Справа № 296/11763/25
2/296/1996/26
"02" квітня 2026 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючої судді Пилипюк Л. М.
за участю секретаря судового засідання Клименко Е. В.,
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
представника третьої особи Горіної Т. М.
свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом виконавчого комітету Житомирської міської ради, який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_7 , до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: орган опіки та піклування Житомирської міської ради, про позбавлення батьківський прав та стягнення аліментів,
17 жовтня 2025 року до Корольовського районного суду міста Житомира надійшов позов виконавчого комітету Житомирської міської ради, який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_7 , до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: орган опіки та піклування Житомирської міської ради, про позбавлення батьківський прав та стягнення аліментів.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька дитини записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.
Представник виконавчого комітету Житомирської міської ради зазначає, що відповідач ОСОБА_2 злісно ухиляється від виконання обов'язків щодо виховання та утримання дочки, не здійснює належного догляду за нею, не створює належних умов проживання, не забезпечує належним чином речами першої необхідності, харчуванням, поводиться відносно дитини агресивно.
Під час обстеження умов проживання спеціалістами служби Житомирського міського центру соціальних служб міської ради та ліцею № 22 м. Житомира було з'ясовано, що відповідач проживає в чотирикімнатній квартирі, яка завалена речами, в помешканні важкий сморід, не прибирано, оскільки вся підлога заставлена сміттям та старими речами, приготовлена їжа зіпсована. Мати дитини під час бесіди поводилася агресивно, не розуміла висунутих їй зауважень щодо безладу в помешканні, не могла пояснити, навіщо зберігає речі малого розміру та продукти харчування, непридатні до вживання.
Відповідачці було запропоновано фізичну допомогу в прибиранні, психологічну допомогу. Однак, ОСОБА_2 відмовилась від співпраці, у зв'язку з чим малолітню ОСОБА_7 було взято на облік як дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яка проживає в сім'ї, у якій батьки або особи, які їх замінюють ухиляються від виконання батьківських обов'язків.
02 травня 2025 року на адресу служби у справах дітей Житомирської міської ради надійшло чергове повідомлення від адміністрації ліцею № 22 про необхідність проведення роботи з матір'ю щодо належного виконання батьківських обов'язків, оскільки дитина має неохайних вигляд, не бажає йти додому та до пізньої години перебуває на вулиці далеко від дому, де наражає себе на небезпеку. З 14 травня і протягом всього літнього періоду суб'єктами соціальної роботи проводилися спроби відвідати сім'ю ОСОБА_2 та з'ясувати умови проживання дитини, однак мати лише один раз (19.05.2025) відчинила двері помешкання. В серпні 2025 року на адресу служби почали надходити повідомлення від небайдужих осіб, які також зверталися на лінію 102, про те, що малолітня ОСОБА_7 перебуває на вулиці до пізньої години, оскільки (зі слів дитини) мати та її співмешканець її б'ють, через що дитина боїться йти додому. 3 початком нового навчального року фахівці начального закладу провели бесіду з малолітньою ОСОБА_8 , під час якої дитина повідомила, що матір та співмешканець матері її сварять і б'ють за те, що вона не прибирає вдома. Повідомлення про насильство над дитиною свідчило про те, що перебування в рідній сім'ї несло загрозу життю та здоров'ю малолітньої ОСОБА_9 , а тому 09 вересня 2025 року було прийняте рішення про негайне вилучення дитини за актом проведення оцінки рівня безпеки дитини та влаштовано до КП «Лікарня № 2 ім. В.П. Павлусенка». Під час перебування дитини з матір'ю у лікарні з ОСОБА_2 проводилася робота щодо усвідомлення наявних проблем у ставленні та вихованні дитини, щодо недопущення проявів насильства у вихованні, створенні належних умов проживання тощо. Однак мати на співпрацю не йшла, свого ставлення до дитини не змінила, належних умов для проживання малолітньої ОСОБА_9 не створила, у зв'язку з чим під час розгляду питання про ситуацію в сім'ї ОСОБА_2 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Житомирської міської ради 16 вересня 2025 року протоколом № 36 прийняте рішення про влаштування дитини до сім'ї патронатного вихователя та підготовку позовної заяви щодо позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_7 .
На підставі наведеного виконавчий комітет Житомирської міської ради просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з ОСОБА_2 на утримання малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частину усіх видів доходу, але не менше ніж 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь особи, яка в подальшому буде здійснювати догляд за нею.
Ухвалою судді від 06 листопада 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду, постановленою у підготовчому засіданні 06 січня 2026 року та занесеною секретарем судового засідання до протоколу, підготовче провадження закінчено, справу призначено до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що ОСОБА_2 не змінила свого ставлення до дитини, на критику та зауваження належним чином не реагує. На її думку, після повернення дитини додому відповідач може знов не допускати працівників служби у справах дітей до свого помешкання, що перешкоджатиме здійсненню контролю за належним виконанням нею батьківських обов'язків. Дитина ОСОБА_7 є дуже активною та потребує здорової та активної матері, однак відповідач не може забезпечити дитині належного виховання відповідно до її потреб.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні вимоги позову заперечувала, суду пояснила, що дуже любить свою дочку і хоче щоб дитина повернулась додому. Будь-які факти насильства відносно дитини відповідач заперечила. Також відповідач зазначила, що в квартирі створені належні умови проживання, вона прибрала, її дочка повністю забезпечена усім необхідним.
Представник відповідач у судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову, оскільки дитина дуже хоче додому, часто телефонує і запитує коли вона зможе повернутись до мами. Відповідач не ухиляється від виконання батьківських обов'язків відносно дочки, в силу своїх можливостей, в тому числі, пов'язаних зі станом здоров'я та рівнем освіченості, ОСОБА_2 намагається створити належні умови для дитини та займається її вихованням. На думку, представника відповідача об'єктивних підстав для вилучення дитини з сім'ї не було. Влаштування дитини до сім'ї патронатного вихователя, зміна школи не відповідало найкращим інтересам дитини.
Представник третьої особи ОСОБА_10 у судовому засіданні, висловлюючи свою думку щодо позову, зазначила що вважає доцільним позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_7 .
Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідків, дослідивши письмові докази в справі, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких підстав.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд установив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наведене підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , повторно виданого 13 вересня 2025 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а. с. 11).
Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00053593197 від 12 вересня 2025 року підтверджено, що відомості про батька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані на підставі ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (а. с. 12).
14 січня 2025 року до служби у справах дітей Житомирської міської ради надійшов лист-звернення директора ліцею № 22 м. Житомира з проханням проведення профілактичної роботи щодо належного виконання батьківських обов'язків ОСОБА_2 - мамою учениці ОСОБА_7 . У вказаному листі зазначено, що ОСОБА_7 часто має неохайний вигляд, неприємний запах. Мама не контролює навчання дитини, не приділяє належної уваги вихованню дочки. Дитина систематично не виконує домашні завдання, має значні прогалини в знаннях. ОСОБА_2 не працює, є особою з інвалідністю, в її квартирі антисанітарні умови (а. с. 13).
З копії акту обстеження умов проживання від 16 січня 2025 року, який складений головним спеціалістом служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради Шуляк О. В., фахівцем соціальної роботи Терешко О. Л., соціальним педагогом ліцею № 22 Шамчук Д. С., вбачається, що за адресою місця проживання відповідачки та дитини ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 ) виявлено, умов проживання для дитини не створено, в дитячій кімнаті безлад, яка завалена речами. Мати пояснювала, що в зв'язку зі станом здоров'я не може навести порядок (а. с. 14).
Копією акту обстеження умов проживання від 06 березня 2025 року, затвердженого начальником служби (управління) дітей Житомирської міської ради, зафіксовано, що умови проживання дитини ОСОБА_7 є неналежними, помешкання завалене речами, сміттям, запас продуктів мінімальний, мати показала консервовані продукти, які зіпсовані. Одяг, взуття та речі першої необхідності для дитини частково є, наявне місце для сну і відпочинку, однак дитяча кімната заставлена речами. Після першого попередження матір в квартирі не прибрала (а. с. 15).
Відповідно до наказу служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради № 61-П від 10 березня 2025 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взято на облік дітей, як дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яка проживає в сім'ї, у якій батьки або особи, які їх замінюють ухиляються від виконання батьківських обов'язків (а. с. 20).
З копії характеристики навчального закладу учениці 3-В класу ліцею № 22 м. Житомира ім. В. М. Кавуна від 14 березня 2025 року, встановлено, що ОСОБА_7 навчається в ліцеї з першого класу. За роки навчання учениця зарекомендувала себе як нестаранна і недисциплінована, навчається в міру своїх можливостей, постійно потребує допомоги вчителя, не виявляє інтересу до навчання. В учнівському колективі вона почувається незадовільно через зовнішній вигляд. Учениця товариська, але друзів у класі не має. Мати учениці не цікавиться навчанням дочки та її поведінкою, не контролює виконання домашніх завдань. ОСОБА_9 не отримує належний догляд і має неохайний вигляд. Мати ОСОБА_11 рідко відвідує батьківські збори (а. с. 22).
Копією акту обстеження умов проживання від 27 березня 2025 року, затвердженого начальником служби (управління) дітей Житомирської міської ради, зафіксовано, що умови проживання дитини ОСОБА_7 неналежні. Кімнати, коридор завалені речами, сміттям. На дитині був брудний одяг малого розміру. ОСОБА_9 повідомила, що їй не подобається жити в таких умовах, матір не пускає її на вулицю, бо треба прибрати (а. с. 23).
З копії акту обстеження умов проживання від 04 квітня 2025 року, затвердженого начальником служби (управління) дітей Житомирської міської ради, вбачається, що в квартирі відповідачки брудно, все завалено речами, немає приготованої їжі. Одяг дитини складений в шафі, багато зайвого і малого розміру, в дитини є диван. Під час відвідування мати поводилась агресивно, частково винесла зайві речі з дитячої кімнати, однак в помешканні все одно забагато речей і антисанітарія (а. с. 24).
З копії акту обстеження умов проживання від 25 квітня 2025 року, затвердженого начальником служби (управління) дітей Житомирської міської ради, вбачається, що помешкання відповідачки бруд, антисанітарія, зіпсована консервація, немає свіжих страв для дитини. В кімнаті дитини багато зайвих речей (крупи, коробки) (а. с. 25).
Копією акту обстеження умов проживання від 19 травня 2025 року, затвердженого начальником служби (управління) дітей Житомирської міської ради, зафіксовано, що умови проживання дитини ОСОБА_7 незадовільні. В квартирі брудно, одна кімната повністю завалена сміттям. В дитини є окрема кімната з місцем для сну та відпочинку, але там багато одягу та взуття. За результатами бесід ОСОБА_11 повідомила, що збирається прибрати, але не бачить проблеми в захаращенні квартири (а. с. 28).
Копією акту, затвердженого начальником служби (управління) дітей Житомирської міської ради, від 14 травня 2025 року зафіксовано, що двері помешкання квартири АДРЕСА_2 ніхто не відчинив (а. с. 27).
Крім того, в матеріалах справи нявні копії актів про спроби обстеження умов проживання від 12 червня 2025 року, 30 червня 2025 року, 22 серпня 2025 року, 25 серпня 2025 року, 26 серпня 2025 року, відповідно до змісту яких обстеження не вдалось провести, оскільки двері помешкання ніхто не відчинив, ОСОБА_2 на телефонні дзвінки не відповідає, на виклики, залишені в дверях, не реагує (а. с. 27, 29, 30, 31, 32, 33).
Судом досліджено витяг з протоколу № 36 засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Житомирської міської ради від 16 вересня 2025 року, з якого встановлено, що комісія вирішила влаштувати малолітню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до патронатного вихователя ОСОБА_12 та підготувати позов до суду щодо позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_13 у зв'язку з тим, що мати не створила належних умов проживання та відносно дитини здійснювалось фізичне насильство (а. с. 36-39).
Згідно з наказом служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради № 139 від 19 вересня 2025 року малолітню дитину ОСОБА_7 , яка перебуває у складних життєвих обставинах, вирішено передати до сім'ї патронатного вихователя ОСОБА_12 та помічника патронатного вихователя ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_3 , з 19 вересня 2025 року терміном на три місяці (а. с. 39-40).
Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради № 1813 від 19 грудня 2025 року затверджено висновок щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .
Відповідно до висновку виконавчого комітету Житомирської міської ради № 1813 від 19 грудня 2025 року з ОСОБА_2 було посилено профілактичну роботу щодо підвищення батьківського потенціалу та створення належних умов для проживання дитини, однак позитивного результату така робота не дала, мати не змінила свого ставлення до доньки, не зробила конкретних кроків до налагодження стосунків з нею, не визнала, що вчинення насильства відносно ОСОБА_9 є недопустимим та негативно впливає на становлення особистості дитини. Крім того, у цьому висновку зазначено, що 09 вересня 2025 року до служби звернулись фахівці ліцею № 22 м. Житомира, які були стурбовані повідомленням малолітньої ОСОБА_9 про те, що її вдома б'ють паском, поводяться агресивно. У помешканні сім'ї брудно та завалено речами. Враховуючи такі повідомлення було вирішено вилучити дитину за актом проведення оцінки рівня безпеки дитини.
Також установлено, що в ході розгляду справи 11 грудня 2025 року в помешканні ОСОБА_2 було знову проведено обстеження умов проживання дитини. Так, відповідно до акту обстеження від 11 грудня 2025 року, затвердженого начальником служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради, ОСОБА_2 проживає в чотирикімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , де станом на дату обстеження «частково належні, звалище речей прибирається, в кімнаті дитини уже більше місця, однак в помешканні сильний сморід».
Відповідно до акту обстеження умов проживання від 20 лютого 2026 року, затвердженого начальником служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради, умови проживання ОСОБА_2 «частково належні, на балконах звалище речей, дві кімнати зачинені». В помешканні чистіше і менше речей, ніж було раніше. В кімнаті дитини чисто, купили телевізор.
З копії акту обстеження умов проживання від 24 березня 2026 року, затвердженого начальником служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради, встановлено, що станом на дату проведення обстеження умови проживання «частково належні, в помешканні сморід, але в коридорі прибрано. В кімнаті дитини чисто, але дуже мало місця на балконах. В двох кімнатах звалище речей». Також установлено, що одяг, взуття для дитини частково в наявності, окреме місце для сну і відпочинку є. За результатами бесіди: мати стверджує, що бажає добра своїй дитині, однак не знає як допомогти їй навчатись, як її розвивати.
З копії відповіді Житомирського міського центру соціальних служб Житомирської міської ради № 628/1/742 від 17 березня 2026 року вбачається, що психологом Центру проводиться психологічне консультування з малолітньою ОСОБА_7 з метою вивчення актуального психоемоційного стану дитини. Під час психологічного консультування вивчено соціальну історію дитини, її настрій та самопочуття, захоплення та інтереси. У спілкуванні з психологом ОСОБА_9 легко йде на контакт, розповідає про себе, своє життя. Зі слів дівчинки, вона почувається добре, відвідує ліцей № 24 (четвертий клас), до якого пішла навчатися після поміщення її в патронатну родину. В навчальному закладі дівчинка адаптується до нових вимог та правил, хоча це їй тяжко дається через педагогічну занедбаність. Зі слів дівчинки, вчитися їй не подобається, в класі є учні, які до неї погано ставляться, тільки нещодавно у неї з'явились друзі. В патронатній родині ОСОБА_15 також тяжко адаптується до правил сім?ї: ходить гуляти на вулицю без дозволу вихователя, гуляє по «заброшкам», додому повертається пізно, без дозволу сусідів патронатної родини може заходити до них у двір, самостійно відкривати хвіртки, правила гігієни виконує лише за додатковою вимогою (вказівкою). На зауваження патронатного вихователя може демонстративно відповідати, що щось собі зробить тощо. На спроби поговорити про правила поведінки у родині, навчання, охайність, про біологічну родину у дитини спостерігається або уникаюча поведінка, або емоційно-збуджена поведінка, що могла сформуватись на фоні можливої реакції (агресії) дитини на вилучення, зміни в її житті та очікування щодо можливого повернення ОСОБА_9 до матері ОСОБА_2 . ОСОБА_15 обізнана щодо судового процесу, його перебігу та можливих судових рішень. Зі слів патронатного вихователя, у дівчинки останнім часом дуже погіршилась поведінка, є ймовірність, що ці зміни пов'язані з навіюваннями матері щодо повернення дитини до неї. Під час психологічних консультацій у Катерини спостерігаються різки зміни настрою від пригнічено-засмученого до збуджено-піднесеного стану, проявляється протестна поведінка, демонстративні висловлювання та вербальна агресія. Завдання та вправи виконувала, однак всі інструкції щодо виконання здебільшого ігнорувала, весь час хотіла робити щось своє або по-своєму, що може вказувати на низьку адаптивність нервової системи, сформованість сталих поведінкових патернів та відсутність навичок емоційно-вольової регуляції, самодисципліни, виховну та навчальну занедбаність. У зв'язку з вищезазначеною інформацією рекомендовано, провести профілактично-роз'яснювальну роботу з біологічним оточенням ОСОБА_16 , щодо впливу на дитину, патронатному вихователю рекомендовано продовжити формувати у дитини навички догляду за собою, своєю кімнатою, прививати дитині безпечні правила поведінки та по можливості, якомога більше організовувати для дитини позашкільне консультативний огляд у психіатра з можливою подальшою медикаментозною корекцією поведінки.
Також в ході розгляду справи було допитано свідків.
Свідок ОСОБА_4 (соціальний педагог ліцею № 22) повідомила, що в навчальному закладі звернули увагу на ученицю ОСОБА_7 , оскільки вона часто мала неохайний вигляд і від неї був неприємний запах. При обстеженні умов проживання (перший раз) було виявлено, що в помешканні відповідачки брудно, квартира була завалена непотрібними речами. Щодо повідомлень ОСОБА_16 про можливе застосування до неї матір'ю фізичного насильства, то дитина змінювала свої міркування з цього приводу: то казала, що її били, то що вона впала. Дитина схильна фантазувати.
Фахівець соціальної роботи Житомирського міського центру соціальних служб Житомирської міської ради ОСОБА_5 , будучи допитаною в якості свідка, суду повідомила, що дитина ОСОБА_7 перебуває в них на обліку з 2016 року. Мати дитини належним чином не виконує свої батьківські обов'язки, оскільки дитина недоглянута, в помешканні брудно. В 2025 році квартира перетворилась на смітник. Разом з тим, свідок підтвердила, що під час останніх обстежень умови проживання в квартирі відповідачки задовільні.
Свідок ОСОБА_6 (співмешканець ОСОБА_2 ) суду повідомив, що відповідач важко переживала і переживає розлуку з дитиною. Зауваження працівників служби у справах дітей щодо неналежних умов проживання були враховані, вони поприбирали в квартирі, для дитини створені належні умови. Також свідок заперечив вчинення будь-якого насилля щодо дитини.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (частина третя статті 51 Конституції України).
Відповідно до частини сьомої статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18).
ЄСПЛ зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Статтею 150 СК України визначено обов'язок батьків щодо виховання та розвитку дитини.
Згідно з частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України, у якій зазначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками (див.: постанову Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц (провадження № 61-12305св18)).
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти (див.: постанову Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20)).
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків.
Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).
Позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз'єднання (рішення ЄСПЛ від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява № 70879/11).
Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України).
Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надання оцінки доказам та висновки суду.
Ураховуючи зміст позовної заяви, зібрані та досліджені письмові докази, а також пояснення представника позивача, встановлено, що основними підставами для позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_7 , 2016 року народження, позивач вважає 1) антисанітарні умови проживання; 2) застосування та/або загроза застосування фізичного насилля до дитини; 3) небажання матері змінити своє ставлення до виховання дитини.
Щодо умов проживання суд зазначає, що сам по собі факт неналежного прибирання квартири не може свідчити про «злісне» ухилення ОСОБА_2 від виконання батьківських обов'язків, фактів заподіяння шкоди дитині або того, що матір становила загрозу для здоров'я та розвитку дочки.
Також суд ураховує, що ОСОБА_2 дослуховувалась до зауважень щодо необхідності прибрати в помешканні та винести зайві речі. Аналіз досліджених судом актів обстеження умов проживання дає підстави для висновку, що відповідачка поступово вживала заходів щодо приведення квартири до задовільного стану. Станом на 24 березня 2026 року відповідним актом зафіксовано, що в коридорі та кімнаті дитини чисто, загальний стан помешкання - задовільний.
Щодо ймовірного застосування до дитини фізичного насилля суд зазначає, що за результатами судового розгляду справи такі факти не знайшли свого об'єктивного підтвердження.
Суд не погоджується з висновком виконавчого комітету Житомирської міської ради № 1813 від 19 грудня 2025 року щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дочки ОСОБА_7 . У вказаному висновку орган опіки та піклування, зокрема, покликається на те, що 09 вересня 2025 року до служби звернулись фахівці ліцею № 22 м. Житомира, які були стурбовані повідомленням малолітньої ОСОБА_9 про те, що її вдома б'ють. Однак, у висновку не конкретизовано яким чином таке звернення надійшло (усно чи письмово).
Разом з тим, в матеріалах справи письмове звернення фахівців ліцею № 22 м. Житомира від 09 вересня 2025 року відсутнє. Жодного документального підтвердження щодо виявлення у дитини ознак застосування фізичного насилля в матеріалах справи відсутні. Покликання сторони позивача про отримання повідомлень щодо можливого застосування насилля до дитини від сусідів на умовах анонімності суд відхиляє, оскільки вони базуються лише на припущеннях та не доведені належними процесуальними засобами, в тому числі, шляхом допиту сусідів відповідача в якості свідків. Відповідних клопотань позивач не заявляв. Також суд ураховує, що дитину було вилучено з сім'ї саме внаслідок її повідомлення про насилля, однак з'ясовано, що після вилучення дитина відразу була поміщена до КП «Лікарня № 2 ім. В.П. Павлусенка». На переконання суду, в разі виявлення будь-яких ознак застосування до дитини фізичного впливу медичний заклад обов'язково довів би таку інформацію до відома працівників служби (управління) служби у справах дітей. Однак, така інформація відсутня.
Також суд ураховує, що негайне вилучення дитини з сім'ї передбачає встановлення обставин, як можуть бути розцінені як загроза життю або здоров'ю дитини за результатами проведення оцінки рівня її безпеки та складення відповідного акта згідно з додатком 10 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585.
В матеріалах справи відсутній акт служби (управління) дітей Житомирської міської ради щодо проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_7 . Реквізитів (номер, дата) чи покликання на такий акт немає і у висновку виконавчого комітету Житомирської міської ради № 1813 від 19 грудня 2025 року щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер, а тому не може бути безумовною підставою для задоволення позову та позбавлення одного з батьків батьківських прав (див. постанову Верховного Суду від 18 січня 2021 року у справі № 685/511/19).
Суд, на виконання вимог статті 19 СК України, надаючи оцінку висновку органу опіки та піклування, дійшов висновку про неврахування такого висновку, оскільки позбавлення батьківських прав матері відносно малолітньої дитини є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.
Ураховуючи психологічну характеристику малолітньої ОСОБА_7 , її психоемоційний стан, пережиті вимушені кардинальні зміни в її житті, оточенні, поведінкові особливості та вік, суд не вважав доцільним заслуховувати думку дитини в ході розгляду цієї справи, оскільки такий досвід може бути для неї ще більш травмуючим.
Встановлені судом обставини справи свідчать про відсутність правових підстав для застосування такого крайнього заходу впливу щодо ОСОБА_2 як позбавлення її батьківських прав відносно дитини.
Суд не встановив остаточного й свідомого ухилення матері від виконання своїх батьківських обов'язків. Навпаки, відповідач у ході розгляду справи продемонструвала відповідальну поведінку та бажання повернути дитину додому, відповідач не пропустила жодного судового засідання, вжила заходів щодо приведення свого житла до задовільного стану.
Щодо аргументів сторони позивача про те, що ОСОБА_2 не змінила свого ставлення до виховання дитини суд зазначає, що, дійсно, відповідачка внаслідок свого рівня освіти, самоусвідомлення та стану здоров'я потребує сторонньої допомоги щодо розуміння якості виховання дитини, її навчання, фізичного, духовного розвитку та (навіть) правил щоденної гігієни дитини. Однак, на переконання суду, такі обставини не свідчать про повне небажання матері займатись дитиною та не може бути підставою для безповоротної розлуки дитини і матері.
Обставин, які б свідчили, що ОСОБА_2 самоусунулась від виховання дочки або свідомо не бажає виконувати свої батьківські обов'язки, - відсутні.
Розрив сімейних відносин між матір'ю і дитиною у спірних правовідносинах не відповідає інтересам дитини.
Отже, у цій справі позбавлення батьківських прав відповідачки відносно дочки ОСОБА_7 не відповідає якнайкращим інтересам дитини, оскільки обставини ухилення матері від виконання своїх батьківських обов'язків не знайшли свого підтвердження.
Суд уважає, що питання щодо належного виховання дитини можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз'єднання дитини з матір'ю.
Наслідком позбавлення батьківських прав, як виняткового заходу, є істотні правові наслідки як для матері, так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Подібні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 21 травня 2025 року у справі № 645/1592/24.
Суд вбачає підстави для попередження відповідачки про необхідність змінити ставлення до виховання дочки, поклавши на виконавчий комітет Житомирської міської ради як орган опіки та піклування контроль за виконанням нею батьківських обов'язків.
Підсумовуючи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_7 , 2016 року народження. Оскільки вимога позову про стягнення аліментів є похідною від вимоги про позбавлення батьківських прав, то така також не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 77, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні позову виконавчого комітету Житомирської міської ради, який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_7 , до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: орган опіки та піклування Житомирської міської ради, про позбавлення батьківський прав та стягнення аліментів.
Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання дочки ОСОБА_7 , 2016 року народження.
Покласти на виконавчий комітет Житомирської міської ради як орган опіки та піклування контроль за виконанням батьківських обов'язків ОСОБА_2 відносно дочки ОСОБА_7 , 2016 року народжння.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: виконавчий комітет Житомирської міської ради, код у ЄДРПОУ - 04053625, адреса: м. Житомир, вул. ім. С. П. Корольова, 4/2;
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Третя особа: орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ - 04053625, адреса - м. Житомир, майдан ім. С. П. Корольова, 4/2.
Дата складення повного рішення суду - 02 квітня 2026 року
Суддя Корольовського районного суду
міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК