№ 366/187/26
№ 2/366/685/26
іменем України
02.04.2026 Іванківський районний суд Київської області у складі судді Н.Слободян,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду в с-ші Іванків Вишгородського району Київської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Короткий зміст позовних вимог
Позивач, АТ «ПУМБ», звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у сумі 47 166,66 грн. та судові витрати по справі в розмірі 2 662,40 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що на підставі укладеного 29.05.2017 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 кредитного договору № 200820898601 відповідачу видано кредитну картку з кредитним лімітом у сумі 1000 грн, який пізніше збільшено до 33 000,00 грн.
Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк, в зв'язку із чим, у нього виникла заборгованість станом на 24.11.2025 в розмірі 47166,66 грн., з яких: 29 225,86 грн. - заборгованість за кредитом, 17 940,80 грн. - заборгованість за процентами, які позивач і просить стягнути з відповідача разом із судовими витратами.
Рух справи
28.01.2026 позовна заява надійшла до суду та передана на розгляд судді.
02.02.2026 у справі відкрите провадження. Вирішено розгляд проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву.
02.03.2026 від представника позивача надійшов відзив на позов, у якому він просив відмовити у задоволенні позову. Заперечення зводяться до такого: 1) відсутні належні, достатні, достовірні докази укладення кредитного договору; 2) позивачем вже стягнуто з відповідача 66433,77 грн, що вдвічі більше наданої банком відповідачу суми 33000,00 грн.
Позиції сторін
Позивач, який належним чином повідомлений про розгляд справи у позові просив розглядати її у спрощеному позовному провадженні та за відсутності його представника.
Відповідач про розгляд справи повідомлений вчасно
Встановлені судом обставини та застосовані норми права
Ст. 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до такого.
Судом встановлено, що 29.05.2017 ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» із заявою №200820898601 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. (а.с.7)
Підписанням заяви ОСОБА_1 беззастережно підтвердив, що приймає публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін), і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості Банку), а при обранні послуги з укладення договору страхування, підписанням зави підтверджує свою згоду на укладення договору страхування на зазначених нижче умовах.
ОСОБА_1 просив відкрити на його ім'я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та надати кредитну картку миттєвого випуску (не персоніфікованої) № НОМЕР_2 та просив банк встановити на його поточний рахунок у гривнях, відкритий за цією заявою, кредитний ліміт у сумі 1000 грн. Розрахунковий день 30 числа місяця. Платіжна дата 30 число місця. Строк дії кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування кредитної картки встановлюється відповідно до умов ДКБО в залежності від типу кредитної картки.
Підписанням цієї заяви відповідач надав, крім викладених в ДКБО, наступні твердження та запевнення, що: 1. Ця заява має інноваційний характер і в результаті приєднання до ДКБО, дія договорів на відкриття та обслуговування карткових рахунків, договорів карткового рахунку, які раніше були укладені між ним та Банком, припиняються на підставі ст. 604 ЦК України; 2. Ознайомлений з ДКБО, Тарифами Банку та цілком згоден, всі умови ДКБО йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення; 3. Отримав від Банку повідомлення про володільця персональних даних, склад та зміст зібраних персональних даних, права суб'єкта персональних даних та іншу інформацію згідно Закону України «Про захист персональних даних»; 4. Ознайомлений та погоджується з умовами надання кредиту, його особливостями, перевагами та недоліками ( в тому числі умовами надання кредитної лінії, овердрафту, споживчого кредиту, тощо); власним підписом на цій заяві підтвердив, що у повному обсязі доступно та своєчасно ознайомлений з інформацією про умови кредитування та орієнтовною сукупною вартістю кредиту з урахуванням процентної ставки ( в тому числі реальної) за ним, вартості всіх супутніх послуг. 5. Йому відомо, що укладання договору страхування зі страховиком не є обов'язковою умовою отримання кредиту в Банку, таку послугу було обрано ним за власною ініціативою з числа послуг, що пропонуються Банком, і відносини за договором страхування, після його укладення виникають виключно між страхувальником та страховиком.
До даної заяви позивачем додано витяг з публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції, що діє з 01.10.2016, затверджену рішенням Правління ПАТ «ПУМБ» протокол № 609 від 20.09.2016. (а.с.9-14)
За змістом п. 2.1.1 Розділу І Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» договір визначає умови та порядок здійснення Банком комплексного банківського обслуговування клієнта, регулює відносини сторін при наданні клієнту послуг Банку з відкриття та обслуговування карткових рахунків, випуску карток, надання споживчого кредиту, овердрафту, кредитної лінії, використання системи інтернет-банкінг, сервісу «SMS-банкінг», послуги залучення коштів у вклад, надання у користування індивідуального банківського сейфу і персонального обслуговування.
Згідно з п. 2.2.1 Розділу І Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» договір вважається укладеним, а умови публічної пропозиції акцептованими клієнтом з моменту оформлення заяви на приєднання до договору за умови подання клієнтом документів і відомостей, необхідних для з'ясування його особи, суті діяльності та фінансового стану, перелік яких визначається відповідно до вимог чинного законодавства України, якщо інший порядок не встановлений будь-якими іншими умовами договору. Дата набрання чинності договору визначається заявою на приєднання до договору, якщо інше не передбачено умовами Договору та/або Заявою на приєднання до Договору (п. 2.2.2 Розділу І).
Відповідно до п.2.2.5. Розділу І Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» підписанням заяви на приєднання до договору, клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення договору клієнт ознайомився з з повним текстом договору ( в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами договору.
Пунктом 2.4.1 Розділу І Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» визначено, що договір діє протягом невизначеного строку і може бути розірваний за ініціативою Банку або за ініціативою Клієнта у випадках закриття всіх Карткових рахунків та інших рахунків, відкритих за цим Договором, та/ або відмови від усіх послуг Банку.
Відповідно до п. п. 5.1.4, 5.1.6., 5.1.7. Розділу І Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» клієнт зобов'язаний своєчасно та повністю відшкодувати Банку сплачені ним кошти, своєчасно та в повному обсязі оплачувати Банку вартість послуг, які надані Банком за Договором та інші платежі, відповідно до умов Договору та встановлених тарифів, сплачувати заборгованість по Договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов'язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені Договором.
Суд звертає увагу, що розділ ІІ Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ», в якому (теоретично) міг бути зазначений розмір відсотків та порядок їх нарахування, суду наданий не у повному обсязі (після аркушу 17 відразу аркуш 31).
З наданого АТ «Перший Український Міжнародний банк» розрахунку вбачається, що станом на 24.11.2025(включно) заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 200820898601 від 29.05.2017 перед банком становить 47166,66 грн, з яких: 29225,86 грн - заборгованість за кредитом; 17940,80 грн - заборгованість за відсотками. (а.с.18-19)
21.11.2025 за вих. KHO-44.2.2/1345 позивачем АТ «Перший Український Міжнародний Банк» на адресу відповідача було надіслано письмову вимогу (повідомлення) про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором №200820898601 від 29.05.2017у розмірі 47166,66грн протягом 30 днів з моменту отримання цього листа, та попередив, що у разі невиконання зазначеної вище вимоги, банк застосовує заходи примусового стягнення кредитної заборгованості. (а.с.15)
Проте, вимога відповідачем виконана не була і заборгованість за кредитним договором не погашена.
Згідно із частиною першою ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У даному випадку умови договору приєднання розроблені банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Як доказ укладення договору з відповідачем банк надав анкету-заяву № 200820898601 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, а також витяг з Публічної пропозиції АТ "ПУМБ" на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (нова редакція діє з 01.10.2016). Будь які додатки не надані, в т.ч. щодо умов надання кредитів, в залежності від типу картки, та розмірів відсоткових ставок, строків повернення кредиту та процентів.
При цьому додані позивачем додатки не містять підтверджень, що саме цю Публічну пропозицію АТ "ПУМБ" розумів ОСОБА_1 , ознайомився і погодився із нею (у повному обсязі), підписуючи заяву № 200820898601 від 29.05.2017. Відсутність підпису відповідача на умовах та правилах публічної пропозиції АТ "ПУМБ" на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб фактично надає можливість банку надавати умови в будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови погоджені з відповідачем.
Як визначено у ст. 638 ч. 1 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ст. 1054 ч. 1 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1048 ч. 1 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Натомість Заява № 200820898601 від 29.05.2017 про приєднання ОСОБА_1 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, не містить умов щодо розміру процентної ставки за користування кредитними коштами, у тому числі і процентами за ст. 625 ЦК України, строку повернення кредиту (користування ним) та комісії за користування кредитом.
Умови договорів приєднання розробляються банком, а тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам банківських послуг та доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяв саме цей Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб і що з ними був ознайомлений позичальник.
Разом з тим відсутні підтвердження, що саме з доданим АТ "ПУМБ" до позовної заяви Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб ознайомився та погодився відповідач, підписуючи Заяву про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ "ПУМБ", що саме зазначені документи містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, і саме у тих розмірах, які застосовані банком у наданому ним розрахунку заборгованості.
За відсутності підтвердження щодо конкретно запропонованих відповідачу умов та правил надання банківських послуг в АТ "ПУМБ", відсутність у домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, пені та штрафу за несвоєчасне погашення кредиту, не може оцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки вони достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Надану позивачем публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, що містять умови та порядок надання банківських послуг в «Перший Український Міжнародний банк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку в Заяві позичальника №200820898601 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 29.05.2017, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору (такий висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17).
На підтвердження заявлених вимог позивачем надано заяву про приєднання, умови Договору комплексного банківського обслуговування, виписку по рахунку та розрахунок заборгованості.
З аналізу наданої виписки по рахунку вбачається, що відповідач здійснював операції з використання кредитних коштів, а також їх часткове повернення, що свідчить про фактичне користування кредитним лімітом.
За таких обставин доводи відповідача про відсутність будь-яких правовідносин із банком суд оцінює критично, оскільки вони спростовуються фактичними діями сторін, які за своїм змістом свідчать про виникнення між ними зобов'язальних правовідносин.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів").
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Конституційний Суд України у Рішенні щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року N 543/96-В "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 11 липня 2013 року у справі N 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з АТ "ПУМБ" дотрималося вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Щодо умов договору та процентної ставки
Разом із тим, відповідно до вимог цивільного законодавства, розмір процентів за користування кредитом є істотною умовою кредитного договору.
Суд критично ставиться до посилання позивача, що відповідач ознайомлений з наданою до позову Публічною пропозицією АТ "ПУМБ" та тарифами.
З наданої позивачем заяви про приєднання не вбачається погодження сторонами розміру процентної ставки.
Надана позивачем виписка з Умов Договору комплексного банківського обслуговування, на які посилається позивач, також не містять визначеного розміру процентної ставки, а передбачають лише загальне посилання на тарифи банку.
Суд також враховує, що умови Договору комплексного банківського обслуговування за своєю структурою передбачають визначення істотних умов кредитування не лише у тексті основного договору, але й у відповідних додатках (зокрема тарифах та умовах банківських продуктів).
Разом з тим, позивачем не надано таких додатків, які б діяли на момент виникнення спірних правовідносин, що унеможливлює встановлення повного змісту умов кредитування, зокрема розміру процентної ставки та порядку її застосування.
За відсутності зазначених додатків суд позбавлений можливості перевірити, які саме умови кредитування були погоджені сторонами: відсутність належних доказів погодження сторонами істотної умови договору щодо розміру процентної ставки виключає можливість визначення розміру зобов'язання у частині плати за користування кредитом, стягнення нарахованих позивачем процентів та можливість застосування до спірних правовідносин будь-яких розрахунків процентів, здійснених позивачем в односторонньому порядку.
Щодо розрахунку заборгованості
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, саме на позивача покладено обов'язок доведення розміру заявлених вимог.
На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано розрахунок та виписку по рахунку.
Водночас суд враховує, що з наданих доказів вбачається факт користування відповідачем кредитними коштами та здійснення часткового їх повернення.
Разом із тим, надані позивачем документи не дають можливості встановити розмір непогашеної заборгованості, зокрема залишок тіла кредиту станом на відповідну дату, з урахуванням здійснених платежів та руху коштів по рахунку.
Зокрема, наданий розрахунок:
• не містить послідовного відображення залишку заборгованості після кожної операції;
• не дозволяє простежити взаємозв'язок між використанням коштів та їх погашенням;
• не містить чіткого розмежування між тілом кредиту та нарахованими процентами;
• не узгоджується з даними виписки по рахунку.
Фактично наданий розрахунок зводиться до накопичення окремих сум, що не дає можливості встановити дійсний залишок заборгованості.
При цьому сама по собі виписка по рахунку відображає значний оборот коштів (зарахування, списання, погашення), однак без належного розрахунку не дає можливості визначити розмір непогашеного боргу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем:
• не доведено погодження сторонами істотної умови щодо розміру процентної ставки;
• не доведено належними та допустимими доказами розмір заборгованості, у тому числі залишок тіла кредиту.
За таких обставин суд позбавлений можливості встановити дійсний розмір заявлених вимог.
Суд звертає увагу, що обов'язок доказування складу та розміру заборгованості, заявленої до стягнення, покладається саме на позивача. За відсутності належного та зрозумілого розрахунку, який давав би можливість чітко відокремити суму фактично використаних кредитних коштів, обсяг здійснених відповідачем погашень, а також визначити залишок неповернутого тіла кредиту окремо від нарахованих процентів, суд позбавлений можливості встановити дійсний розмір заборгованості без виходу за межі своїх повноважень.
При цьому суд не вправі здійснювати розрахунок заборгованості самостійно замість позивача, формувати інший, ніж заявлений, розмір вимог або виокремлювати із загальної суми складові боргу на підставі припущень чи власної оцінки руху коштів за випискою.
Суд зазначає, що визначення розміру заборгованості є складовою предмета доказування у даній справі та належить виключно до обов'язку позивача.
Ненадання позивачем належного, послідовного та перевіюваного розрахунку позбавляє суд можливості встановити не лише розмір процентів, але й фактичний залишок неповернутого тіла кредиту.
За таких умов будь-яке визначення судом суми до стягнення означало б вихід за межі позовних вимог та підміну обов'язку сторони судом, що є неприпустимим відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу.
Сам по собі факт виникнення зобов'язальних правовідносин між сторонами не звільняє позивача від обов'язку доведення складу та розміру заявлених вимог.
Таким чином, встановлення факту користування кредитними коштами саме по собі не є достатнім для задоволення позову, оскільки предметом доказування у даній справі є не факт існування правовідносин, а розмір заявленої до стягнення заборгованості, який позивачем не доведено.
За таких обставин відсутні правові підстави як для повного, так і для часткового задоволення позову.
Суд також враховує, що відповідно до практики ЄСПЛ (зокрема рішення у справі «Проніна проти України»), суд не зобов'язаний надавати детальну відповідь на кожен довід сторін, а повинен оцінити лише ті аргументи, які є суттєвими для вирішення спору.
Інші доводи сторін судом оцінені, однак вони не впливають на висновки суду щодо недоведеності заявлених вимог та не потребують окремого детального аналізу.
Судові витрати
Згідно п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України, ухвалюючи рішення суд, зокрема вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача у разі відмови в позові на позивача.
Оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, судовий збір залишається за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 76-81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволення позову Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 02.04.2026.
Повне найменування сторін:
Позивач: Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4. Код ЄДРПОУ: 14282829. Ел. адреса: info@fuib.com).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_3 ).
Суддя Наталія СЛОБОДЯН