Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/2168/26
Провадження № 1-кс/279/386/26
02 квітня 2026 року м.Коростень
Слідчий суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 із секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції), підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Коростень клопотання старшого слідчого СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12026060490000177 від 01.04.2026 року за ч.2 ст.15, п.1, 5 ч.2 ст.115, ч.1 ст. 263 КК України,
Старший слідчий СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12026060490000177 від 01.04.2026 року за ч.2 ст.15, п.1, 5 ч.2 ст.115, ч.1 ст. 263 КК України.
На обґрунтування клопотання зазначено, що 01.04.2026 року близько 10 год 20 хв військовослужбовець вч НОМЕР_1 гр ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував поблизу будинку АДРЕСА_1 . На грунті тривалих неприязних відносин з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_5 виник злочиний умисел направлений на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині - ОСОБА_11 тобто його вбивства, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб.
Реалізуючи свій злочиний умисел ОСОБА_5 , кинув невідомий вибуховий предмет в бік ОСОБА_10 , внаслідок чого невідомий вибуховий предмет розірвавався, створивши небезпеку для життя сторонніх осіб, які перебували неподалік місця вчинення злочину та заподіяв ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді осколкових поранень черевної порожнини, але свій злочинний умисел ОСОБА_5 не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі, у зв'язку з тим, що життя ОСОБА_10 вдалося врятувати медичними працівниками.
Відомості про дане кримінальне правопорушення 01 квітня 2026 року внесені до ЄРДР №12026060490000177 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2, ст. 15, п. 5, ч. 2, ст. 115 КК України.
01.04.2026 о 12 год 35 хв у порядку ст. 208 КПК України затримано у вчиненні кримінального правопорушення гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
02.04.2026 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, п.1 та п.5 ч.2 ст.П5 та ч. 1 ст.263 КК України. Таким чином у вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Коростень Житомирської області, громадянин України, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий. Підозра ОСОБА_5 р.н. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, п.1 та п.5 ч.2 ст.115 та ч.І ст.263 КК України, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
У ході досудового розслідування виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
У клопотанні вказано, що лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень. Застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт, будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як, виходячи зі змісту ст. 179-182 КПК України, вони не позбавляють у повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.
У зв'язку з викладеним просили застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Розгляд клопотання на підставі протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду переданий слідчому судді ОСОБА_1 .
Слідчий ОСОБА_3 та прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання підтримали з підстав, викладених у ньому. Додатково зазначили, що ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, просили врахувати, що підозрюваний є військовослужбовцем ЗСУ, притягувався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став. Обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 307 КК України розглядається наразі в суді.
Підозрюваний ОСОБА_5 визнав свою причетність до вчинення кримінального правопорушення та частково вину, зокрема вказав, що з потерпілим є наркозалежними особами, сам він проходить лікування та перебуває під програмою заміщеної терапії. Прокинувшись вранці, виявив відсутність у себе вдома пігулок та почав розшукувати ОСОБА_10 , вважаючи, що сам він їх забрав. Того дня під час зустрічі з потерпілим між ними виник конфлікт, після чого ОСОБА_10 пішов за кут житлового будинку АДРЕСА_1 , а потім з іншим чоловіком почав наближатися до нього. Побоюючись за своє життя, захищаючись від двох чоловіків ОСОБА_5 кинув вибуховий пристрій у бік щебеневого насипу неподалік від потерпілого та іншого чоловіка, щоб налякати їх. Вказав, що не мав умислу на заподіяння смерті людині. Просив застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою його місця проживання: АДРЕСА_3 . Зазначив, що одружений, має на утриманні неповнолітню дитину 14 років, але наразі проживає в квартирі один.
Захисник ОСОБА_6 підтримав позицію свого підзахисного, повідомив, що останній є військовослужбовцем за мобілізацією, учасником бойових дій, має 3 групу інвалідності, пов'язаною із захистом Вітчизни, має захворювання, пов'язане із наркотичною залежністю та ряд інших хвороб. Підтримує тісні зв'язки зі своїми батьками, які пілкуються про підозрюваного, має на утриманні двох дітей, один з яких неповнолітній, що свідчить про наявність міцних соціальних зв'язків. Просив застосувати цілодобовий домашній арешт, вказуючи, що саме такий запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Заслухавши думку слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, перевіривши доводи клопотання долученими до нього доказами, слідчий суддя дійшов до таких висновків
Згідно з ч.1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Метою застосування запобіжних заходів згідно ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше несудимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у закінченому замаху на умисне вбивство двох осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч. 2, ст. 115 ч. 2 п. 1 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є особливо тяжким злочином, зокрема передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічним позбавленням волі, а також за ч.1 ст.263 КК України, яке є тяжким злочином, та передбачає покарання у виді позбавлення волі від 3 до 7 років.
Також встановлена наявність ризиків, передбачених п.1,3,4,5 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування підозрюваного від досудового розслідування та суду, оскільки знаючи про суворість покарання, яке може бути застосовано до нього у разі встановлення вини, ОСОБА_5 може переховуватися та ухилятися від явки до органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.
Зазначені обставини, на переконання слідчого судді, самі по собі можуть бути спонукаючим мотивом та приводом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від покарання у разі засудження його до позбавлення волі.
Ризик незаконно впливати на потерпілого та свідків, які є його знайомими, оцінюється слідчим суддею як реальний, оскільки останні в даному кримінальному провадженні судом не допитувалися, а з огляду на принцип безпосередності дослідження доказів судом, є ризик погрози чи вмовлянь з метою зміни їх показань, та, як наслідок, недосягнення завдань кримінального провадження.
Ризик перешкоджання іншим чином може бути реалізований підозрюваним шляхом неприбуття або несвоєчасного прибуття на вимоги слідчого, прокурора чи суду, уникнення від участі у проведенні слідчих дій та затягуванні досудове розслідування, що буде негативно впливати на прийняття кінцевого рішення по кримінальному провадженню.
Слідчим суддею врахований також ризик вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення, оскільки відповідно до інкримінованих діянь злочин був вчинений підозрюваним як військовослужбовцем, який має відповідні навички у бойових діях, у період воєнного стану, з використанням вибухового пристрою, який ОСОБА_5 свідомо придбав, зберігав та носив при собі без передбаченого законом дозволу.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає доведеними ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, оскільки при їх оцінці з урахуванням специфіки кримінального правопорушення, вчиненого військовослужбовцем у період воєнного стану, особи підозрюваного, відсутністю стійких соціальних зв'язків слід виходити з припущення, що підозрюваний може здійснити дії, що перешкоджатимуть кримінальному провадженню або ухилитися від слідства та суду. Це означає, що при розгляді питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя має враховувати потенційну можливість підозрюваного впливати на свідків, переховуватися від слідства або продовжувати злочинну діяльність.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наведені слідчим і прокурором аргументи та інформація, отримана слідчим суддею з долучених до клопотання документів, а також пояснень учасників провадження, свідчать, на переконання слідчого судді, про обґрунтованість клопотання та існування підстав для застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, на початковому етапі досудового розслідування не запобігатиме ризикам, встановленим в судовому засіданні, та не сприятиме виконанню завдань кримінального провадження.
Доводи захисника та надані ним письмові документи на підтвердження стану здоров'я підозрюваного, групи інвалідності, наявність статуса учасника бойових дій, з урахуванням обставин, встановлених в судовому засіданні, на переконання слідчого судді, не є достатньою підставою для застосування більш м'якого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки не зможуть запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.
Строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні закінчується 02.06.2026 року.
Оцінивши в сукупності всі обставини, також особу підозрюваного, який не працює, не має міцних соціальних зв'язків, постійного джерела доходів слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п.1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
З огляду на тяжкість інкримінованих підозрюваному злочинів, їх підвищену суспільну небезпечність, враховуючи, що вони вчинені із застосуванням насильства у присутності кількох осіб, загально небезпечним способом слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Керуючись ст. 177, 178, 182,183, 184, 193, 194, 197,205, 395 КПК України,
Клопотання старшого слідчого СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів по 31.05.2026 року включно без визначення розміру застави.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору, направити уповноваженій особі місця попереднього ув'язнення.
Слідчий суддя ОСОБА_12