Справа №295/5336/26
1-в/295/332/26
02.04.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового
засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі заяву засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, про приведення вироку суду у відповідність до чинного законодавства,
До суду надійшла заява засудженого ОСОБА_3 про приведення вироку суду у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ (далі за текстом Закон №3886-ІХ).
Представник установи просив вирішити заяву засудженого відповідно до вимог закону.
В судове засідання засуджений не з'явився, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду заяви. Надав суду заяву про розгляд справи без його участі, у зв'язку з чим, суд проводить розгляд заяви у його відсутність.
Прокурор просив відмовити у задоволенні заяви засудженого.
Дослідивши матеріали справи, матеріали особової справи засудженого, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання, зокрема про звільнення від покарання у випадку, передбаченому ч. 2 ст. 74 КК України.
Згідно з ч. 2 ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», статтю 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення викладено у новій редакції, відповідно до якої викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Таким чином, внесені законодавцем зміни призвели до часткової декриміналізації діяння - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вартість якого не перевищує розміру двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день вчинення кримінального правопорушення, перестало бути кримінально караним діянням.
За загальним правилом, закріпленим у частині 2 статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За змістом ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Отже, внесені Законом № 3886-ІХ зміни мають зворотну дію у часі, тобто поширюється на діяння, які вчинені до 09.08.2024, тому скасовують кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином шкоди меншого розміру, ніж установлено нормою закону.
ОСОБА_3 засуджений вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 01.12.2023 за ч. 1 ст. 396, ст.ст. 75, 76 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі з іспитовим строком 2 (два) роки.
30.09.2024 засуджений вироком Богунського районного суду м. Житомира від 30.09.2024 за ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 71 КК України до 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
23.12.2024 ОСОБА_3 засуджений вироком Богунського районного суду м. Житомира від 23.12.2024 за ч. 1 ст. 296, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі. Зараховано на підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання строк відбутого покарання за вироком Богунського районного суду м. Житомира від 30.09.2024, з 16.11.2024 по день набрання вироком законної сили, з розрахунку день за день.
24.04.2025 ОСОБА_3 засуджений вироком Корольовського районного суду м. Житомира за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185, ч.ч. 1, 2 ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Згідно вироку Корольовського районного суду м. Житомира від 24.04.2025 за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185, ч.ч. 1, 2 ст. 70 КК України ОСОБА_3 , використовуючи раніше привласнену банківську платіжну картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яка належить потерпілій, 18.03.2024 викрав грошові кошти в останньої у загальній сумі 3495 грн 00 коп, що є кримінально караним діянням, оскільки сума викраденого майна на момент вчинення правопорушення перевищувала розмір 2-х неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зазначене також узгоджується з позицією ККС ВС від 09.07.2025 у справі №552/7870/22 (провадження №51-5263км24), про те, що якщо дії особи, яка розраховувалася за товар у різних магазинах та аптеках через безконтактну платіжну систему «Pay Pass» банківською карткою, що належить потерпілому, охоплювалися єдиним умислом на вчинення крадіжки, то вартість викраденого майна визначається загальною сумою завданої матеріальної шкоди, навіть якщо в жодному з інкримінованих епізодів сума викраденого майна не перевищувала нижньої межі, необхідної для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 185 КК України.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 було зроблено висновок щодо декриміналізації викрадення чужого майна шляхом привласнення та наголошено, що Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-ІХ, мають зворотну дію в часі.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року. Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року.
Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік» у 2024 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2024 у розмірі 3028 грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 не підлягає звільненню від покарання, призначеного вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 24.04.2025, оскільки сума викраденого майна перевищує два неоподатковувані мінімуми доходів громадян, а отже вказане діяння є кримінально караним.
За таких обставин, заява засудженого ОСОБА_3 до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. 74 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України,
У задоволенні заяви засудженого ОСОБА_3 про приведення вироку суду у відповідність до вимог чинного законодавства - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 7 днів з дня її постановлення, а засудженому у той же строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1