Ухвала від 31.03.2026 по справі 368/522/26

Справа № 368/522/26

1-кс/368/55/26

УХВАЛА

Іменем України

"31" березня 2026 р. Слідчий суддя Кагарлицького районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , представника скаржника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 та слідчої ОСОБА_5 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 , представник скаржника ОСОБА_4 , особа, дії якої оскаржуються: Кагарлицького відділу поліції Обухівського управління Головного управління національної поліції в Київській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -

ВСТАНОВИВ :

представник скаржника ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 просить суд зобов'язати уповноважену особу Кагарлицького відділу поліції Обухівського управління Головного управління національної поліції в Київській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості, викладені в заяві ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_6 про вчинення особами кримінальних правопорушень, передбачених ст. 121 Кримінального кодексу України з присвоєнням номеру кримінального провадження та розпочати досудове розслідування, обґрунтовуючи скаргу наступним.

06 березня 2026 року ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_6 - звернулася із заявою до Кагарлицького відділу поліції Обухівського управління Головного управління національної поліції в Київській області щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 Кримінального кодексу України.

У заяві про кримінальне правопорушення від 06 березня 2026 року зазначалося наступне:

«24 травня 2025 року приблизно о 21:30 ОСОБА_6 йшла по вулиці Центральній в селі Стави. У цей час по цій же вулиці рухався автомобіль марки ВАЗ 210115 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7 , який здійснив наїзд на потерпілу ОСОБА_6 »

На підтвердженням вказаних обставин було складено протокол про адміністративне правопорушення.

За наслідками розгляду адміністративного протоколу ОСОБА_7 було визнано винним у скоєнні правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі дві тисячі чотириста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 років без вилучення транспортного засобу.

Визнано ОСОБА_7 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Визнано ОСОБА_7 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ст. 122-4 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.

На підставі ст.. 36 КУпАП остаточно:

Визнано ОСОБА_7 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 126 ч.5 КУпАП, ст. 124 КУпАП, ст. 122-4 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі дві тисячі чотириста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 років без вилучення транспортного засобу.

Крім того, під час руху ОСОБА_7 користувався мобільним телефоном та не дотримувався вимог Правил дорожнього руху, внаслідок чого допустив наїзд на потерпілу.

Після скоєння дорожньо-транспортної пригоди водій залишив місце події, не надав необхідної допомоги, не викликав працівників поліції та швидкої медичної допомоги.

Свідком даної події була ОСОБА_8 , пояснення якої містяться в матеріалах адміністративної справи та може надати додаткові пояснення.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпіла змушена була протягом тривалого часу перебувати під постійним медичним наглядом та проходити комплексне лікування. Вона перенесла не одне оперативне втручання, що свідчить про тяжкість та складність ушкоджень. На даний момент і в подальшому потерпіла продовжує потребувати регулярного спостереження та лікування у лікарів вузьких спеціальностей, а також проходити курси реабілітації, фізіотерапії, медикаментозну підтримку для запобігання ускладнень, зменшення больового синдрому та хоча б часткового відновлення втрачених функцій.

Такий характер медичної допомоги - тривалий, багатоступеневий, з неодноразовими госпіталізаціями та операціями, постійною потребою в спеціалізованому нагляді - свідчить про глибокий і стійкий розлад здоров'я, який, ймовірно, призвів до значної (не менше ніж на одну третину) стійкої втрати загальної та/або професійної працездатності, а отже, відповідає ознакам тяжких тілесних ушкоджень за ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України

Враховуючи вищевикладене, вважають що в діях ОСОБА_7 наявні ознаки кримінального правопорушення передбаченого ст. 121 КК України, а саме нанесення умисних тяжких тілесних ушкоджень.

Частина 1 ст. 1 Кримінального кодексу України визначає, що завданням Кримінального кодексу України є правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, і в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

У ст. 24 і п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України, яка має найвищу юридичну силу, закріплено демократично-правовий принцип «всі рівні перед законом і судом».

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 40 КПК України, слідчий уповноважений, зокрема, починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.

У зв'язку з обставинами, вказаними у заяві про кримінальне правопорушення, просили внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування.

Разом з тим, всупереч імперативним вимогам КПК України щодо недопущення невнесення відомостей до ЄРДР, слідчим (уповноваженою особою) Кагарлицького відділу поліції Обухівського управління Головного управління національної поліції в Київській області після прийняття заяви про кримінальне правопорушення не було здійснено, передбачених ст. 214 КПК України, обов'язкових дій.

Таким чином, бездіяльність (уповноваженої особи) Кагарлицького відділу поліції Обухівського управління Головного управління національної поліції в Київській області повністю не узгоджується із нормами Кримінального кодексу України, основними завданнями якого є правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Частина 3 ст. 214 КПК України визначає, що здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З огляду на вищевикладене, слідчий (уповноважена особа) Кагарлицького відділу поліції Обухівського управління Головного управління національної поліції в Київській області був зобов'язаний після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 06 березня 2026 року, яку отримано 16 березня 2026 року, внести відомості, викладені у даній заяві до ЄРДР, та розпочати досудове розслідування.

Саме з моменту внесення таких відомостей до ЄРДР можна вчиняти слідчі (розшукові) дії, які дозволять слідчому визначити наявність чи відсутність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 Кримінального кодексу України.

З аналізу самої лише заяви, без проведення всіх необхідних слідчих дій, неможливо буде встановити відсутність підстав для притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. ст. 1, 2 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - заявником.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії (ч. 1 ст. 304 КПК України).

Частина 1 ст. 306 КПК України визначає, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про, зокрема, зобов'язання вчинити певну дію (п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України).

За змістом ч. 1 ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Таким чином, очевидним є факт протиправної бездіяльності слідчого (уповноваженої особи) Кагарлицького відділу поліції Обухівського управління Головного управління національної поліції в Київській області, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві про кримінальне правопорушення від 06 березня 2026 року, яку отримано 16 березня 2026 року протягом 24 годин після отримання даної заяви, що є грубим порушенням ч. 1 ст. 214 КПК України.

Слідча СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 просила слідчого суддю відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 , оскільки ніяких умисних тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 ОСОБА_9 не наносив, так як відбулося ДТП, за яке ОСОБА_7 вже було притягнуто до відповідальності, а отже за цю саму подію особу не можливо притягнути до відповідальності повторно.

Вислухавши скаржника, її представника та слідчу, дослідивши скаргу, матеріали ЄО, перевірив матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запровадженні механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.

Згідно зі ст. 2 КПК України, основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.3 ст.21 КПК України кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Главою 26 КПК визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування. Частиною 1 ст. 303 КПК передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження та ким (заявником, потерпілим, підозрюваним, володільцем майна тощо) такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені.

Так, забезпечуючи принцип доступу до правосуддя, в порядку ст.21 КПК України та ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, слідчим суддею Кагарлицького районного суду Київської області 17.01.2025 р. відкрито провадження та призначено скаргу до розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Із зазначеного вище слідує, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення.

Вищезазначена бездіяльність виникає у зв'язку з невиконанням слідчим, дізнавачем, прокурором передбаченого ч. 1 ст. 214 КПК України обов'язку внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР і таким чином розпочати проведення досудового розслідування за відповідними фактами.

Порядок внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 за № 298. Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України.

Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 1 ст. 214 КПК України). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 2 ст. 214 КПК України).

Чинним КПК закріплено спрощену процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки).

Проте, така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.

Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати його з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, перевантажувати правоохоронну систему держави численними повідомленнями, які завідомо не містять відомостей саме про кримінальне правопорушення, задля досягнення власних інтересів та виконання нею невластивих їй функцій. Такими запобіжниками, зокрема, є: встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (ст. 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.

Так, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед іншого, вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України).

Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України). КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, однак не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.

Вказана вище інформація необхідна для визначення того, що ставиться питання про вчинення саме кримінального правопорушення, та можливості спрямувати орган досудового розслідування на його розкриття, зібрання відповідних доказів.

Таким чином, якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення, і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію Верховного Суду, який у своїх постановах наголосив на такому: «... якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку, чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин ...» (постанова від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18); «… слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР» (постанова від 30.09.2021 року у справі № 556/450/18).

У постанові Великої Палати № 818/1526/18 від 30.01.2019, зазначено, що саме у межах процедури оскарження рішення щодо невнесення відомостей до ЄРДР, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Отже, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в заяві ОСОБА_3 від 05.03.2026 об'єктивних даних, які б свідчили про ймовірність вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 , передбаченого ст. 121 КК України щодо доньки скаржника, тобто викладених у заяві ОСОБА_3 обставин недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування.

Таким чином скаржником не доведено обов'язок уповноважених службових осіб внести відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення та, як наслідок їх бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою останньої, а тому в задоволенні скарги ОСОБА_3 слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.. ст.. 214, 303, 304, 305, 306, 307 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 , представник скаржника ОСОБА_4 , особа, дії якої оскаржуються: Кагарлицького відділу поліції Обухівського управління Головного управління національної поліції в Київській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя : ОСОБА_1

Попередній документ
135419035
Наступний документ
135419037
Інформація про рішення:
№ рішення: 135419036
№ справи: 368/522/26
Дата рішення: 31.03.2026
Дата публікації: 06.04.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Кагарлицький районний суд Київської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; бездіяльність слідчого, прокурора
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (31.03.2026)
Дата надходження: 30.03.2026
Предмет позову: -
Розклад засідань:
31.03.2026 11:30 Кагарлицький районний суд Київської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ШЕВЧЕНКО ІРИНА ІВАНІВНА
суддя-доповідач:
ШЕВЧЕНКО ІРИНА ІВАНІВНА