Справа №293/447/26
Провадження № 2/293/519/2026
03 квітня 2026 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Збаражського О.М., розглянувши заяву керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області про забезпечення позову по справі №293/447/26,
01.04.2026 керівник Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області звернувся до суду із позовом в інтересах держави до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за змістом якого просить визнати недійсними договір дарування від 22.10.2025 земельної ділянки із кадастровим номером 1825680800:05:000:0004, площею 3,4134 га.; договір дарування від 22.10.2025 земельної ділянки із кадастровим номером 1825680800:05:000:0039, площею 2,2291 га.; договір дарування від 22.10.2025 земельної ділянки із кадастровим номером 1825680800:03:000:0096, площею 2,0247 га.; договір дарування від 22.10.2025 земельної ділянки із кадастровим номером 1825680801:06:003:0082, площею 0,1595 га.; договір дарування від 22.10.2025 земельної ділянки із кадастровим номером 1825680800:04:000:0020, площею 2,7744 га.; договір дарування від 22.10.2025 земельної ділянки із кадастровим номером 1825680800:04:000:0107, площею 1,5904 га.; договір дарування від 22.10.2025 1/2 частки земельної ділянки із кадастровим номером 1825680800:01:000:0288, загальною площею 2 га.; договір дарування від 22.10.2025 земельної ділянки із кадастровим номером 1825680800:05:000:0046, площею 0,9712 га.; договір дарування від 23.10.2025 земельної ділянки із кадастровим номером 1825680801:06:002:0063, площею 0,4 га.; договір дарування від 23.10.2025 земельної ділянки із кадастровим номером 1825680801:06:002:0064, площею 0,462 га.; договір дарування від 23.10.2025 земельної ділянки із кадастровим номером 1825680801:06:002:0065, площею 0,2662 га.; договір дарування від 23.10.2025 земельної ділянки із кадастровим номером 1825680801:06:004:0089, площею 0,3923 га.; договір дарування від 23.10.2025 земельної ділянки із кадастровим номером 1825680801:06:003:0081, площею 0,32 га.; договір дарування від 05.11.2025 земельної ділянки із кадастровим номером 1825680801:06:003:0080, площею 0,1897 га., що розташовані на території с.Бежів Житомирського району; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на вищевказані земельні ділянки.
Разом із позовом керівник Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищевказані земельні ділянки, що належать ОСОБА_1 .
В обґрунтування заяви позивач посилався на те, що забезпечення позову, шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 1825680800:05:000:0004, 1825680800:05:000:0039, 1825680800:03:000:0096, 1825680801:06:003:0082, 1825680800:04:000:0020, 1825680800:04:000:0107, 1825680800:01:000:0288, 1825680800:05:000:0046, 1825680801:06:002:0064, 1825680801:06:002:0065, 1825680801:06:004:0089, 1825680801:06:003:0081, 1825680801:06:003:0080, є співмірним із заявленими позовними вимогами, оскільки відповідачі достовірно знаючи, що вищевказані земельні ділянки можуть бути конфісковані, уклали між собою договори дарування вказаних вище земельних ділянок, з метою унеможливлення виконання судового рішення, розгляд кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України в суді триває. Тому припускається, щодо невжиття заходів забезпечення вказаного позову може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити ефективний захист державних інтересів.
При цьому, у разі укладення відповідачем ОСОБА_1 будь-яких правочинів щодо відчуження земельних ділянок, що є предметом договору дарування, недійсність яких є предметом позовних вимог, буде знівельоване значення судового рішення у випадку задоволення даного позову та зумовить необхідність подальшого звернення до суду з метою повернення такого майна.
За таких обставин, позивач який діє в інтересах держави вважає, що існує реальна загроза того, що відповідач ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді, може вчинити дії щодо відчуження на користь інших осіб спірних об'єктів нерухомого майна, що унеможливить ефективне поновлення порушених інтересів держави та зробить неможливим чи утруднить виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Відповідно до вимог ст. 153 ЦПК України вказана заява розглядається без повідомлення учасників справи.
Розглянувши дану заяву, суд приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1,2 ч. 1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується зокрема шляхом: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року у справі № 755/5333/20 (провадження № 61-17180св20) Верховний Суд дійшов висновку, що «у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 травня 2020 року у справі № 700/720/17 (провадження № 61-1995 св. 20) Верховний Суд дійшов висновку, що «вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та наявна реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати зміст позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Метою забезпечення позову є вжиття, судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову є обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Безпідставне застосування заходів забезпечення позову може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Як вбачається з матеріалів справи, в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024060400003543 від 13.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 367, ч.5 ст.191, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України, 30.09.2025 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України.
Санкція статті ч.3 ст.369 КК України (в редакції статті на момент вчинення інкримінованого злочину) передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 4 до 8 років з конфіскацією майна або без такої.
20.10.2025 слідчим за погодженням із прокурором скеровано до слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира клопотання про накладення арешту на майно ОСОБА_2 яке належало останньому на праві власності, у тому числі на 19 земельних ділянок і транспортний засіб ОСОБА_2 , з метою можливої подальшої спецконфіскації.
Розгляд вищевказаного клопотання було призначено слідчим суддею Богунського районного суду м. Житомира на 21.10.2025. Разом з тим, у судове засідання обвинувачений та його захисник, будучи повідомленими належним чином, не з'явились та подали заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю ознайомлення із матеріалами зазначеного клопотання. Враховуючи наведене, розгляд указаного клопотання був перенесений на 24.10.2025. Таким чином, відповідачам стало відомо про можливість накладення арешту на майно ОСОБА_2 та можливу його спецконфіскацію.
В подальшому ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 24.10.2025 у справі № 295/14726/25 відмовлено частково у задоволенні клопотання слідчого та накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_2 , а саме на належні останньому на праві власності 14 земельних ділянок.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, 27.10.2025 процесуальним прокурором подано апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 24.10.2025.
03.11.2025 постановою процесуального прокурора матеріали стосовно ОСОБА_2 виділено в окреме провадження №12025060610000650.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 13.11.2025 задоволено апеляційну скаргу прокурора та накладено арешт на ще 3 земельні ділянки, 3 об'єкти нерухомого майна і транспортний засіб ОСОБА_2 .
Однак, у ході слідства установлено, що після повідомлення 30.09.2025 про підозру і до накладення арешту на належне йому майно, ОСОБА_2 відчужив на підставі договорів дарування низку земельних ділянок, належних йому на праві приватної власності, на користь своєї дочки ОСОБА_1 .
Верховний Суд у постанові від 05.02.2020 у справі № 490/3925/19 вказав, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявником доведено наявність обставин, які б могли свідчити про дійсну (реальну), а не ілюзорну можливість вчинення відповідачами дій, спрямованих на ухилення від виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
З огляду на обраний вид забезпечення позову, який не впливає на матеріальний стан відповідачів та не призводить до понесення додаткових витрат унаслідок його застосування, з урахуванням відсутності доказів завдання відповідачам чи іншим особам збитків унаслідок вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заявлений захід забезпечення є співмірним, необхідним і таким, що забезпечує ефективний захист прав позивача у межах даного провадження.
Керуючись ст.153, 260, 261 ЦПК України,-
Заяву про забезпечення позову задовольнити.
Забезпечити позов по справі №293/447/26 шляхом накладення арешту на належні на праві власності ОСОБА_1 земельні ділянки із кадастровими номерами:
- 1825680800:05:000:0004, площею 3,4134 га., що розташована на території с.Бежів Житомирського району Житомирської області;
- 1825680800:05:000:0039, площею 2,2291 га., що розташована на території с.Бежів Житомирського району Житомирської області;
- 1825680800:03:000:0096, площею 2,0247 га., що розташована на території с.Бежів Житомирського району Житомирської області;
- 1825680801:06:003:0082, площею 0,1595 га., що розташована на території с.Бежів Житомирського району Житомирської області;
- 1825680800:04:000:0020, площею 2,7744 га., що розташована на території с.Бежів Житомирського району Житомирської області;
- 1825680800:04:000:0107, площею 1,5904 га., що розташована на території с.Бежів Житомирського району Житомирської області;
- 1/2 частки земельної ділянки з кадастровим номером 1825680800:01:000:0288, загальною площею 2 га., що розташована на території с.Бежів Житомирського району Житомирської області;
- 1825680800:05:000:0046, площею 0,9712 га., що розташована на території с.Бежів Житомирського району Житомирської області;
- 1825680801:06:002:0063, площею 0,4 га., що розташована на території с.Бежів Житомирського району Житомирської області;
- 1825680801:06:002:0064, площею 0,462 га., що розташована на території с.Бежів Житомирського району Житомирської області;
- 1825680801:06:002:0065, площею 0,2662 га., що розташована на території с.Бежів Житомирського району Житомирської області;
- 1825680801:06:004:0089, площею 0,3923 га., що розташована на території с.Бежів Житомирського району Житомирської області;
- 1825680801:06:003:0081, площею 0,32 га., що розташована на території с.Бежів Житомирського району Житомирської області;
- 1825680801:06:003:0080, площею 0,1897 га., що розташована на території с.Бежів Житомирського району Житомирської області, - до набрання законної сили рішенням суду по справі №293/447/26.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ