Справа № 355/1967/25
Провадження № 2/355/152/26
01 квітня 2026 року селище Баришівка
Баришівський районний суд Київської області у складі
судді Цирулевської М. В.,
за участю секретаря судового засідання Білоног В. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
16 вересня 2025 року до Баришівського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 вересня 2025 року головуючою суддею у даній справі визначено суддю Баришівського районного суду Київської області Цирулевську М. В.
06 січня 2026 року Баришівським районним судом Київської області постановлено ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, оскільки позовна заява не містила посилань та обґрунтувань щодо наявності підстав для застосування ч. 2 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України (надалі також ЦПК України) для визначення підсудності для розгляду цієї справи, та не надано відповідних підтверджуючих доказів/документів, з огляду на те, що місце проживання та реєстрації відповідача на території України, не встановлено.
26 січня 2026 року до суду поштою надійшла заява, за підписом представника позивачки, адвоката Ковальчук Наталії Віталіївни, про усунення недоліків позовної заяви (із доданням уточненої позовної заяви).
У поданій позовній заяві (уточненій) позивачка, ОСОБА_1 , просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, ОСОБА_2 .
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 04 березня 2020 року Шевченківським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) за актовим записом № 227 було зареєстровано її шлюб з відповідачем - ОСОБА_2 . Від спільного подружнього проживання сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За доводами позовної заяви, одруження з відповідачем виявилося невдалим, позивачка та відповідач з січня 2021 року не підтримують подружні стосунки, проживають окремо, тому що за час спільного проживання переконалися, що у них немає спільних інтересів; сторони перестали вести спільне господарство; намірів поновлювати подружні стосунки сторони не мають.
У зв'язку з наведеним вище, ОСОБА_1 наполягає на розірванні шлюбу, без надання строку на примирення, оскільки сім'ї не існує, а її подальше формальне збереження суперечитиме інтересам та психологічному здоров'ю обох сторін.
Стороною позивачки подані заяви про розгляд справи за її позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу без її участі, зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та розірвати шлюб.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 29.01.2026 відкрито провадження (спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін) в означеній справі, судове засідання призначено на 02.03.2026. У подальшому розгляд справи відкладено на 01.04.2026.
01.04.2026 через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява представника позивачки, адвоката Ковальчук Наталії Віталіївни, про розгляд справи без участі позивачки та/або її представника.
У судові засідання 02.03.2026 та 01.04.2026 сторони не з'явилися. Інших заяв та/або клопотань до суду не надходило.
Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (з огляду та на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає та виснує таке.
Судом встановлено, що 04 березня 2020 року між сторонами зареєстровано шлюб (актовий запис № 227), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Шевченківським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с. 12).
У шлюбі народилися дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане Подільським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с. 13).
Згідно із ч. 2 ст. 36 Сімейного кодексу України шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя про його розірвання на підставі рішення суду (ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України).
Згідно із ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення, що не суперечить завданням держави по охороні сім'ї, передбаченим ст. 51 Конституції України.
Як вбачається із матеріалів справи, сторони не підтримують сімейно-шлюбні стосунки, не ведуть спільне господарство. Позивачка наполягає на розірванні шлюбу, переконана, що спільне проживання з відповідачем є неможливим.
Відповідач заперечень проти розірвання шлюбу до суду не подав.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли спільне піклування дружини та чоловіка про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинилось, подальше збереження шлюбу є неможливим.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України (надалі також ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини, з яких позивачка наполягає на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, поновлювати сімейно-шлюбні відносини позивачка наміру не має, збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, а тому позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що в порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок, який був сплачений позивачкою при зверненні до суду з позовними вимогами про розірвання шлюбу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 36, 51, 104, 105, 112, 141, 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 200, 209, 210, 223, 247, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 04 березня 2020 року Шевченківським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що складено актовий запис № 227, - розірвати.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження рішення суду може бути також поновлений в разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 02.04.2026.
Дані відносно позивачки:
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_2
РНОКПП: НОМЕР_3
АДРЕСА_1 .
Дані відносно відповідача:
ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_3
АДРЕСА_2 .
Суддя
Баришівського районного суду
Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА