Васильківський міськрайонний суд Київської області
м. Васильків, вул. Шевченка, 8, 8600, (04571) 2-19-94
Справа №2-312-09
15 вересня 2009 року місто Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі: судді Пасіки К.Г., з участю секретаря Чорної М.В, позивача ОСОБА_1 та представника Пилюшенків адвоката Заверухи Р.В., представника Тростинської сільської ради - сільської голови Капітоненко Т.П., відповідача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 , відповідача й позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5 , державного нотаріуса Васильківської районної державної нотаріальної контори Смоліної І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Василькові цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Тростинської сільської радиВасильківського району Київської області, Васильківської районної державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання недійсними свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності на майно в порядку спадкування, зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_8 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом і про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом,
Спершу, до Васильківського міськрайонного суду Київської області із позовною заявою про встановлення факту прийняття спадщини, визнання недійсними свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності на майно в порядку спадкування звернулися позивачі ОСОБА_6 та її сини ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_8 .
Просили встановити факт прийняття померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 , який був їм чоловіком та батьком, відповідно, спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 своєї матері ОСОБА_10 . На підставі цього, визнати недійсним видане 13 листопада 2007 року ОСОБА_2 , як донці померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , свідоцтво про право на спадщину за законом майна померлої.
Крім того, визнати недійсним свідоцтво про право особистої власності на жилий будинок АДРЕСА_1 , яке видано на ім'я спадкодавця ОСОБА_10 після її смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також скасувати рішення 11 сесії 25 скликання Тростинської сільської ради Васильківського району Київської області від 25 січня 2008 року щодо передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,40га, в тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку 0,25га та 0,15га для ведення особистого селянського господарства на території домоволодіння, яке отримано у спадкування.
Під час судового розгляду справи позивачі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_8 від позовних вимог відмовилися, залишивши єдиним позивачем свою матір - ОСОБА_6 .
У тезисному викладі позовні вимоги ґрунтуються на такому.
Спадкодавець ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишивши по собі заповіт, за яким усе її майно повинно було належати сину ОСОБА_9 та онучці ОСОБА_4 , яка на час смерті своєї бабусі була неповнолітньою. Основна і водночас спірна частина спадкового майна складається із домоволодіння АДРЕСА_1 .
Спадкоємець ОСОБА_9 , знаючи про заповіт вступив у спадщину, але оскільки його матір'ю правовстановлюючі документи належним чином оформлені не були - своє право власності також не оформив.
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 , позивач ОСОБА_6 звернулася до державного нотаріуса для отримання свідоцтва на право на спадщину, в тому числі на житловий будинок у селі Тростинка. Проте, з відповіді нотаріуса стало відомо, що 13 листопада 2007 року свідоцтво видано на ім'я ОСОБА_2 , яка була виключена з числа спадкоємців за волевиявленням спадкодавця.
Позивач вважає, що ОСОБА_2 таємно від інших родичів виготовила дублікат технічного паспорту на домоволодіння, приховала у нотаріуса факт наявності інших спадкоємців, спершу за заповітом, а потім за законом у порядку представлення і незаконно отримала свідоцтво про право на спадщину,
Пізніше до Васильківського міськрайонного суду Київської області із позовною заявою звернулася ОСОБА_4 до своєї матері - ОСОБА_2 , яка прийнята до провадження.
За позовною заявою зазначила, що на момент смерті своєї бабусі ОСОБА_10 вона, тобто ОСОБА_11 (дівоче прізвище, до ІНФОРМАЦІЯ_4 , - ОСОБА_12 ) була неповнолітньою, а тому не мала можливості оформити спадкове майно за заповітом спадкодавця.
Проте, спадщину прийняла, фактично вступивши у володіння та управління майном.
У зв'язку з цим просить скасувати видане її матері свідоцтво 13 листопада 2007 року свідоцтво про право на спадщину за законом на домоволодіння АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на спірне майно у порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкодавця ОСОБА_10 .
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 2 грудня 2008 року позови об'єднані для спільного розгляду.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_6 та її представник позовні вимоги підтримали. Просить позов задовольнити з урахуванням доповнень у повному обсязі.
Пояснення надала за змістом позовних вимог. Додала, що доказами прийняття спадщини її померлим чоловіком, фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном є наявність технічного паспорту на домоволодіння, телевізора марки «Рассвет-308» з технічним паспортом, наявність облігацій державного займу, а також обробляння городу, ремонт домоволодіння тощо.
Горета свої позовні вимоги підтримала, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Пояснення надала по суті заявлених позовних вимог за змістом позовної заяви.
Донець позов ОСОБА_11 визнала у повному обсязі.
Позовні вимоги ОСОБА_6 щодо прийняття спадщини померлим братом - ОСОБА_9 та вимог щодо визнання права власності за позивачем ОСОБА_6 , скасування рішення Тростинської сільської ради щодо виділення земельної ділянки, заперечують.
Пилюшенки та їх представник власних заперечень, як третя особа, щодо визнання ОСОБА_13 , суду не надала, при прийнятті рішення покладається на думку суду.
Суд, заслухавши пояснення сторін у справі та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків та міркувань.
В силу вимог ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Виходячи з цього, суд вважає доведеним неправомірність отримання 30 листопада 2007 року ОСОБА_2 , як спадкоємицею майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 , свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно померлої, зокрема житловий будинок з господарськими та побутовими надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться у АДРЕСА_1 , внаслідок недобросовісного виконання своїх зобов'язань в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_11 щодо вступу у спадщину.
В силу вимог ст. 174 ЦПК України суд задовольняє позов в частині визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, а в інший приходить до такого висновку.
Позовні вимоги ОСОБА_6 про визнання недійсним свідоцтва про право особистої власності на будинок АДРЕСА_1 , видане ЗО грудня 1991 року Тростинською сільською радою на ім'я ОСОБА_10 , суд вважає такими, що підлягають задоволенню.
При цьому суд враховує, що згідно вимог ст. 4 ЦК Української РСР в редакції, що діяв на час видачі свідоцтва, цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.
Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають, зокрема, з адміністративних актів.
Згідно вимог ст. 9 ЦК Української РСР, здатність мати цивільні права і обов'язки (цивільна правоздатність) визнається в однаковій мірі за всіма громадянами Української РСР та інших союзних республік. Правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється з смертю.
Враховуючи, що на день видачі свідоцтва ОСОБА_10 померла, видача свідоцтва на померлу особу є протиправним.
Питання належності майна, що беззаперечно належало померлій ОСОБА_10 , слід було вирішувати в судовому порядку, а отже Тростинська сільська рада Васильківського району та Васильківська районна державна нотаріальна контора не мали права видавати свідоцтво про право власності та про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_10 .
Основою теперішнього цивільного спору є факт прийняття спадщини ОСОБА_9 .
Відповідно до вимог ст. 548 ЦК Української РСР в редакції на час виникнення спірних правовідносин, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.
Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
В силу вимог ст. 549 ЦК Української РСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:
1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;
2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців. (Із змінами, внесеними Указом ПВР N 2135-08 від 15.10.73)
У судовому засіданні беззаперечно на підставі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 73 роки померла ОСОБА_10 .
Житловий будинок у селі Тростинка Васильківського району Київської області померла на підставі заповіту, складено ІНФОРМАЦІЯ_5 померлапри житті заповідала своєму синові - ОСОБА_9 та онучці - ОСОБА_14 . Заповіт посвідчено секретарем виконавчого комітету Тростинської сільської ради Васильківського району Київської області.
Згідно довідок, що видані Тростинською сільською радою за №№625 та 626 від 6 жовтня 2008 року, померла ОСОБА_10 , за даними погосподарської книги проживала та була зареєстрована в селі Тростинка з дня народження по день смерті і за нею рахувався житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка, розміром 0,50га.
Відповідно до п. 124 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затверджена наказом Міністра юстиції Української РСР №45/5 від 31 жовтня 1975 року, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, доказом вступу в управління чи володіння майном можуть бути: довідка управління будинками, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради депутатів трудящих про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взяте майно спадкодавця; довідка фінансового органу, органу держстраху чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов'язковому окладному страхуванню або збори; квитанція про сплату податку, платежу, збору; копія рішення суду, яке вступило в законну силу, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис в паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку в період шести місяців після дня смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.
Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може служити наявність у спадкоємців ощадної книжки, квитанції про здані в ломбард речі, технічного паспорту на автомобіль чи мотоцикл або свідоцтва на моточовен та інших документів, виданих відповідними органами на ім'я спадкодавця на майно, користуватися яким можливо лише після належного оформлення прав на нього. Ці документи приймаються державним нотаріусом з урахуванням у кожному випадку всіх конкретних обставин і при відсутності заперечень з боку інших спадкоємців.
Сторона позивача ОСОБА_6 подали суду копію технічного паспорту на житловий будинок, оформлений за заявою спадкодавця ОСОБА_10 16 червня 1989 року, що зберігався у ОСОБА_9 при житті після смерті матері і який останній вважав документом, що підтверджує його законне володіння майном спадкодавці. Також спадкоємець ОСОБА_9 отримав і володів після смерті спадкодавця ОСОБА_10 телевізором марки «Рассвет-208», копію технічний паспорт на який також надано суду.
Суд не сприймає як доказ вступу у спадщину надану копію облігації державного займу розвитку народного господарства СРСР на суму 50 гривень, оскільки облігаціє не є іменною і доказів її належності саме спадкодавцю ОСОБА_10 не доведена.
Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_15 ,1932 року народження повідомив, що ОСОБА_10 була його тіткою. Засвідчив ведення господарства покійним її сином ОСОБА_9 після смерті матері ОСОБА_10 .
Через існуючі сварки померлої з донькою, майно спадкодавицею ОСОБА_10 було відписано по заповіту на сина та онуку, яка проживала з матір'ю ОСОБА_2 у місті Василькові. З часом, після смерті ОСОБА_10 діти поділили город та обробляли його удвох.
Свідки ОСОБА_16 , 1963 року народження та ОСОБА_17 , 1974 року народження повідомили, що допомагали ОСОБА_18 обробляти город його померлої матері ОСОБА_10 у АДРЕСА_2 .
Свідок ОСОБА_19 , 1941 року народження, суду показала, що померлу та її дітей знає. Померлу ОСОБА_10 знала добре. ОСОБА_20 на час смерті матері проживала у місті Василькові, працюючи на заводі з виготовлення холодильників. До 1991 року проживала у «бараку», а потім від заводу отримала квартиру у багатоповерховому будинку.
Син ОСОБА_21 проживав у селі Тростинка. Матір проживала самотньо.
Після смерті матері в будинку ніхто не проживав, але ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_22 . Померла до останнього тримала господарство. Після смерті ОСОБА_10 її донька ОСОБА_20 інколи їздила в село, ключі від будинку були у ОСОБА_22 .
Незадовго до смерті ОСОБА_21 , його сестра ОСОБА_20 , стала проживати у будинку матері в селі Тростинка. Город продовжували обробляли удвох.
Відомо, що ОСОБА_23 була невдоволена рішенням матері про написання аповіту на сина ОСОБА_22 та онуку, тобто її доньку ОСОБА_24 .
ОСОБА_25 отримувала освіту у школі міста Василькова.
ОСОБА_26 , 1938 року народження, будучи допитаною в суді показала, що з ОСОБА_2 перебуває у кумівських відносинах. Померлу ОСОБА_10 знає зі свого народження. Проживала вона окремо, а інколи взимку приїздила гостювати до доньки у місто Васильків.
Діти після смерті матері обробляли город удвох і їй не відомо існування спору між ними.
Суд критично сприймає свідчення ОСОБА_27 , 1930 року народження, яка усю турботу за майном померлої після її смерті у наданих суду показах поклала на ОСОБА_2 та на чоловіка ОСОБА_2 - Донець 1.1.
Такі покази не узгоджуються з показами усіх інших свідків, категорично висловлені на користь однієї сторони та не підтверджуються матеріалами справи. Свідок ОСОБА_28 сверджуючи про наявність такого майна, як телевізор, не змогла відповісти про його теперішнє місце знаходження, а сторона ОСОБА_2 на підтвердження показів ОСОБА_29 , про знаходження телевізора у їх володінні, жодних доказів не надали.Свідок ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 підтвердили проживання ОСОБА_2 станом на 1991 рік у місті Василькові, водночас заперечуючи участь ОСОБА_33 у оброблянні городу померлої.
З урахуванням наведених показів свідків, оцінюючи їх як у сукупності так і кожен окремо, та з урахуванням наданої в судове засідання стороною ОСОБА_6 довідкою з КП «Васильківжитлоексплуатація» №813 від 4 листопада 2008 року, суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_2 станом на день смерті ОСОБА_10 проживала у місті Василькові, працюючи на Заводі «Холодильників» у місті Василькові.
Зокрема, з 21 жовтня 1992 року і по теперішній час зареєстрована для постійного проживання у квартирі АДРЕСА_3 , куди прибула з будинку АДРЕСА_4 .
За свідченнями самої ОСОБА_2 квартиру була надано від виробництва у квітні 1992 року.
Таким чином, суд вважає такими, що не відповідають дійсності дані Тростинської сільської ради про ніби то проживання ОСОБА_2 на день смерті з матір'ю у селі Тростинка і як доконаний факт прийняття нею спадщини.
Факт прийняття спадщини ОСОБА_9 , суд вважає доведений.
Ухвалюючи таке рішення суд бере до уваги й те, що за свідченнями в суді голови Тростинської сільської ради Васильківського району Київської області відсутні докази на прийняття спадщини ОСОБА_2 , а довідку видано за зверненням та на прохання ОСОБА_2 за результатами опитування. Коли зроблено запис у по господарську книгу про ніби то проживання ОСОБА_2 не відомо, оскільки на посаді голови працює з 1998 року.
Враховуючи те, що заповітом спадкоємцями майна були визначені ОСОБА_9 та ОСОБА_34 , дії щодо прийняття спадщини повинні були виходити зі сторони ОСОБА_9 або ОСОБА_4 , в інтересах якої, в силу вимог ч. ч. 1, 2 ст. 13 ЦК Української РСР, мала діяти матір - ОСОБА_2 . Цього зроблено не було.
Будучи обізнаною про укладення заповіту, що не заперечує сама ОСОБА_2 та стверджують свідки, ОСОБА_2 не діяла в інтересах неповнолітньої спадкоємиці за законом щодо оформлення спадкових прав, а навпаки, оформила майно на свою користь.
ОСОБА_4 , набувши повну цивільну дієздатність, жодних дій на захист своїх прав не вчинила, а чинні на той час норми цивільного права імперативних норм по захисту права неповнолітнього не мали.
Доказів поважності не звернення в суд за захистом свої прав протягом 16 років, з часу набуття свого повноліття, позивач ОСОБА_4 не надала.
Пропущений строк прийняття спадщини ОСОБА_11 не продовжила і з такими вимогами до суду не зверталася.
Допитана в судовому засіданні як свідок державний нотаріус ОСОБА_35 показала, що свідоцтво на ім'я ОСОБА_12 нею було виписано на підставі довідок сільської ради про вступ у спадщину, з урахуванням відсутності даних про складення заповіту спадкодавцем ОСОБА_10 .
Зазначила, що технічний паспорт на домоволодіння виписується у одному примірнику.
Оскільки в основу рішення про надання земельної ділянки в приватну власність покладено набуття права на домоволодіння, а останнє визнається судом не дійсним, то скасування відповідно, підлягає й рішення 11 сесії 25 скликання Тростинської сільської ради Васильківського району Київської області від 25 січня 2008 року щодо передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,40га, в тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку 0,25га та 0,15га для ведення особистого селянського господарства на території домоволодіння, яке отримано у спадкування через порушення вимог ст.ст. 118, 120, 121 Земельного кодексу України щодо порядку передачі земельної ділянки зазначеної категорії у власність.
При вирішенні справи суд виходив з принципів судочинства, закладених ст. 60 ЦПК України щодо того, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
У судовому засіданні сторони зазначили про вичерпаність поданих доказів та достатності наявних у справі доказів для її вирішення; судом їх обґрунтованість перевірена і надано юридичну оцінку.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4, 9, 13, 548, 549 Цивільного кодексу Української РСР, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затверджена наказом Міністра юстиції Української РСР №45/5 від 31 жовтня 1975 року, ст.ст. 118, 120, 121 Земельного кодексу України, ст.ст. З, 57, 60, 130, 208, 209, 212-215, 223 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_6 до Тростинської сільськоїрадиВасильківського району Київської області, Васильківської районної державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання недійсними свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності на майно в порядку спадкування, задовольнити.
Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_8 про визнанняправавласності на спадкове майно в порядкуспадкуванняза заповітомі провизнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, задовольнити частково.
Встановити факт прийняття померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 своєї матері ОСОБА_10 у порядку ч. 1 ст. 549 ЦК Української РСР.
Визнати недійсним свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , видане 30 грудня 1991 року Тростинською сільською радою на ім'я ОСОБА_10 .
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом , видане Васильківською районною державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_2 13 листопада 2007 року та зареєстроване КП КОР «Васильківське МБТІ» 20 грудня 2007 року.
Рішення 11 сесії 25 скликання Тростинської сільської ради Васильківського району Київської області №408 від 25 січня 2008 року щодо передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,40га, в тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку 0,25га та 0,15га для ведення особистого селянського господарства на території домоволодіння АДРЕСА_1 , скасувати.
Визнати за ОСОБА_6 право власності на будинок АДРЕСА_1 житловою площею 20 кв.м., загальною площею 50 кв.м. з господарськими та побутовими надвірними будівлями та спорудами в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_9 , який фактично прийняв його у спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 своєї матері ОСОБА_10 , але не оформив свої спадкових прав.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано або, після завершення апеляційного провадження.
Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя К. Пасіка