Справа № 282/315/26
Провадження № 2-а/282/14/26
02 квітня 2026 року
селище Любар
Любарський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Носач В.М.,
при секретарі судового засідання Власюк Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє Гарбузюк Олександр Олександрович, до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови від 20.02.2026 серії ЕНА №6692961 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови від 20.02.2026 серії ЕНА №669261 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Позовні вимоги представник позивача мотивує тим, що постановою серії ЕНА № 6692961 від 20.02.2026 винесеною поліцейським 2 взводу 1 роти 1 БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП капралом поліції Марущаком О.В. було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 грн, за ч.1 ст.121-3 КУпАП за те, що нібито 20.02.2026 о 01 год 11 хв на автодорозі Т-0610 43 км водій ОСОБА_1 керував ТЗ із забрудненим номерним знаком, що не дає чітко визначити символи на відстані 20 м, а також не пред'явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії чим порушив п.ПДР 2.1.а та п. 2.9.в.
Представник позивача вважає, що складена постанова являється незаконною та абсолютно безпідставною, з огляду на наступне.
Поліцейським Марущаком О.В. було грубо порушено порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, який затверджений Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі».
Представник позивача зазначає, що за обставин зазначених у постанові на транспортному засобі Ільчука Р.В. було наявне засніження заднього державного номерного знаку, яке сталось внаслідок погодних умов на які вплинути ОСОБА_1 жодним чином не міг.
Разом з тим, в ході спілкування поліцейських з ОСОБА_1 , з автомобіля з правого боку вийшов пасажир на ім'я « ОСОБА_2 », який в подальшому усунув недолік, а саме очистив задній номерний знак автомобіля від снігу, що і підтвердив поліцейський ОСОБА_3 . Однак, на думку поліцейського ОСОБА_3 цього було не достатньо та дані обставини жодним чином не впливають на хід подій.
В противагу позиції поліцейського, ОСОБА_1 повідомляв, що перед виїздом номерний знак був чистим, однак він в силу погодних умов вимушено забруднюється (засипається) снігом.
Неодноразово ОСОБА_1 наголошував, що умислу у вчиненні даного адміністративного правопорушення він не мав.
Поліцейський ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не надав належних та допустимих доказів на вимогу ОСОБА_1 для ознайомлення та на підтвердження факту саме умисного вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення, що згідно постанови ніби стало причиною зупинки транспортного засобу, а саме посилання поліцейського на вимоги законодавства щодо визначення критеріїв (шкали) достатньої чистоти та оглядовості номерного знаку в засніжену погоду.
Крім того, причиною умовної зупинки транспортного засобу за твердження поліції було не порушення ПДР ОСОБА_1 , а навпаки порушення умов комендантської години.
Зважаючи на викладені норми, а також на те, що поведінка позивача не була умисною і забруднення номерного знаку відбулося саме з причин несприятливих погодних умов, дорожньої обстановки, представник позивача вважає передчасними висновки поліцейського, який виніс оскаржувану постанову, оскільки ним не було в повній мірі враховано усіх обставин, за яких вказане порушення було допущено/вчинено.
Крім того вказує, що згідно п. 5 оскаржуваної постанови, поліцейські інкримінували ОСОБА_1 порушення ПДР, а саме п. 2.1.а. за не пред'явлення для перевірки посвідчення водія відповідної категорії.
Однак, дана позиція спростовується не тільки п. 4 даної постанови, де чітко вказано, що особу ОСОБА_1 було встановлено за допомогою посвідчення водія серії НОМЕР_1 , а і самими обставинами події, коли на вимогу поліцейських Марущака О.В. та Герасимчука С.С., Ільчук Р. В. пред'явив своє посвідчення водія в електронному вигляді на мобільному телефоні через застосунок «ДІЯ».
В даному випадку, об'єктивна сторона інкримінованого адміністративного правопорушення ОСОБА_1 ґрунтується лише на свідченнях поліцейського.
Таким зухвалими діями поліцейським Марущаком О.В. та ОСОБА_3 було порушено права позивача передбачені ст.268 КУпАП та положення Наказу МВС України №1395 від 07.11.2015 року.
На думку представника позивача, дані обставини як кожна самостійно такі і в сукупності з іншими підтверджує відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, встановлює факт протиправності дій поліцейського Марущака О. В., Герасимчука С. С. та незаконність складеної в результаті постанови.
На підставі викладеного вище, представник позивача просить поновити строк на оскарження постанови. Скасувати постанову серії ЕНА № 6692961 від 20.02.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Стягнути з Департаменту патрульної поліції судові витрати на користь позивача.
Ухвалою суду від 23 березня 2026 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду. Відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 14 год 30 хв 02 квітня 2026 року.
31 березня 2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
У відзиві представник відповідача вказує, що 20.02.2026 нарядом батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП під час патрулювання дороги Т - 0610, Хмільницького району, Вінницької області, близько 01 год 00 хв виявлено транспортний засіб MERCEDES-BENZ 411 CDI державні номерні знаки НОМЕР_2 , в якого вказаний д.н.з. був забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 м., вказане вище є порушенням вимог підпункту «в» пункту 2.9 ПДР України.
Після зупинки транспортного засобу, поліцейський представився водію та повідомив причину зупинки. Після чого пред'явив водію законну вимогу про надання для перевірки документів передбачених підпунктами «а», «б», «ґ» пункту 2.1 ПДР, а саме: посвідчення водія відповідної категорії; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Проте, водій відмовився виконувати законну вимогу поліцейського та не пред'явив для перевірки зазначені вище документи.
Поліцейським за допомогою Інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» встановлено особу водія, ним виявився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - позивач.
Під час розгляду справи, позивача ознайомлено із правами особи, що притягається до адміністративної відповідальності передбаченими статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України.
Встановивши факт вчинення адміністративних правопорушень за частиною першою статті 126 КУпАП, санкція якої передбачає накладення штрафу в розмірі 425 грн, та частиною першою статті 121-3 КУпАП, санкція якої передбачає накладення штрафу в розмірі 1190 грн, інспектором після розгляду справи на підставі частини другої статті 36 КУпАП винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 121-3 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн.
Представник відповідача вказує, що доводи позивача з приводу відсутності умислу є безпідставними, оскільки відповідальність за порушення вимог підпункту «в» пункту 2.9 ПДР України не пов'язана з наявністю прямого умислу, а відповідно до статті 9 КУпАП адміністративна відповідальність можлива і за необережної форми вини. Крім того, ані приписами пункту 2.9. «в» ПДР, ні диспозицією частини першої статті 121-3 КУпАП не передбачено винятків для звільнення особи від адміністративної відповідальності у випадку вчинення адміністративного правопорушення в несприятливих погодних умовах. Разом з тим, відповідно до пункту 2.3 ПДР України водій зобов'язаний не лише перед виїздом перевіряти стан ТЗ, а й постійно контролювати його під час руху. В аспекті диспозиції зазначеної норми закону, ключовим моментом слугує сам факт перешкоджання ідентифікації символів такого знаку, а саме: забруднення, нанесення сторонніх покриття або ж закриття номерного знаку будь яким іншим предметом які у свою чергу унеможливлюють візуально побачити та ідентифікувати такі номерні знаки.
Звертає увагу суду, що під час спілкування з поліцейським позивач, демонстративно проявив зверхню поведінку, грубо висловлювався лайкою, вів себе агресивно та зневажливо по відношенню до представника органу виконавчої влади.
Враховуючи межі заявлених позовних вимог, положення чинного законодавства та матеріали справи, представник відповідача вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та спрямованими виключно на уникнення адміністративної відповідальності. Тому пояснення сторони позивача, з приводу відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення та безпідставності винесення оскаржуваної постанови ЕНА № 6692961 від 20.02.2026 не знаходять свого об'єктивного підтвердження, а навпаки спростовуються вказаними вище відеозаписами.
Вважає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся відповідно до вимог чинного законодавства, а винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності серії ЕНА №6692961 від 20.02.2026 є обґрунтованою та законною, а також такою, що не підлягає скасуванню.
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися. Представник позивача подав до суду клопотання про проведення судового засідання без позивача та його представника. Позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином.
У відповідності до ч.4 ст.229 КАС України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши позов та докази, яким він обґрунтовується, відзив представника відповідача, дійшов наступного висновку.
Згідно ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що постановою винесеною поліцейським поліцейським 2 взводу 1 роти 1 БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП капралом поліції Марущаком О.В. притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 грн за ч.1 ст.121-3 КУпАП за те, що нібито 20.02.2026 о 01 год 11 хв на автодорозі Т-0610 43 км водій ОСОБА_1 керував ТЗ із забрудненим номерним знаком, що не дає чітко визначити символи на відстані 20 м, а також не пред'явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії чим порушив п. ПДР 2.1.а та п. 2.9.в.
Із вказаної постанови вбачається, що 20 лютого 2026 року о 01 год 11 хв на автодорозі Т-0610, 43 км, водій керував транспортним засобом із забрудненим номерним знаком, що не дає чітко визначити символи на відстані 20 м., а також не пред'явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.1.а. ПДР та п.2.9.в. ПДР - керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, закритим іншими предметами чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів.
Не погоджуючись з постановою серії ЕНА №6692961 від 20.02.2026, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.
Частиною 1 ст.7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статі 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, зокрема ч.1 ст.121-3 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Порядок використання фото та відео техніки встановлюється п. 9 ч.1 ст.31 та ст.40 Закону України "Про національну поліцію".
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до п. 2.1.а. Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при соб і посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до 2.9.в. Правил дорожнього руху, керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий;
Частиною 1 ст.121-3 КУпАП передбачена відповідальність за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За положеннями статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень має довести правомірність прийнятого ним рішення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КпАП України, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Згідно положень ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Із досліджених в судовому засіданні відеозаписів встановлено, що працівниками поліції був зупинений транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 .
Причиною зупинки транспортного засобу було порушення комендантської години та забруднення номерного знака. Факт вчинених правопорушень позивачем не заперечувався.
Також з досліджених відеоматеріалів вбачається, що на вимогу працівника поліції ОСОБА_1 посвідчення водія не пред'явив. Натомість за допомогою мобільного телефону надав для ознайомлення в електронному вигляді паспорт громадянина України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що інспектором патрульної поліції дотримана процедура та порядок складання адміністративних матеріалів. Постанова від 20.02.2026 серії ЕНА №6692961 обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 будь-яких клопотань не заявляв, натомість поводив себе агресивно, висловлювався на адресу працівників поліції словами нецензурної лайки та в подальшому залишив місце події.
Оскільки долучені відповідачем відеозаписи містять інформацію, яка підтверджує обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, що має суттєве значення для правильного розгляду даної справи, суд вважає такі відеозаписи належними та допустимими доказами відповідно до ст. 251 КУпАП.
Згідно з частиною першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів наданих сторонами, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідачем задокументовано та доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачем ПДР України. Отже, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП є правомірною та скасуванню не підлягає.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, відповідно до ст.139 КАС України судові витрати у вигляді витрат по сплаті судового збору слід покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 243-244, 246, 250, 272, 286 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови від 20.02.2026 року серії ЕНА №6692961 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя В.М. Носач