Справа №295/4303/26
1-кс/295/1755/26
30.03.2026 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника заявника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
клопотання ОСОБА_4 , від імені якої діє представник - адвокат ОСОБА_3 ,
про скасування арешту майна,
накладеного у кримінальному провадженні №12020110000001086 від 25.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
ОСОБА_4 , від імені якої діє представник - адвокат ОСОБА_3 , звернулась до слідчого судді з клопотанням, у якому просить скасувати арешт, накладений у кримінальному провадженні №12020110000001086 від 25.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19.01.2021 у справі №761/1310/21, на земельну ділянку з кадастровим номером 3222480802:04:001:0043, площею 0,1606 га, що розташована в с. Буча, Києво-Святошинського району, Київської області, що на праві власності належить ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання заявник вказує, що 24.11.2020 ОСОБА_4 до ГУНП в Київській області подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення. У зв'язку зі здійсненням досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020110000001086 від 25.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19.01.2021 накладено арешт на земельну ділянку розміром 0,1606 га з кадастровим номером №3222480802:04:001:0043, яка згідно з інформаційною довідкою №239804385 від 05.01.2021 належала на праві власності ОСОБА_5 , із забороною користування та розпорядження. Разом з тим, ОСОБА_4 у травні 2021 року звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом про визнання договору недійсним та витребування земельної ділянки. Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.03.2023 у справі №369/6082/21 ухвалено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_8 , приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_9 , про визнання договору недійсним, задовольнити, визнати недійсною довіреність, посвідчену 23.02.2017 приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_8 за реєстровим номером 206, яка видана на ім'я ОСОБА_6 від імені ОСОБА_4 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу від 01.03.2017 земельної ділянки площею 0,1606 га, розташованої на території села Буча, Бузівської сільської ради, Києво-Святошинського району Київської області, за кадастровим номером земельної ділянки: 3222480802:04:001:0043, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ; витребувати у ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 земельну ділянку з кадастровим номером 3222480802:04:001:0043. Судове рішення набрало законної сили 22.09.2023. 19.01.2026 на підставі цього рішення були внесені зміни до Державного реєстру речових прав. Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав №461198870 від 22.01.2026 власником земельної ділянки з кадастровим номером 3222480802:04:001:0043, площею 0,1606 га, є ОСОБА_4 . Разом з тим, згідно з актуальною інформацією про державну реєстрацію обтяжень (№ запису 41744940), на земельну ділянку, яка є предметом злочину та предметом посягання на право володіння, користування та розпорядження нею з корисливою метою внаслідок шахрайських дій, накладено арешт для унеможливлення, запобігання, користування та розпорядження нею ОСОБА_5 . Таким чином, в застосуванні заходу - арешту земельної ділянки, розміром 0,1606 га з кадастровим номером 3222480802:04:001:0043, яка згідно з інформаційною довідкою №239804385 від 05.01.2021 належала на праві власності ОСОБА_5 , відпала потреба. Згідно з Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.02.2026, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020110000001086 від 25.11.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, здійснюється слідчими Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області. Заявник вказує, що на даній стадії розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність.
24.03.2026 від слідчого Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_10 надійшла заява, у якій вона вказує, що з матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_4 посилається на наявність права власності на зазначену земельну ділянку на підставі заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.03.2023. Разом з тим, відповідно до вимог ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом за заявою сторони, у зв'язку з чим питання остаточного набуття законної сили таким рішенням підлягає перевірці. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, остаточне процесуальне рішення не прийнято. Відповідно до матеріалів провадження, зазначена земельна ділянка постановою слідчого від 30.11.2020 визнана речовим доказом, а накладення арешту здійснено з метою забезпечення її збереження. З урахуванням викладеного, просить відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.
24.03.2026 від прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_11 до суду надійшла заява, яка за змістом аналогічна вищенаведеній заяві слідчого, та у якій прокурор вказує, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №1202011000001086 не завершено та кінцеве рішення не прийнято. Згідно з матеріалами кримінального провадження, земельна ділянка постановою старшого слідчого від 30.11.2020 визнана речовим доказом та з метою збереження речового доказу накладено на неї арешт. У задоволенні клопотання про скасування арешту майна просить відмовити.
У судовому засіданні представник заявника клопотання підтримала та просила задовольнити з підстав, викладених у клопотанні. Додатково пояснила, що на момент накладення арешту, земельна ділянка належала ОСОБА_5 , але наразі ця земельна ділянка зареєстрована за справжнім власником. Земельна ділянка є частиною подвір'я, вона використовувалась та надалі використовується ОСОБА_4 та мета збереження ділянки досягнута. Існування ухвали про арешт перешкоджає заявнику розпоряджатися своєю власністю. Позиція слідства заявнику не зрозуміла. У 2024 році було передано провадження, а прийнято лише в 2026 році, після адвокатського запиту представника заявника. За зверненням власника ділянки, вони почали розшук матеріалів кримінального провадження. До 2023 року провадження було в Київській області та 2024 року направлено до Житомирського відділу поліції та в 2026 лише прийнято до провадження. У зв'язку з тим, що відпала потреба в арешті, заявник вважає, що необхідно скасувати арешт земельної ділянки, що перебуває у власності ОСОБА_4 .
Прокурор та слідчий у судове засідання не з'явились, про розгляд клопотання повідомлені належним чином, у заявах від 24.03.2026 судове засідання просять проводити без їх участі.
Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши клопотання та додані до нього копії документів, оглянувши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Житомирським РУП №1 ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020110000001086 від 25.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом того, що відповідно до матеріалів досудового розслідування, громадянин ОСОБА_12 , будучи нотаріусом Житомирського нотаріального округу, спільно з колишнім приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 за попередньою змовою з ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , шляхом обману заволоділи правом на майно, а саме правом на володіння земельною ділянкою розміром 0,2 га, яка належить громадянці ОСОБА_4 , чим завдали потерпілій шкоди в особливо великих розмірах.
В межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.01.2021 у справі №761/1310/21 накладено арешт на земельну ділянку площею 0,1606 га з кадастровим номером 3222480802:04:001:0043, із забороною користування та розпорядження.
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.03.2023 у справі №369/6082/21 ухвалено: позов ОСОБА_4 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , треті особи приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_8 та приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_9 , про визнання договору недійсним, задовольнити; визнати недійсною довіреність, посвідчену 23.02.2017 приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_8 за реєстровим номером 206, яка видана на ім'я ОСОБА_6 від імені ОСОБА_4 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу від 01.03.2017 земельної ділянки площею 0,1606 га, розташованої на території села Буча, Бузівської сільської ради, Києво-Святошинського району Київської області, за кадастровим номером земельної ділянки: 3222480802:04:001:0043, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ; витребувати у ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 земельну ділянку з кадастровим номером 3222480802:04:001:0043. Рішення суду набрало законної сили 22.09.2023.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав №461198870 від 22.01.2026, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222480802:04:001:0043, площею 0,1606 га, зареєстровано за ОСОБА_4 .
За змістом частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Положеннями статей 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з положеннями статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування, так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
При вирішенні питання про наявність достатніх підстав вважати, чи існує потреба у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на земельну ділянку в ході розгляду клопотання заявника про скасування арешту з майна, слідчий суддя має враховувати підстави, визначені ст. 170, 173 КПК України. Зокрема, слідчий суддя повинен брати до уваги необхідність такого арешту з огляду на завдання кримінального провадження, наслідки арешту для особи, відносно майна якої застосовується відповідний арешт.
Беручи до уваги встановлені під час розгляду клопотання про скасування арешту з майна обставини, слідчий суддя вважає, що вимоги заявника підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
На підставі матеріалів, долучених до клопотання, встановлено, що кримінальне провадження було розпочате за заявою ОСОБА_4 , за фактом можливих шахрайських дій інших осіб, в результаті яких земельна ділянка вибула з власності ОСОБА_4 . При цьому, заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.03.2023 у справі №369/6082/21 відновлене право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,1606 га, розташованої на території села Буча, Бузівської сільської ради, Києво-Святошинського району Київської області, за кадастровим номером земельної ділянки: 3222480802:04:001:0043.
Заперечуючи проти скасування арешту земельної ділянки, прокурор та слідчий вказують, що відповідно до вимог ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом за заявою сторони, у зв'язку з чим питання остаточного набуття законної сили таким рішенням підлягає перевірці.
До клопотання про скасування арешту майна долучено копію заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.03.2023 у справі №369/6082/21, на якому міститься відмітка про те, що рішення набрало законної сили 22.09.2023. Аналогічні відомості містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.03.2023 у справі №369/6082/21, яке набрало законної сили, є обов'язковим для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України.
Тому, посилання прокурора та слідчого на те, що питання остаточного набуття законної сили зазначеним рішенням підлягає перевірці, не відповідають положенням чинного законодавства.
В ході розгляду клопотання про скасування арешту із земельної ділянки, слідчий суддя дійшов висновку, що на даній стадії досудового розслідування відсутня потреба у застосуванні щодо земельної ділянки заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді її арешту, оскільки стороною обвинувачення не наведено доводи, які виправдовують його застосування та необхідність втручання у право приватної власності, не доведена необхідність такого арешту з огляду на завдання кримінального провадження.
Прокурором та слідчим не доведено, що у разі скасування арешту земельної ділянки площею 0,1606 га, розташованої на території села Буча, Бузівської сільської ради, Києво-Святошинського району Київської області, з кадастровим номером 3222480802:04:001:0043, її використання у якості доказу стане неможливим чи утрудненим. Не доведено, в чому полягає необхідність в подальшому застосуванні заходу кримінального провадження у вигляді арешту земельної ділянки для дієвості досудового розслідування.
Беручи до уваги загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, завдання і мету арешту майна, тривалість досудового розслідування у кримінальному провадженні, принцип непорушності та недоторканості права приватної власності, слідчий суддя дійшов висновку, що підстави для застосування арешту щодо земельної ділянки відсутні, подальше його застосування є невиправданим, органом досудового розслідування не доведено, в чому полягає необхідність в арешті, наявність арешту на земельну ділянку порушує право власника на вільне володіння, користування та розпорядження нею, а тому вважає, що вимоги про скасування арешту з нерухомого майна є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Водночас, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що не дивлячись на досить тривалий період, протягом якого здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, слідчому судді не надані докази, які б вказували на те, що відносно даної земельної ділянки проводяться слідчі дії. Арешт на земельну ділянку накладено з метою забезпечення збереження речових доказів, однак прокурор та слідчий не довели, що є підстави припускати, що ця земельна ділянка може бути використана з метою встановлення фактів чи обставин, які підлягають встановленню під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
Слідчий суддя визнає неспроможними доводи прокурора та слідчого про те, що підстави для скасування арешту з земельної ділянки відсутні, оскільки досудове розслідування триває та земельну ділянку визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, з огляду на те, що сам лише факт наявності кримінального провадження та здійснення досудового розслідування не є безумовною підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
Слідчим суддею не встановлено наявність обґрунтованих підстав вважати, що існують обставини, які виправдовують застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на майно протягом такого тривалого періоду часу.
З огляду на наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 170, 173, 174 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.01.2021 у справі №761/1310/21 у межах кримінального провадження №12020110000001086 від 25.11.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, на земельну ділянку з кадастровим номером 3222480802:04:001:0043, площею 0,1606 га, що розташована в с. Буча, Києво-Святошинського району, Київської області, яка на праві власності належить ОСОБА_4 .
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1