Справа № 283/392/26
провадження №2/283/713/2026
( з а о ч н е )
03 квітня 2026 року Малинський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Ярмоленка В.В., з секретарем судового засідання Селіною А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
Стислий виклад позицій сторін.
Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (скорочене найменування ТОВ «ФК «ЄАПБ») Кудіна А.В., яка діє на підставі довіреності від 05.12.2024, звернулася до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що
30 квітня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Незалежні Фінанси» (Надалі ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1616011 в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційний системі товариства та доступний, зокрема, через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
27 серпня 2025 року між ТОВ «Фк Незалежні Фінанси» та ТОВ «ФК «Європейська Агенція з Повернення Боргів» укладено договір факторингу №27082025, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська Агенція з Повернення Боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська Агенція з Повернення Боргів» приймає належні ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №27082025 від 27 серпня 2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 18150,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 0,00 грн - сума заборгованості за процентами за користування кредитом; 1250,00 грн - сума заборгованості за комісією за надання кредиту; 4900,00 - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту та 7000,00 грн за неустойкою. З моменту отримання права вимоги до відповідачки позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.
Вимогами позову представник позивача просить стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суми заборгованості за кредитним договором №1616011 в розмірі 18150,00 грн, а також стягнути понесені судові витрати по справі в сумі 2662,40 грн.
Явка та позиція сторін по справі:
Представник позивача Кудіна А.В., в судове засідання не з'явилася, згідно наявного в матеріалах позовної заяви клопотання просила розгляд справи проводити без її участі, заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, відносно заочного розгляду справи не заперечила.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов про стягнення заборгованості разом з доказами, що підтверджують заперечення проти позову, до суду не подав.
У зв'язку з неявкою відповідача та не повідомленням про поважність причин такої неявки, в порядку, визначеному статтею 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд постановив провести розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
Суд, відповідно до ст. 247 ЦПК України, розглядає справу у судовому засіданні за відсутності позивача і відповідача без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з'ясувавши всі наявні докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, всі обставини, на які сторона посилалась як на підставу своїх вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Встановлено, що 30 квітня 2025 року між ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №1616011 в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційний системі товариства та доступний, зокрема, через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Згідно п. 1.2. договору відповідач отримав кредит у розмірі 5000,00 гривень.
У п. 1.3. договору вказано, що кредит надається загальним строком на 345 днів з 30 квітня 2025 року.
Пунктом 1.4. договору позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в дату 10.04.2026 року .
Згідно з п. 1.5. договору загальні витрати позичальника за кредитом складають 16650,00 грн. Денна процентна ставка складає: (16650,00 грн / 5000,00 грн) / 345 днів * 100% = 0,97%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 3257,21 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 21650,00 грн.
У п. 1.5.1. договору комісія за надання кредиту: 1250,00 грн., яка нараховується за ставкою 25,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Пунктом 1.5.2. комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 15400.00 грн., що нараховується за ставкою 14.00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.
Відповідно до п. 1.5.3. договору проценти за користування кредитом протягом першого періоду нараховуються за ставкою 357,70 річних відсотків від фактичного залишку кредиту.
Згідно 1.5.4. договору проценти за користування кредитом решти періоду нараховуються за ставкою 0,0010 річних відсотків від фактичного залишку кредиту.
Відповідно до п. 2.1. договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
Факт перерахування коштів підтверджується платіжним дорученням від 30 квітня 2025 року за № 42678728, з якого вбачається, що ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» перерахувало на користь ОСОБА_1 на картку НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 5000,00 грн., з призначенням платежу: Кошти згідно договору 1616011.
Таким чином, кредитний договір номер 1616011 був підписаний 2025-04-30 12:07:16.
Оскільки відповідач не здійснив жодних оплат на погашення кредитної заборгованості, тому на думку позивача загальна заборгованість становить 18150,00 грн,з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 0,00 грн - сума заборгованості за процентами за користування кредитом; 1250,00 грн - сума заборгованості за комісією за надання кредиту, 4900,00 грн - сума заборгованості за комісією за обслуговування кредиту та 7000,00 сума заборгованості за неустойкою (штрафом, пенею).
27 серпня 2025 року між ТОВ «Фк Незалежні Фінанси» та ТОВ «ФК «Європейська Агенція з Повернення Боргів» укладено договір факторингу №27082025, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська Агенція з Повернення Боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська Агенція з Повернення Боргів» приймає належні ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №27082025 від 27 серпня 2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 18150,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 0,00 грн - сума заборгованості за процентами за користування кредитом; 1250,00 грн - сума заборгованості за комісією за надання кредиту; 4900,00 - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту та 7000,00 грн за неустойкою. З моменту отримання права вимоги до відповідачки позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.
Мотиви та застосовані норми права.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
Статтею ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Зобов'язання, згідно із ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов'язковості виконання договору.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за основним боргом, що становить за кредитними договором №1616011 в розмірі 5000,00 грн.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим відповідач погодився, підписавши кредитні документи електронним підписом одноразовим ідентифікатором, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами, а отже позовна вимога ТОВ «ФК «ЄАПБ» щодо стягнення за кредитним договором №1616011 комісії за надання в розмірі 1250,00 грн підлягає задоволенню.
У вищезазначеному кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.
Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, то положення пункту 5 кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Визнання судом нікчемного правочину (чи окремих його умов) недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.
До вказаного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29 листопада 2023 року у справі №181/384/21 при розгляді справи за аналогічних правовідносин.
У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов'язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідні висновки містяться у постанові Великої палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21) та від 13 липня 2022 року у справі 363/1834/17 (провадження №14-53цс21).
Тому суд дійшов висновку, що встановлення комісії за надання консультаційних та інформаційних послуг щодо споживчого кредиту є нікчемною умовою кредитного договору, оскільки не зрозуміло, які саме послуги надавались відповідачу, як часто проводились консультаційні та інформаційні послуги з клієнтом, чи проводились вони за вимогою клієнта частіше одного разу на місяць, аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21).
В частини стягання комісії за обслуговування кредиту в розмірі 4900,00 грн відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи щодо стягнення неустойки, встановив, що між сторонами укладено кредитний договір №1616011 від 30.04.2025 року, відповідно до умов якого строк кредитування становить 345 (триста сорок п'ять) календарних днів. Строк дії Договору визначається його умовами та обчислюється з моменту укладення до спливу встановленого строку кредитування.
Встановлено, що на дату звернення позивача до суду - 24.02.2026 року - строк дії вказаного Договору не завершився, а отже, основне зобов'язання відповідача щодо повернення кредиту у повному обсязі ще не настало.
Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, позивач заявив вимоги про стягнення пені за прострочення виконання зобов'язань за Договором.
Оцінюючи заявлені вимоги, суд виходить з того, що відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України відповідальність за порушення грошового зобов'язання може застосовуватись лише у разі прострочення виконання зобов'язання, строк виконання якого настав. Оскільки на момент звернення до суду строк виконання основного зобов'язання за Договором не настав, нарахування пені за невиконання зобов'язання у повному обсязі є передчасним.
Крім того, позивачем не надано належного та обґрунтованого розрахунку пені, який би містив конкретні періоди прострочення, розмір заборгованості, на яку вона нараховувалась, та порядок її обчислення, що унеможливлює перевірку правильності заявленої до стягнення суми.
Разом з тим, суд враховує спеціальне правове регулювання, запроваджене на період дії воєнного стану. Так, Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, відповідно до якого у період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому неустойка, нарахована з 24 лютого 2022 року, підлягає списанню кредитодавцем.
З огляду на те, що нарахування пені здійснено у період дії воєнного стану, такі вимоги суперечать наведеним нормам законодавства та не підлягають задоволенню.
Таким чином, враховуючи, що строк виконання основного зобов'язання за Договором №1616011 від 30.04.2025 року не настав, позивачем не доведено належним чином розмір заявленої пені, а також з урахуванням дії спеціальних норм законодавства на період воєнного стану, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її стягнення.
У зв'язку з викладеним, у задоволенні позовних вимог про стягнення пені - відмовити.
Щодо переходу до нового кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прав первісних кредиторів ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» у кредитних зобов'язаннях, суд зазначає наступне.
Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до ст. 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Згідно ст. 514, ч.1 ст.516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, позивач правомірно набув права вимоги до ОСОБА_1 щодо виконання зобов'язання.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає, що відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 12, 23, 76, 81, 141,258, 259, 265, 280, 289 ЦПК України,
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості за кредитними договорами частково задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014; ІВАN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитним Договором № 1616011 від 30.04.2025 в розмірі 6250,00 (шість тисяч двісті п'ятдесят) гривень 00 копійок, з яких: 5000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 1250,00 грн заборгованість за комісією за надання кредиту.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати у розмірі 916 (дев'ятсот шістнадцять ) гривень 93 копійки.
В решті позовних вимог відмовити.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри,30, адреса для листування: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, поверх 4, ІВАN№ НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк».
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя