Справа №: 272/905/25
Провадження № 2/272/110/26
31 березня 2026 року
Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Волкова І.М.
секретаря судового засідання - Шмикової М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Андрушівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 272/905/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість у сумі 83 474,92 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 16.04.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1558852 про надання споживчого кредиту, у відповідності до якого ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в розмірі 9 000 (дев'ять тисяч) гривень з процентною ставкою (стандартною) становить 2.5% яка нараховується за кожен день користування коштами з періодичністю сплати процентів кожні 30 днів. Відповідно до умов договору, відповідачу надано кредитні кошти для споживчих потреб у безготівковій формі шляхом перерахування їх на картковий рахунок споживача строком на 360 днів.
Згідно умов договору ОСОБА_1 зобов'язався у визначені строки здійснювати погашення суми заборгованості, проценти за користування кредитом.
У порушення умов кредитного договору № 1558852 від 16.04.2024 про належне, повне і своєчасне виконання зобов'язань, ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, не сплачує щомісячні платежі, в результаті чого станом на день формування позовної заяви має заборгованість в розмірі 83 474 грн. 92 коп., а саме: 8 999 грн. 99 коп. - заборгованість за кредитом; 50 174 грн. 93 коп. - заборгованість за процентами нараховані первісним кредитором за користування кредитом, та за 108 днів нараховані ТОВ ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» в сумі 24 300 грн. 00 коп.
Договір укладено в електронній формі та підписано електронним підписом шляхом внесення одноразового ідентифікатора.
24.12.2024 ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» уклали договір № 24122024, відповідно до умов якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступає на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і за договором № 1558852.
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за кредитним договором № 1558852 від 16.04.2024.
Ухвалою Андрушівського районного суду Житомирської області від 02.09.2025 відкрито провадження по справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явився, через електронний суд направив клопотання про розгляд справи у відсутність представника на підставі наявних в матеріалах справи доказів, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та зазначив що не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, відзив не подавав.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Представник позивача скористався наданим правом та, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявив клопотання про розгляд справи без участі. Відтак, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч. 8 ст.178 та ч. 5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Згідно з положеннями до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
З матеріалів справи судом встановлено, що 16.04.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір № 1558852. Відповідно до умов договору, відповідачу надано кредитні кошти для споживчих потреб в розмірі 9 000,00 гривень у безготівковій формі шляхом перерахування їх на картковий рахунок споживача строком на 360 день на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредитору кошти та сплатити проценти за користування коштами (а.с.77-81).
Відповідно до п.2.1 розділу 2 договору сума кредиту перераховується кредитодавцем на рахунок позичальника, за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки).
Згідно з умовами договору та паспортом споживчого кредиту, строк дії кредитування 360 календарних дні. Позичальник зобов'язаний повернути кредит кредитодавцю (дата повернення кредиту) - 17.04.2025. Позичальник зобов'язаний оплатити проценти та здійснювати платежі згідно графіку за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії договору.
Відповідно до п.1.5 сторони погодили тип процентної ставки фіксована; процетна ставка становить 2,5 % (а.с.77).
Договір , заява - анкета та паспорт споживчого кредиту позичальником підписаний електронним підписом (а.с. 77-81,83,84).
Кредитні кошти були перераховані ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» 16.04.2024 на рахунок відповідача , емітовану АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що підтверджується довідкою про переказ коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 9 000 грн (а.с.94).
Крім того, факт зарахування кредитних коштів підтверджується інформаційною довідкою з АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що витребувана ухвалою суду за клопотанням представника позивача (а.с.104).
Відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав.
Відповідно до розрахунку суми заборгованості, доданого до позовної заяви, станом на день формування позовної заяви, за кредитним договором № 1558852 від 16.04.2024 року ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 83 474 грн. 92 коп. а саме: заборгованість за основним зобов'язанням (тіло кредиту) 8 999 грн. 99 коп; заборгованість за процентами за користування кредитом нараховані первісним кредитором в сумі 50 174 грн. 93 коп., та нарахованих процентів ТОВ ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 108 днів в сумі - 24 300 грн., що підтверджується розрахунками заборгованості (а.с. 87-89).
З копії договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 року встановлено, що ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило, за певну плату право грошової вимоги до боржників, на користь ТОВ ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» право вимоги в тому числі за договором № 1558852 від 16.04.2024 (а.с. 65-73).
Наявність заборгованості за кредитним договором зумовила звернення ТОВ ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до суду за захистом своїх прав, спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).
Ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Відповідно до ч.4 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства
З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 1558852 шляхом дистанційного підписання документу, ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" свої умови кредитного договору виконало належним чином, надавши відповідачеві кредит, шляхом перерахування на зазначений картковий рахунок грошових коштів в розмірі 9 000 грн. Однак, відповідач належним чином свої зобов'язання не виконував, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем склалась заборгованість.
Доказів повернення кредитних коштів відповідачем суду не надано, внаслідок чого суд робить висновок про існування спору між сторонами з приводу відповідальності позичальника за невиконання зобов'язань за кредитним договором.
Враховуючи, вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення суми заборгованості 83 474 грн. 92 коп., з яких 8999,99 гривень - основний борг, 74 474 грн. 93 коп. - заборгованість за процентами.
Разом з тим, вирішуючи позовні вимоги про застосування положень ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України та зобов'язання органу, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, суд зазначає наступне.
Застосування судом положень ст.265 ч.ч.10, 11 ЦПК України та зобов'язання особи, що здійснюватиме примусове виконання рішення, нараховувати інфляційні втрати та 3% річних відповідно ст.625 ЦК України, то вони є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, оскільки правила ст.265 ч.ч.10, 11 ЦПК України встановили виняток із загального правила, надавши суду повноваження за результатами з'ясування характеру та правової природи матеріальних відносин між сторонами по справах про стягнення боргу, на який нараховують відсотки або пеню, продовжити нарахування відсотків або пені на період після ухвалення судового рішення. Правова мета приписів ст.265 ч.ч.10, 11 ЦПК України полягає у наданні суду повноважень поширити дію постановленого рішення та продовжити нарахування пені або відсотків на майбутнє поза часовими межами, в яких суд розглянув і вирішив спір по суті заявлених позовних вимог про стягнення відповідних пені або відсотків, що має на меті позбавити кредитора потреби звертатися до суду з позовом про стягнення пені або відсотків за наступні періоди невиконання зобов'язання після того, як було ухвалено судове рішення. Формулювання вказаних норм процесуального права визначають право, а не обов'язок суду зазначити в рішенні про таке нарахування, відповідно суд на власний розсуд із урахуванням обставин, що мають істотне значення (майнового стану відповідача), на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності, вирішує питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи ст.265 ч.ч.10, 11 ЦПК України. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2024 року по справі №910/14524/22. Враховуючи зазначені обставини, зважаючи на положення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, вимога позивача про застосування ст.265 ЦПК України та ст.625 ЦК України є необґрунтованою, а тому в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами 1 та 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При зверненні до суду з цим позовом ТОВ ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» сплачено 2422,40 грн. судового збору за подання позову, що підтверджується платіжною інструкцією № 3971 від 08.08.2025 року (а.с.15).
Щодо вимоги про стягнення правової допомоги суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких за частиною 3 статі 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом статті 137 ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Приписами статті 141 ЦПК України визначено: розмір витрат, які сторона сплатила у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд звертає увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, тому обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повинен надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.
Частиною 3 статті 141 ЦПК України закріплено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Враховуючи викладене, з урахуванням складності справи, виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, заявленої у справі ціни позову та значення справи для сторін, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500,00грн.
Приймаючи до уваги, що позов задоволено, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.. 202,205,207,509,530,628,626,638,1049,1050,1054, п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та ст. 12,13,76,77-81, 83, 89, 95, 133,137, 141, 263-265,268, 273, 279,354, 355 ЦПК України, ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ: 44559822 заборгованість у розмірі 83 474,92 грн. (вісімдесят три тисячі чотириста сімдесят чотири гривні 92 коп).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ: 44559822 судовий збір в розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) понесені позивачем на сплату судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ: 44559822 витрати на правову допомогу в сумі 3500,00 грн. (три тисячі п'ятсот гривень 00 копійок).
В іншій частині - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
При цьому, у відповідності до підпункту 15.5. пункту 15 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області.
Заочне рішення може бути переглянуте Андрушівським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 03.04.2026.
Відомості про учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15 офіс 118/2, ЄДРПОУ: 44559822.
Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя:І. М. Волков