданий 28.01.2020, видавник: Федотова О.В. приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області щодо об'єкта нерухомого майна (квартири), реєстраційний номер: 2010423132224 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

- копії матеріалів нотаріальної справи за договором купівлі-продажу квартири, серія та номер 321, виданий 27.01.2020, видавник: Федотова О.В. приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області щодо об'єкта нерухомого майна (квартири), реєстраційний номер: 1989754132224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС «СОФІЯ» ЖК "СОФІЯ СІТІ", Адреса: 08131, Київська обл., с. Софіївська Борщагівка, вулиця Лесі Українки, будинок 12, Офісний Центр «Софія», Телефон: +38 (067) 116-91-92, Адреса юридичної особи: 68600, Україна, Ізмаїльський р-н, Одеська обл., місто Ізмаїл, вулиця Європейська, будинок, 20а, Телефон: +380 (98) 132-46-95: зсвідчені належним чином копії:

- Попереднього договору Купівлі-продажу від 29.12.2017 року квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , який був укладений представником продавця: ОСОБА_6 , яка діяла на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Федотовою О.В. за реєстровим номером 7981 від 08.12.2016 року від імені ОСОБА_3 та покупцем: ОСОБА_5 ;

- Попереднього договору Купівлі-продажу квартири від 29.12.2017 року, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , який був укладений представником продавця: ОСОБА_6 , яка діяла на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Федотовою О.В. за реєстровим номером 7981 від 08.12.2016 року від імені ОСОБА_3 та покупцем: ОСОБА_5 ;

- основного договору Купівлі-продажу квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , який був укладений покупцем: ОСОБА_5 ;

- основного Договору Купівлі-продажу квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , який був укладений покупцем: ОСОБА_5 ;

- всіх договорів Купівлі-продажу квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , які були укладені покупцем: ОСОБА_5 ;

- всіх договорів Купівлі-продажу квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , які були укладені покупцем: ОСОБА_5 ;

- копії матеріалів справи за договором купівлі-продажу квартири, серія та номер 1271, виданий 21.02.2020, видавник: Федотова О.В. приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, щодо об'єкта нерухомого майна (квартири), реєстраційний номер: 2033124932224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;

- копії матеріалів справи за договором купівлі-продажу квартири, серія та номер 367, виданий 28.01.2020, видавник: Федотова О.В. приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області щодо об'єкта нерухомого майна (квартири), реєстраційний номер: 2010423132224 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

- копії матеріалів справи за договором купівлі-продажу квартири, серія та номер 321, виданий 27.01.2020, видавник: Федотова О.В. приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області щодо об'єкта нерухомого майна (квартири), реєстраційний номер: 1989754132224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

У підготовчому судовому засіданні 31 липня 2025 року: клопотання представника позивача Мозолевської В.В. про визнання обов'язкової явки відповідачки ОСОБА_2 залишено без задоволення; клопотання представника позивача Мозолевської В.В. про виклик та допит свідка ОСОБА_3 залишено без задоволення; клопотання представника позивача Мозолевської В.В. про виклик та допит свідка ОСОБА_6 залишено без задоволення.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 листопада 2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду.

Відповідачка не скористалася своїм правом на подання Відзиву на позовну заяву. Судова кореспонденція поверталась з відмітками «адресат відсутній», що відповідно до ст. 128 ЦПК України є належним повідомленням. Крім того, відповідачка зареєстрована та має електронний кабінет.

Третя особа Відзив на позовну заяву до суду не подала. Представник направив суду заяву про розгляд справи за відсутності ОСОБА_3 та її представника.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила задовольнити з підстав, викладених у позові.

У судове засідання відповідачка не з'явилася. Про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Причини неявки суду не повідомила, відзив на позов суду не подала. Причини неможливості подати відзив суду не повідомила. Ухвалу про відкриття, позовну заяву з додатками відповідачці направлено на адресу зареєстрованого місця проживання. Крім того, відповідачка має зареєстрований електронний кабінет. Додатково відповідачка повідомлялася шляхом направлення смс-повідомлень та розміщенням оголошенням на сайті суду. Також сторони мають можливість дізнатись про час розгляду справи з офіційного сайту суду. Будь-яких заяв, клопотань від відповідачки станом на час прийняття рішення до суду не надходило.

Згідно ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено п. п. 118, 123 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 N 270.

Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 130 ЦПК України у разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Однак процесуальне законодавство не визначає наслідків невручення судового рішення чи повістки-повідомлення з причин закінчення строку зберігання або без зазначення причини невручення. Жодними законами чи підзаконними актами не передбачено, скільки разів суд має перенаправляти кореспонденцію на єдину відому (офіційну) адресу, з якої вона повертається без вручення, для того щоб особа вважалась такою, що повідомлена.

Зважаючи на те, що відповідачку належним чином повідомлено про розгляд справи (за зареєстрованим місцем проживання), незалежно від того чи отримала відповідачка адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Крім того, відповідно до висновків Верховного Суду, які наведені у постановах від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17), у разі проставлення у поштовому повідомленні відмітки «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою» - судова повістка вважається врученою в день проставлення відповідної відмітки.

Оскільки у встановлений судом строк відповідачкою відзив на позовну заяву не подано, на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, дійшов до наступних висновків.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 3 СК України сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Права члена сім'ї має одинока особа. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Судом встановлено, що 05 березня 2014 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, про що складено відповідний актовий запис № 380.

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві 05.03.2014 року.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 13 травня 2019 року шлюб між сторонами розірвано (справа 760/21627/18).

Рішення набрало законної сили 24 червня 2019 року.

У період перебування сторін у шлюбі, 29 грудня 2017 року між відповідачем ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яка діє на підставі Довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Федотовою О.В. за реєстровим номером 7981 від 08.12.2016 року від імені ОСОБА_3 було укладено попередній договір купівлі-продажу 1-однокімнатної квартири, що буде мати наступні характеристики: загальна площа - 35,9 кв.м., будівельний номер АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.1.2. Попереднього договору купівлі-продажу квартири від 29.12.2017 року квартира, що має бути відчужена за Основним договором, буде належати продавцю на праві власності, що буде підтверджувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, оформлене та зареєстроване у встановленому законодавством порядку, або інший правовстановлюючий документ. Будинок буде введений в експлуатацію не пізніше 30 травня 2018 року.

Згідно п.2.1. Попереднього договору купівлі-продажу квартири від 29.12.2017 року укладаючи цей договір сторони домовились, що покупцем в підтвердження власного наміру щодо укладання Основного договору, та з метою забезпечення зобов'язань, передбачених цим Договором, в момент укладення та підписання цього попереднього договору передано продавцю авансовий платіж в розмірі, 414 130,00 (чотириста чотирнадцять тисяч сто тридцять) гривень 00 копійок, що на день укладання договору становить, 15 264, 60 (п'ятнадцять тисяч двісті шістдесят чотири) долари 60 центів, відповідно до комерційного курсу продажу США у ПАТ «ЮніКредит Банк» на дату укладання договору). Орієнтовна вартість квартири на день укладення цього Договору 538 500,00 (п'ятсот тридцять вісім тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок, що на день укладення договору становить, 19 848,80 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот сорок вісім) доларів 80 центів, (відповідно до комерційного курсу продажу долару США у ПАТ «ЮніКредит Банк» на дату укладення договору), надалі за текстом орієнтована вартість. Залишкову частину орієнтованої вартості квартири, яка складає 124 370,00 (сто двадцять чотири тисячі триста сімдесят) гривень, 00 копійок, що на день укладання договору становить 4 584,20 (десять тисяч чотириста п'ятдесят сім) доларів США, 81 цента покупець зобов'язується сплатити продавцю залишкову частину не пізніше 30 грудня 2018 року. Платежі повинні бути проведені рівними частинами щомісячно по комерційному курсу відповідно до долара США на день розрахунку.

Згідно п.2.4. Попереднього договору купівлі-продажу квартири від 29.12.2017 року для застосування належного рівня забезпечення розрахунку та обліку платежів/розрахунків за цим Договором, сторони встановлюють, що вартість 1 (одного) кв.м. загальної площі квартири, що має бути відчужена за основним договором, надалі за текстом - одиниця площі, на момент укладання цього Договору становить - 15 000, 00 (п'ятнадцять тисяч) гривень, 00 копійок, що еквівалентно 552,80 (п'ятсот п'ятдесят два) долари США, 80 центів, (відповідно до комерційного курсу продажу США у ПАТ «ЮніКредит Банк» на дату укладання договору).

Згідно п.4 Попереднього договору купівлі-продажу квартири від 29.12.2017 року продаж квартири за домовленістю сторін вчинюється за 538 500,00 (п'ятсот тридцять вісім тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок, що на день укладання договору становить, 19 848, 80 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот сорок вісім) доларів 80 центів, які покупець сплатив продавцю до укладення Договору. Продавець своїм підписом під договором підтверджує проведення зі сторони покупця повного розрахунку за відчужувану квартиру та відсутність претензій до покупця фінансового характеру.

Відповідно до Додатку № 1 від 18.07.2018 року до попереднього Договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 Акту прийому-передачі коштів по попередньому Договору купівлі-продажу квартири 29.12.2017 року ОСОБА_5 передала, а ОСОБА_3 прийняла кошти в розмірі 13 160,00 грн., (тринадцять тисяч сто шістдесят) гривень, що еквівалентно 500,00 (п'ятсот) доларів США.

Відповідно до Додатку № 2 від 15.11.2018 року до попереднього Договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 Акту прийому-передачі коштів по попередньому Договору купівлі-продажу квартири 29.12.2017 року ОСОБА_5 передала, а ОСОБА_3 прийняла кошти в розмірі 98 000,00 грн., (дев'яносто вісім тисяч) гривень, що еквівалентно 3 500,00 (три тисячі п'ятсот) доларів США.

Відповідно до Додатку № 3 від 12.01.2019 року до попереднього Договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 Акту прийому-передачі коштів по попередньому Договору купівлі-продажу квартири 29.12.2017 року ОСОБА_5 передала, а ОСОБА_3 прийняла кошти в розмірі 26 228,80 грн., (двадцять шість тисяч двісті двадцять вісім) гривень, що еквівалентно 940,00 (дев'ятсот сорока) доларів США.

За дану квартиру продавцю було виплачено 551 518, 80 грн. (п'ятсот п'ятдесят одну тисячу п'ятсот вісімнадцять гривень вісімдесят копійок).

З пояснень представника позивача, які не спростовані відповідачем, вбачається, шо позивач особисто привозив грошові кошти в готівковій формі до головного офісу Житлового Комплексу «Софія» від Мартинова, який знаходився в м. Вишневе, 3 поверх; позивач передавав грошові кошти особисто ОСОБА_8 , яка була відповідальною особою та акти підписував позивач особисто.

Також, у період перебування сторін у шлюбу 29 грудня 2017 року між відповідачем ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яка діє на підставі Довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Федотовою О.В. за реєстровим номером 7981 від 08.12.2016 року від імені ОСОБА_3 було укладено попередній договір купівлі-продажу 1-однокімнатної квартири, що буде мати наступні характеристики: загальна площа - 35,9 кв.м., будівельний номер АДРЕСА_2 .

За дану квартиру продавцю було виплачено 22 498 доларів США, що еквівалентно 592 372, 34 грн., за офіційним курсом Національного банку України станом на 24.05.2019 рік (1 долар США становить 26,33 грн.), що підтверджується попереднім договором купівлі-продажу квартири та актами прийому-передачі коштів по попередньому Договору купівлі-продажу квартири, який знаходяться у Відповідача.

Дана сума була повністю виплачена сторонами одним платежем.

Всього було витрачено спільних сумісних коштів сторонами на купівлю двох квартир: 1 143 891 грн. 14 коп.

Відповідно до відповіді ОСОБА_6 від 08.05.2024 року, яка надіслана на адресу суду вказано про те, що вона не має можливості надати копію Попереднього Договору купівлі-продажу від 29.12.2017 року, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки його оригінал був фізично знищений після підписання основного договору купівлі-продажу даної квартири.

18.11.2025 року клопотання представника позивача Мозолевської В.В. про долучення доказів Попереднього договору Купівлі-продажу квартири від 29.12.2017 року щодо квартири АДРЕСА_8 задоволено, долучено до матеріалів справи копію Попереднього договору Купівлі-продажу квартири від 29.12.2017 року.

02.05.2025 року на адресу суду з Київського обласного державного нотаріального архіву Філія № 1 на виконання ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.04.2025 року надійшли копії Договорів купівлі-продажу квартир, посвідчених приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Федотовою О.В. 21 лютого 2020 року за реєстровим № 1271, від 28 січня 2020 року за реєстровим № 367, від 27 січня 2020 року за реєстровим № 321 та копії документів на підставі яких їх було засвідчено.

Крім того, також з пояснень представника позивача, які не спростовані відповідачем, встановлено, що між колишнім подружжям після розірвання шлюбу була домовленість, що відповідач після здачі в експлуатацію квартир та отримання свідоцтв про право власності на дві квартири мала оформити право власності на себе, так, як вона укладала попередні договори Купівлі-продажу квартир. Після оформлення двох квартир на себе, одну квартиру відповідачка мала переоформити на позивача, іншу залишити собі, тобто кожному із сторін мало б залишиться по одній квартирі. Сторони спілкувалися та вели перемовини з даного питання, відповідач погодилася та казала, що вона повідомить позивача, коли отримує право власності на квартири та щодо оформлення договору права власності квартири на позивача. В подальшому в ході перемовин, сторони дійшли згоди, що позивач після оформлення права власності на свою квартиру, має подарувати її їхній спільній дитині ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рахунок сплати аліментів, сторони мали укласти Договір про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею нерухомого майна, а відповідач в свою чергу - мала не звертатися до суду із вимогами про стягнення аліментів. Позивач довіряв своїй колишній дружині, оскільки вони прийшли до мирного вирішення питання чекав від неї інформації щодо отримання свідоцтв про право власності на квартири, телефонував їй, цікавився, вона весь час посилалася на зайнятість, запевняла його, що обов'язково повідомить та надасть інформацію.

Встановлено, що відповідачка звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва із Заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів та 22 березня 2023 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Українець В.В. видав Судовий Наказ про стягнення з позивача ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 20 березня 2023 року.

Як вказав позивач, що звернувся до відповідача щодо подання Заяви про стягнення аліментів з нього та нагадав про їхню домовленість, відповідач зазначила, що вона вправі робити те, що вважає за потрібне та про домовленість вона не пам'ятає.

Також встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки № 339295990, від 15.07.2023 року, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 , загальна площа: 55.8 кв.м. , житлова площа: 19,1 кв.м., однокімнатна.

Договір купівлі-продажу квартири серія на номер: 367, виданий 28.01.2020 року, видавник Федотова О.В. приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, розмір частки: 1, власник: ОСОБА_9 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки № 339295923, від 15.07.2023 року, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_4 , загальна площа: 45.1 кв.м. , житлова площа: 15.7 кв.м., однокімнатна.

Договір купівлі-продажу квартири серія на номер: 1271, виданий 21.02.2020 року, видавник Федотова О.В. приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, розмір частки: 1, власник: ОСОБА_10 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки № 339296429, від 15.07.2023 року у відповідача ОСОБА_11 , РНОКПП: НОМЕР_3 нерухоме майно відсутнє.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки № 339296430, від 15.07.2023 року у ОСОБА_1 наявна частка власності, форма власності: приватна спільна сумісна квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_9 . Свідоцтво про право власності, НОМЕР_4 , 31.08.2005, виконавчий комітет Кам'янець-Подільської міської ради.

Відповідно до пояснень представника позивача, які не спростовані відповідачем, судом встановлено, що згоди на відчуження двох квартир позивач не надавав; відчуження квартир відбулося проти волі позивача.

Відповідно до ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Згідно ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Частиною 1 ст. 70 цього ж кодексу передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно із роз'ясненнями, що містяться у п. 23 Постанови Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" №11 від 21.12.2007 р.. вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст.ст. 60, 69 СК, ч. З ст. 368 ЦК), відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.

Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентовано статтями 63. 65 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Щодо відчуження спірних квартир, то законодавством не встановлено недійсності правочину при відчуженні спільного сумісного майна подружжя без письмової згоди одного з подружжя, дана правова позиція висловлена Верховним Судом України в рішенні від 8 квітня 2015 року у справі № 6-7цс15, а тому при розгляді спорів про розподіл цінного спірного майна та визнання недійсними правочинів з відчуження якого без письмової згоди одного з подружжя, за умови наявності іншої згоди, суди мають виходити з права одного з подружжя на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім'ї майна.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч.1 ст.68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Відповідно до ст.65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Тобто, із зазначеного слідує, що у разі, коли одним із подружжя відчужується квартира (квартири), яка є об'єктом спільної сумісної власності, письмова згода другого з подружжя має бути посвідчена нотаріально.

Таким чином, один із подружжя може вимагати від іншого із подружжя 1/2 частину вартості майна, яке відчужено в період зареєстрованого шлюбу між ними у тому випадку, зокрема якщо один із них здійснив його відчуження проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 22, 30 Постанови від 21 грудня 2007 року N 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв'язку з цим неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на спільне майно.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі N 127/7029/15-ц (провадження N 61-9018сво18).

Відповідно до практики Верховного Суду, Постанови ВС від 07.04.2021 року № 402/849/18 «Визначаючи розмір компенсації вартості частки автомобіля, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що у договорі купівлі-продажу автомобіля визначена вартість його продажу. Водночас суди не врахували, що у договорі купівлі-продажу спірного автомобіля його ціна визначається за згодою сторін, яка може не відповідати його дійсній вартості, а також на момент поділу майна вартість автомобіля може змінитися, а тому під час вирішення спору суд зобов'язаний був врахувати дійсну його вартість.

Ухвалюючи судові рішення у справі, суди першої та апеляційної інстанцій не застосували до спірних правовідносин правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі N 127/7029/15-ц (провадження N 61-9018сво18), відповідно до якого у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв'язку з цим неможливістю встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на спільне майно.

Зважаючи на наведене, рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають зміні в частині визначення розміру компенсації частки у спільному майні подружжя - автомобіля.

Так, у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2023 року у справі №202/4972/20 зазначено, що вартість майна, що підлягає поділу визначається, виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Враховуючи практику Верховного Суду, Позивач вважає, що розмір компенсації за належну частку у майні, яке є спільною сумісною власністю подружжя та відчужене без згоди одного з подружжя, визначається із дійсної вартості двох квартир на час розгляду справи.

16.07.2023 року представник позивача Мозолевська В.В. через Кабінет користувача єдиної бази даних звітів про оцінку Фонду державного майна України зробила Довідку про оціночну вартість об'єкта нерухомості, Додаток 2 до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку (пункт 5 розділу ІІІ), унікальний реєстраційний номер 201-20230716-0006252698 вартість квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3 : становить 1 725 471, 48 грн.

16.07.2023 року представник позивача Мозолевська В.В. через Кабінет користувача єдиної бази даних звітів про оцінку Фонду державного майна України зробила Довідку про оціночну вартість об'єкта нерухомості, Додаток 2 до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку (пункт 5 розділу ІІІ), унікальний реєстраційний номер 201-20230716-0006252704 вартість квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 становить 1 617 817, 52 грн.

Вартість двох квартир 1 725 471, 48 грн. + 1 617 817, 52 грн. = становить 3 343 289 грн. Відповідачка не спростувала подані докази щодо визначення вартості майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦПК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином із відповідача ОСОБА_5 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню компенсація вартості проданих двох квартир. Квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 в розмірі 1/2 від ціни, яка зазначена в Довідці про оціночну вартість об'єкта нерухомості, Додаток 2 до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку (пункт 5 розділу ІІІ), від 16.07.2023 року, станом на час розгляду справи, а саме вартість двох квартир становить 3 343 289 / 2 = компенсація вартості проданих квартир становить 1 671 644, 50 грн.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 05.06.2018 року по справі № 338/180/17 висловив позицію щодо визнання договору укладеним.

Суд погодився з висновками попередніх судів, що договір частково був виконаний і є підстави для стягнення боргу за поставлений товар, але відмовив у задоволенні вимог щодо визнання договору укладеним, вказавши, що з метою ефективного захисту порушеного права відповідача суди мали вирішити питання щодо наслідків часткового виконання сторонами вказаного договору, а саме: задовольнити вимогу відповідача про стягнення з позивача коштів, як різниці між перерахованим позивачем авансом і вартістю доставлених брусів та відмовити у задоволенні вимоги про визнання укладеним договору підряду.

Згідно з частиною другою статті 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним(таким, що не відбувся). Якщо одна зі сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України (частина восьма статті 181 ГК України).

З огляду на вказані приписи не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

Згідно з частиною другою статті 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону та залежно від встановлених обставин вирішити питання щодо наслідків його часткового чи повного виконання сторонами. У такому разі визнання вказаного договору укладеним не буде належним способом захисту.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд, відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи, може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Спосіб захисту цивільного права чи інтересу - це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути доступним та ефективним. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц зазначено, що кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті 15, 16 ЦК України). Цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003). При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 826/7380/15, провадження № 11-778апп18).

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другою статті 16 ЦК України.

Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника, та характеру правовідносин, які існують між позивачем та відповідачем.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі N 338/180/17, провадження № 14-144цс18).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (провадження № 12-46гс19) та інших.

Натомість відповідачем на надано суду жодних доказів на спростування вказаних обставин.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши всі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1, ч. 3ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

В судовому засіданні представник позивача Мозолевська В.В. заявила про стягнення витрат на правничу допомогу з відповідачки, докази яких будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення.

На підставі ст.141 ЦПК України з на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 13 420 грн. (тринадцять тисяч чотириста двадцять гривень), які були сплачені позивачем при поданні позовної заяви до суду на підставі квитанції ID: 4415-1579-3466-4550 від 13.10.203 року.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації в порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частини квартири, яка знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 та 1/2 частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 - в розмірі 1 671 644, 50 грн. (один мільйон шістсот сімдесят одну гривню шістсот сорок чотири гривні п'ятдесят копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 13 420 грн. (тринадцять тисяч чотириста двадцять грн.).

Інформація:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , Адреса реєстрації: АДРЕСА_10 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , Адреса реєстраційного обліку: АДРЕСА_7 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 РНОКПП: НОМЕР_6 , Адреса реєстраційного обліку: АДРЕСА_6 .

Заочне рішення може бути переглянуто Києво-Святошинським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 03 квітня 2026 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ

Попередній документ
135419197
Наступний документ
135419199
Інформація про рішення:
№ рішення: 135419198
№ справи: 369/17438/23
Дата рішення: 04.03.2026
Дата публікації: 07.04.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (19.01.2026)
Дата надходження: 23.10.2023
Предмет позову: стягнення грошової компенсації в порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя
Розклад засідань:
13.02.2024 13:45 Києво-Святошинський районний суд Київської області
17.04.2024 10:45 Києво-Святошинський районний суд Київської області
29.05.2024 10:15 Києво-Святошинський районний суд Київської області
09.10.2024 11:00 Києво-Святошинський районний суд Київської області
30.01.2025 10:00 Києво-Святошинський районний суд Київської області
10.04.2025 11:00 Києво-Святошинський районний суд Київської області
31.07.2025 10:30 Києво-Святошинський районний суд Київської області
18.11.2025 11:45 Києво-Святошинський районний суд Київської області
04.03.2026 14:00 Києво-Святошинський районний суд Київської області