Справа № 296/3684/26
1-кп/296/647/26
Вирок
Іменем України
03 квітня 2026 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12026065640000094 від 28.02.2026 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Попільня, Житомирського району, Житомирської області, громадянина України, із середньою-спеціальною освітою, працюючого автомеханіком на СТО, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
27.02.2026 приблизно о 12 год 00 хв ОСОБА_3 прибув на власному автомобілі марки Hyundai Tucson, державний номерний знак НОМЕР_1 , на АЗС «WOG», що за адресою: вул. Вітрука, 1-А, м. Житомир.
В подальшому, у ОСОБА_3 раптово, з корисливих мотивів, виник умисел направлений на заволодіння чужим майном, а саме паливом, яке належить ТОВ «Патроль Контракт».
Реалізуючи свій умисел, спрямований на заволодіння паливом без оплати, шляхом обману, заздалегідь не маючи наміру оплачувати отриманий товар, ОСОБА_3 замовив заправку належного йому транспортного засобу марки Hyundai Tucson, державний номерний знак НОМЕР_1 , дизельним паливом у кількості 60 літрів на загальну суму 3959 грн. 00 коп. Після фактичного отримання пального, усвідомлюючи обов'язок здійснити оплату, діючи відповідно до заздалегідь сформованого умислу на безоплатне заволодіння майном, з метою введення в оману працівників АЗС «WOG», ОСОБА_4 імітував телефонну розмову, створюючи видимість наміру здійснити оплату, після чого, скориставшись відсутністю негайного контролю з боку персоналу, швидко сів до автомобіля та залишив територію автозаправної станції, не розрахувавшись за отримане пальне та не маючи наміру здійснювати оплату в подальшому.
Таким чином, ОСОБА_3 шляхом обману заволодів чужим майном - дизельним паливом на суму 3959 грн. 00 коп, що належить ТОВ «Патроль Контракт», чим спричинив матеріальну шкоду на вказану суму.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 109 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 в порядку ст. 302 КПК України надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, письмовою заявою підозрюваного, складеною в присутності захисника, та матеріалами досудового розслідування.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Зі змісту заяви підозрюваного ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , слідує, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акта без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
Враховуючи, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згідний з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, суд дійшов висновку щодо відсутності сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого та можливістю розгляду обвинувального акта в порядку, визначеному статтями 381, 382 КПК України.
При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 109 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайства).
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.
Також суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, тяжкі наслідки від його неправомірних дій не настали.
Визначаючи вид покарання, суд враховує роз'яснення, які викладені в п. 2 постанови пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», відповідно до яких із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого покарання особам, які, зокрема, вперше вчинили злочини, особам які щиро розкаялись у вчиненому.
Санкція ч. 1 ст. 109 КК України передбачає альтернативні покарання у виді штрафу, виправних робіт, пробаційного нагляду, обмеження волі.
Приймаючи до уваги, що згідно з ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, враховуючи, що ОСОБА_3 працює, суд вважає доцільним застосувати до нього покарання у виді штрафу.
На думку суду, саме таке покарання є необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експерта відсутні.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обирався, підстави для його застосування відсутні. Арешт на майно не накладався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374, 381-382 КПК України, суд,-
ухвалив:
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня отримання його копії, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Головуючий суддя ОСОБА_1