Справа № 285/805/26
провадження № 3-зв/0285/14/26
02 квітня 2026 року м. Звягель
Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Сусловець М. Г., розглянувши заяву адвоката Гаврилюка І. Д. про відвід судді Михайловської А. В. у справі № 285/805/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 130 КУпАП
Згідно протоколу передачі судової справи від 11.02.2026 судді Михайловській А. В. передано справу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
31.03.2026 надійшла заява адвоката Гаврилюка І. Д. про відвід судді Михайловської А. В. посилаючись на те, що 30.03.2026 суддя відмовила у задоволенні клопотання про виклик свідка поліцейського який складав протокол.
Від особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 надійшла заява в якій він просить відмовити в задоволення заяви адвоката Гаврилюка І. Д. про відвід судді Михайловської А. В.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Чинний КУпАП не містить правових норм регулювання розгляду відводу судді у справах про адміністративні правопорушення, а тому за аналогією права слід застосовувати норми КПК України.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням пункту 1 статті 6 даної Конвенції.
Безсторонність судді має оцінюватися за суб'єктивним критерієм (особисті переконання судді) та об'єктивним (наявність достатніх фактів, щоб поставити під сумнів його безсторонність).
Відмова у задоволенні клопотання про виклик свідка є процесуальним рішенням суду, прийнятим у межах його компетенції. Сама по собі незгода учасника процесу з такою ухвалою суду не може бути свідченням особистої зацікавленості судді або його упередженості.
Відповідно до чинного законодавства, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах відкритості. Проте, відмова у задоволенні клопотання про технічне фіксування засідання (якщо воно не є обов'язковим згідно зі спеціальними нормами КУпАП для даної категорії справ) є суто процесуальною дією.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, процесуальні помилки або незгода з процесуальними рішеннями судді не є підставою для відводу. Суб'єктивна переконаність сторони в тому, що суддя приймає рішення не на її користь, не свідчить про порушення вимоги безсторонності суду.
Обставин, які б вказували на особисту неприязнь, родинні зв'язки чи іншу пряму зацікавленість судді в результаті розгляду справи, заявником не наведено та судом не встановлено.
Суб'єктивне припущення про упередженість, не підкріплене фактичними даними, не є достатньою підставою для усунення судді від розгляду справи.
Враховуючи викладене, суд вважає заяву про відвід необґрунтованою та такою, що не містить визначених законом підстав для її задоволення.
Керуючись статтями 75, 80 КПК України, статтями 245, 246 КУпАП
У задоволенні заяви адвоката Гаврилюка І. Д. про відвід судді Михайловської А. В. у справі № 285/805/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя М. Г. Сусловець