Справа № 167/339/26
Номер провадження 3/167/120/26
02 квітня 2026 року м. Рожище
Суддя Рожищенського районного суду Волинської області Гармай І. Т., за участю: секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю., прокурора Добрянського М. З., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань у Волинській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого ТОВ "Кромберг енд Шуберт Україна" завантажувачем-вивантажувачем, одружений, інвалід ІІ групи,
за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)
Формулювання правопорушень.
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 291 від 05 жовтня 2023 року «По стройовій частині» командира 3 відділення охорони 1 взводу охорони роти охорони ОСОБА_1 призначено на посаду старшого інструктора ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 328 від 13 листопада 2024 року «По стройовій частині», старшого інструктора ОСОБА_1 звільнено з посади старшого інструктора ІНФОРМАЦІЯ_3 , у запас за підпунктом «б», (за станом здоров'я).
Так, ОСОБА_1 будучи старшим інструктором ІНФОРМАЦІЯ_3 , та відповідно до пп. "г" п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції" є суб'єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, а саме 11 лютого 2026 року, подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування «при звільненні», яку зобов'язаний був подати у строк до 00 год 00 хв 14 грудня 2024 року, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Крім цього, ОСОБА_1 будучи старшим інструктором ІНФОРМАЦІЯ_3 , та відповідно до пп. "г" п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції" є суб'єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, а саме 02 липня 2025 року, подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік (щорічна декларація (після звільнення), яку зобов'язаний був подати у строк до 00 год 00 хв 01 квітня 2025 року, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Позиція учасників справи та процесуальні дії у справі.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП визнав повністю. Суду пояснив, що він дійсно у зв'язку з необізнаністю своєчасно не подав декларацію після звільнення та щорічну декларацію після звільнення за 2024 рік. Просив його суворо не карати.
Прокурор у судовому засіданні зазначив, що фактичні дані, які містяться у адміністративних матеріалах свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 ознак діянь, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Надав пояснення, близькі за змістом викладеним у висновках прокурора у даній адміністративній справі, просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.
Суддя, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, прокурора, дослідивши протоколи про адміністративне правопорушення та долучені до них матеріали, доходить такого висновку.
Норми права, які застосовує суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 280 КУпАП підлягають з'ясуванню усі обставини справи, в тому числі чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясування інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, особовий склад штатних військово-лікарських комісій.
Згідно з ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Як вбачається з ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Оцінка судді щодо фактичних обставин справи та висновки.
Суддя вважає, що протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складені уповноваженою на те особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, доводиться в сукупності наступними доказами:
- протоколами № 158, № 159 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 17 березня 2026 року. Вказані протоколи підписані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ), у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» зазначив: «Вину визнаю, умислу ухилятися від подачі декларації не мав, на вимогу слідчого декларацію подав в той же день. Не ознайомлений з термінами подачі декларацій»;
- поясненнями ОСОБА_1 від 24 лютого 2026 року;
- повідомленням Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про встановлення несвоєчасного поданння ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, № 47-05/2705-26 від 16 січня 2026 року;
- повідомленням Національного агенства з питань запобігання корупції про факт неподання ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме, щорічної за 2024 рік;
- копією витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) від 05 жовтня 2023 року № 291 відповідно до якого молодшого сержанта ОСОБА_1 командира 3 відділення охорони 1 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 призначено на посаду старшого інструктора ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- копією витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) від 13 листопада 2024 року № 328 відповідно до якого старшого інструктора ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у відставку за підпунктом «б», (за станом здоров'я);
- копією витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (по особовому складу) від 08 липня 2024 року № 38-РС присвоєно військове звання «сержант» молодшому сержанту ОСОБА_1 старшому інструктору ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- скриншотом з Єдиного державного реєстру декларацій, з якого вбачається, що декларація (При звільненні) подана ОСОБА_1 11 лютого 2026 року;
- скриншотом з Єдиного державного реєстру декларацій, з якого вбачається, що декларація (Щорічна за 2024 рік) подана ОСОБА_1 02 липня 2025 року;
- копією інформації Національного агенства з питань запобігання корупції № 47-10/57396-24 від 06 серпня 2024 року про стан функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».
Проаналізувавши вищевказані документи, суддя доходить переконання, що вони є доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості. В своїй сукупності дані докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколах обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності інформації, яка міститься у досліджених доказах, суду не надано.
Таким чином, суддя всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після звільнення та факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік (щорічна декларація (після звільнення), як це передбачено ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».
Накладення адміністративного стягнення.
Згідно з ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчинених адміністративних правопорушень, особу порушника, його ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 відповідно до ст. 34 КУпАП є щире розкаяння винного.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 відповідно до ст. 35 КУпАП суддею не встановлені.
З урахуванням характеру вчинених правопорушень, даних про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступеня її вини, суддя вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Призначаючи покарання, суддя виходить з принципу необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а тому притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», та цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Судові витрати.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп.
Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 26 травня 2023 року управлінням соціального захисту населення Луцької райдержадміністрації ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, а тому підлягає звільненню від сплати судового збору.
Керуючись ст. 40-1, 172-6, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Рожищенський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 стягується подвійний розмір штрафу 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Суддя І. Т. Гармай