Справа № 286/4382/25
24 березня 2026 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Гришковець А. Л. ,
з секретарем Максимець О. В.,
з участю представника
позивача Муравського М. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Благодійний союз (БС)» про розірвання договору оренди землі , -
Позивач, в інтересах якої діє адвокат - Муравський М. А., звернулася до суду та просить розірвати договір оренди землі від 01.07.2019, укладений між нею - ОСОБА_1 та ТОВ «Благодійний союз (БС)», об'єктом оренди якого є земельна ділянка площею 0,8962 га, кадастровий номер 1824282700:08:000:0295, мотивуючи тим, що вона являється власником земельної ділянки з кадастровим номером 1824282700:08:000:0295. 01.07.2019 між нею та ТОВ «Благодійний союз (БС)» було укладено договір оренди землі, об'єктом оренди якого є земельна ділянка площею 0,8962 га, кадастровий номер 1824282700:08:000:0295. Відповідно до п. 1 вказаного договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Пунктом 7 договору встановлено строк дії договору 10 років. Згідно п. 8. договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 7 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 195, 49 грн.. Відповідно до п. 9 договору орендна плата вноситься у строк до 31 грудня поточного року. Орендна плата вноситься за рахунок орендаря або сплачується в іншій формі, погодженій сторонами. Не дивлячись на викладене, орендна плата не виплачувалася протягом 2022-2024 років.
Таким чином, в результаті неналежного виконання договірних зобов'язань позивач був позбавлений того, на що розраховував при укладенні такого договору. Водночас, систематична несплата орендної плати є підставою для розірвання договору оренди землі.
Відзиву на позовну заяву відповідачем та пояснень щодо позову третьою особою суду не надано.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позові.
Представники відповідача та третьої особи - ТОВ «Макош -Агро» в судове засідання не з'явилися, не повідомивши про причини неявки, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце судового розгляду, що підтверджується поштовими повідомленнями.
Суд, вислухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача та дослідивши письмові докази в справі, вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України «Про оренду землі», Земельним кодексом України та загальними нормами Цивільного кодексу України.
В ч. ч.1, 2, 6 ст. 93 ЗК України законодавець закріпив, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця, крім випадків, визначених законом, передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).
Частиною 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в орендну земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно із ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Згідно ж ч.1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості
Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Положеннями ст. 8 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.
Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.
Плата за суборенду земельних ділянок державної та комунальної власності не може перевищувати орендної плати, крім випадків передачі в суборенду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, яка перебуває в оренді акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення такого державного підприємства, на конкурентних засадах.
Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. Строк суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, яка передається на земельних торгах в суборенду акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства, яка була передана зазначеному господарському товариству в оренду відповідно до статті 120-1 Земельного кодексу України, не може становити більше 14 років, а для земельних ділянок, переданих в суборенду для закладання та/або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду), - більше 25 років.
У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.
Право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За змістом ст. 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Положеннями ст. 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
За положеннями ч.1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Пунктом «д» ч.1 ст. 141 ЗК України передбачено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Згідно з положенням ч.1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Згідно з ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У п. «д» ч.1 ст. 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Верховний Суд у своїй постанові від 21.06.2024 по справі №1158/1877/23 дійшов правового висновку, що до підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).
Об'єднана Палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18) дійшла висновку, що тлумачення пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).
Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 5-6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В ст.89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , тобто позивач, є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: з кадастровим номером 1824282700:08:000:0295 площею 0,8962 га, яка знаходиться на території Ігнатпільської сільської ради Овруцького району, що підтверджується копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №450787654 від 05.11.2025. Дата державної реєстрації права власності - 14.09.2013 ( а. с. 9).
01.07.2019 між орендодавцем - ОСОБА_1 та орендарем - товариством з обмеженою відповідальністю «Благодійний союз (БС»), в особі директора ОСОБА_2 , було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходяться на території Ігнатпільської сільської ради Овруцького району Житомирської області площею 0,8962 га, кадастровий номер 1824282700:08:000:0295. Строк дії договору 10 років (а. с. 11-14).
В п. 8. вказаного договору оренди сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 7% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 195 грн. 49 коп..
Із цієї суми орендарем, як податковим агентом, утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України.
Орендна плата вноситься орендарем у такі строки: до 31 грудня поточного року. Орендна плата вноситься за рахунок орендаря або сплачується в іншій формі, погодженій стронами.
Передача продукції та/або надання послуг/виконання робіт в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами або згідно відомості.
Відповідно до п. 29 договору дія даного договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання Орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому чинним законом.
Договір припиняється також в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
В п. 30 договору зазначено, що дія даного договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження, орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджапє її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №450787654 від 05.11.2025 вбачається, що 03.09.2019 було здійснено державну реєстрацію вказаного договору оренди землі. Орендарем зазначено ТОВ «Благодійний союз (БС)», орендодавець - ОСОБА_1 ..
Крім того, вказана довідка свідчить, що 18.04.2025 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право суборенди (піднайму) земельної ділянки на підставі договору суборенди земельної ділянки, серія та номер ГНТ-БС/25, виданий 01.04.2025; суборендар: ТОВ «Макош-Агро», код ЄДРПОУ 45435381, орендар: ТОВ «Благодійний союз (БС)». Дата закінчення дії договору - 01.04.2026 (а. с. 9).
Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору щодо ОСОБА_1 за період з січня 2022 року по грудень 2025 року підтверджують, що орендної плати за вказаний період на рахунок ОСОБА_1 ні від ТОВ «Благодійний союз (БС)», ні від ТОВ «Макош-Агро» не надходило.
Будь-яких доказів, які б свідчили про виплату позивачеві орендної плати відповідно до умов договору оренди землі, відповідачем суду не надано.
Таким чином, систематична несплата ТОВ «Благодійний союз (БС)» Жолудь В. І. орендної плати є підставою для розірвання спірного договору оренди землі.
За таких обставин, аналізуючи правовідносини, що виникли між сторонами, норми права, що їх регулюють, та оцінивши всі докази, надані на підтвердження обставин, на які сторона позивача посилається, як на підставу своїх вимог, в їх сукупності, враховуючи, що позивачеві систематично (2 та більше випадки) не було проведено сплату орендної плати, з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21.06.2024 по справі №158/1877/23, суд приходить до висновку про наявність правивих підстав для задоволення позову.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 968 грн. 96 коп. в дохід держави, (із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі), який відповідно до ст.141 ЦПК підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Розірвати договір оренди землі від 01.07.2019, укладений між ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та ТОВ «Благодійний союз (БС)» (код ЄДРПОУ: 43051760), що розташоване за адресою: вул. Шляхова, 105 в с. Покалів Коростенського району Житомирської області, на оренду земельної ділянки площею 0,8962 га, кадастровий номер 1824282700:08:000:0295, яка розташована на території Ігнатпільської сільсько ради Овруцького району Житомирської області.
Стягнути з ТОВ «Благодійний союз (БС)» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 968 грн. 96 коп..
Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Про перегляд заочного рішення може бути подана заява відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення на заочне рішення до Житомирського апеляційного суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд (скарги), якщо така заява (скарга) подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя: А. Л. Гришковець Повний текст рішення складено 02.04.2026.