Справа № 361/12786/25
Провадження № 2/361/4908/25
31.03.2026
31 березня 2026 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Червонописького В.С.,
при секретарі судового засідання Тихоненко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Броварського міськрайонного суду Київської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» про визнання договору недійсним, -
Позивач ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» про визнання неможливим стягнення боргу за кредитним договором № 1-1-101630 від 24.10.2018 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Профіт Капітал», у зв'язку із закінченням строку позовної давності. Зобов'язати відповідача - ТОВ «ФК «Профіт Капітал» припинити оновлення інформації про зазначений борг у кредитній історії позивача та подати відповідні зміни до УБКІ. Звільнити позивача від сплати судового збору як ветерана війни ІІ групи інвалідності (пункт 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір»).
В обґрунтування позову зазначав, що 24 жовтня 2018 року між ним, ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» був укладений кредитний договір №1-1-101630 на суму 2149 грн строком до 02 листопада 2018 року. Відповідно до даних кредитного звіту Українського бюро кредитних історій (УБКІ), договір має статус «відкритий», а інформація про борг оновлювалася кредитором станом на 01.10.2025 року. При цьому звіт не містить жодних відомостей про здійснення ОСОБА_1 платежів після 2018 року. Таким чином, з моменту виникнення зобов'язання за договором минуло понад 7 років, тобто сплив загальний строк позовної давності, передбачений статтею 257 Цивільного кодексу України (3 роки).
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує повністю. Просив розглянути справу за наявними матеріалами.
Крім того, позивач ОСОБА_1 повідомив суд про зміну ним 23 грудня 2025 року прізвища з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ».
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду неповідомлені.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частина 3 ст. 12 ЦПК України встановлює обов'язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із статтею 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з огляду на норми статті 13 Конвенції. У § 145 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 15 листопада 1996 року у справі «Chahal v. the United Kingdom» (заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) суд зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові способи здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, ця стаття містить вимогу надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, ЄСПЛ зазначив, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю способів, що передбачаються національним правом.
Статтею 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Таким чином, стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування, хоча держави-учасниці мають певну свободу розсуду щодо способу, у який вони виконують свої зобов'язання за цим положенням Конвенції. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
ЄСПЛ, ухвалюючи рішення від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов та Купчик проти України», яке набрало статусу остаточного 09 березня 2011 року, вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутій проти Хорватії» (Kutit v Croatia), № 48778/99, пункт 25, ЕCHR 2002-II).
У постанові від 10 жовтня 2019 року в справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18) Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду зробив такі висновки: критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов'язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта. Тлумачення статей 14, 16 ЦК України дозволяє зробити висновок, що не є ефективним способом захисту визнання неправомірними дії в частині не зарахування сплати, зобов'язання зарахувати перераховані щомісячні платежі, скасування та списання безнадійної заборгованості, зобов'язання скасувати суму пені, заборона здійснювати подальше нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитним договором, зобов'язання вчинити дії із скасування нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, зобов'язання скасувати незаконно нараховані штрафні санкції за несвоєчасну здійснену оплату, оскільки не передбачають відповідного обов'язку іншого суб'єкта цивільного правовідношення та не забезпечують відновлення прав особи, що заявляє такі вимоги.
Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання неможливим стягнення боргу за кредитним договором, у зв'язку із закінченням строку позовної давності є неефективним, оскільки сам по собі не сприяє відновленню прав, які позивач вважає порушеними.
Таким чином, у задоволенні вимог про визнання неможливим стягнення боргу за кредитним договором № 1-1-101630 від 24.10.2018 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Профіт Капітал», у зв'язку із закінченням строку позовної давності; зобов'язання відповідача - ТОВ «ФК «Профіт Капітал» припинити оновлення інформації про зазначений борг у кредитній історії позивача та подати відповідні зміни до УБКІ слід відмовити, оскільки позивачем обрано невірний спосіб захисту.
Судовий збір у сумі 968 грн 96 коп. на підставі ч.1 ст. 141, ч.6 ст. 141 ЦПК України слід віднести на рахунок держави, оскільки у задоволенні позову відмолено, а позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_4 до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» про визнання договору недійсним - відмовити.
Судовий збір у сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) віднести на рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ТОВ «ФК «Профіт Капітал», код ЄДРПОУ: 39992082, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 8.
Суддя В.Червонописький