Справа № 369/5613/26
Провадження №1-кп/369/1647/26
31.03.2026 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі:
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
провівши відкрите підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12026111350000061, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 січня 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, -
До суду надійшло клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, яке обґрунтовано наявністю низки ризиків.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала, просила його задовольнити, вказавши, що в його резолютивній частині допущена технічна помилка та не вказано, який саме запобіжний захід необхідно обрати. Прокурор вважає, що це не є перешкодою для розгляду клопотання, тому просила його задовольнити.
Захисник заперечувала проти задоволення даного клопотання, вважаючи його повністю необґрунтованим, оскільки окрім того, що в резолютивній частині клопотання не вказано, який саме запобіжний захід необхідно обрати, в його мотивувальній частині взагалі йдеться про застосування декількох запобіжних заходів, в тому числі і тримання під вартою. Тому просила відмовити у його задоволенні або повернути прокурору клопотання для належного оформлення.
Обвинувачений підтримав доводи захисника.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши подане клопотання, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 184 КПК України клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
Системний аналіз вказаних норм Кримінально-процесуального кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що прокурор, звертаючись до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, має вказати конкретний запобіжний захід, який необхідно застосувати, а також обов'язково зазначити обґрунтування та мотиви застосування саме цього запобіжного заходу.
В даному випадку, у поданому клопотанні про застосування запобіжного заходу, прокурором не було дотримано вказаних вимог КПК України. Так, у резолютивній частині клопотання прокурор зазначає: «Дане клопотання задовольнити та застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , …, раніше не судимого терміном на 60 діб.». Тобто у клопотанні не зазначений конкретний вид запобіжного заходу, який прокурор просить застосувати до обвинуваченого. При цьому у мотивувальній частині клопотання прокурор наводить обґрунтування необхідності застосування декількох запобіжних заходів, зокрема, тримання під вартою та домашнього арешту. Так, в абзаці щодо обґрунтування ризику знищення, приховування, спотворення речей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, прокурор вказує, що «…є всі підстави вважати, що перебуваючи не під вартою, обвинувачений зможе переховувати вказані речі». В той же час, підсумовуючи викладені ризики, прокурор зазначає, що «застосування більш м'якого запобіжного заходу, аніж нічний домашній арешт, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого…», а у резолютивній частині клопотання взагалі просить покласти на обвинуваченого обов'язок «не відлучатися із місця свого проживання … цілодобово».
Крім того, в абзаці першому резолютивної частини клопотання прокурор просить застосувати до обвинуваченого «терміном 60 діб», що, з огляду на вимоги ст. 197 ч. 1 КПК України, може вказувати на те, що прокурор мав на увазі запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки відповідно до вимог ст. 181 КПК України строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту рахується у місяцях, а не у добах.
Надане суду та стороні захисту в такому вигляді клопотання прокурора не дає можливості встановити, який саме запобіжний захід просить застосувати прокурор до обвинуваченого, а суд не наділений повноваженнями вирішувати таке питання самостійно. При цьому, суд не бере до уваги пояснення прокурора про технічну помилку та усні уточнення з цього приводу, оскільки клопотання має бути подано в письмовому вигляді, належним чином оформлене, відповідно до вимог КПК України, та надане обвинуваченому та захиснику не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. А усні виправлення та уточнення прокурором клопотання в частині самої його суті вимогами КПК України не передбачені. При цьому в судовому засіданні прокурор відмовився від надання йому часу для виправлення помилок та подачі належним чином оформленого клопотання у встановленому законом порядку.
З урахуванням викладеного суд вважає, що у задоволенні клопотання прокурора про застосування у відношенні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу, слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 27, 177,181, 194, 314, 376 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання прокурора Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області про застосування у відношенні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу відмовити.
Зобов'язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог ч. 3 ст. 194 КПК України, прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1