справа № 166/563/26
провадження № 1-кс/166/171/26
02 квітня 2026 року с-ще Ратне
Слідчий суддя Ратнівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчої ОСОБА_3 , володільця майна ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції № 2 (сел. Ратне) Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР 01 квітня 2026 року за № 12026030570000113, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-2 КК України,
установив:
Слідчий слідчий слідчого відділення відділення поліції № 2 (с-ще Ратне) Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області (далі - слідчий) ОСОБА_3 за погодженням із прокурором Ратнівського відділу Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_5 звернулася до суду із вказаним клопотанням.
Клопотання мотивує тим, що у провадженні СВ відділення поліції № 2 (сел. Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області перебуває кримінальне провадження № № 12026030570000113, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-2 КК України.
31 березня 2026 року в ході огляду місця події у с. Гірники Ковельського району Волинської області виявлено свіжовикопану штучну водойму орієнтовними розмірами 57 м на 6 м та глибиною 1,5 м. Крім того, вилучено екскаватор марки «RH-5», державний номерний знак НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_6 , фактичним володільцем - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Слідчий визнав екскаватор речовим доказом.
На думку слідчого, екскаватор є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, за допомогою якого здійснювалося викопування штучної водойми в охоронюваній зоні.
Відтак з метою забезпечення збереження вилученого майна, проведення слідчих дій, у тому числі відповідних експертиз, просить накласти на них арешт на екскаватор із забороною користування, розпорядження та відчуження
Слідчий клопотання підтримала з підстав, викладених у ньому.
Володілець майна заперечив проти позбавлення його можливості користування екскаватором, пояснив, що він придбав його, однак перереєструвати у зв'язку із виїздом власника за кордон не зміг. Вказав, що його знайомий ОСОБА_7 попросив його розчистити канаву, яка пролягала через його земельну ділянку, де він уже тривалий час займається городництвом, аби запобігти підтопленню ділянки. Останній запевнив його в наявності необхідних дозволів органів місцевого самоврядування. Більш того, присутній під час виконання робіт староста ОСОБА_8 погодив таке розчищення канави. Вказав, що ця канава існувала уже давно, пролягала під лінією електропередач, її місце розташування він не змінював, лише поглибив її, перенісши ґрунт на ділянку навколо канави.
Слідча повідомила, що натепере скеровано запити до ПАТ «Волиньобленерго». Ратнівської селищної ради з метою визначення власника ділянки, де розміщена канава, а також періоду її існування.
Заслухавши учасників, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Задля збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч.3 ст.170 КПК України).
Як передбачено ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя установив, що 01 квітня 2026 року до ЄРДР за № 12026030570000113 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-2 КК України, за фактом виявлення 31 березня 2026 року неподалік будинку № 2 на вул. Приозерній у с. Гірники Ковельського району Волинської області свіжооблаштованого ставка в охоронюваній зоні, над яким проходиться лінія електропередач потужністю 10 кВ.
Слідчий у ході огляду місця події 31.03.26 виявив на земельній ділянці за вказаною вище адресою екскаватор марки «RH-5», державний номерний знак НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , а також штучну водойму розмірами 57*6 м, над якою проведена лінія електромережі потужністю 10 кВ.
Слідча ОСОБА_3 постановою від 01.04.26 вилучений екскаватор визнала речовим доказом
Таким чином, з огляду на необхідність установлення обставин кримінального праовпорушення, існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вилучене майно в подальшому може бути важливим речовим доказом. Відтак є необхідність у забезпеченні його зберігання шляхом накладення арешту для запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, перетворення, відчуження.
Однак вирішуючи питання про спосіб арешту, зокрема позбавлення права його користування, відчуження та розпорядження, суддя дійшов висновку про необхідність арешту вказаного у клопотанні майна із забороною розпорядження та відчуження.
Так, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Частиною 4 ст. 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Сторона обвинувачення не довела необхідності позбавлення ОСОБА_4 як володільця екскаватора права користування ним.
Слідча не повідомила яким чином користування майном із забороною розпорядження ним і його відчуження може зашкодити ефективності досудового розслідування.
На думку суду, арешт екскаватора виключно в частині заборони розпорядження, відчуження із наданням їх володільцю права використовувати це майно за призначенням забезпечуватиме справедливу рівновагу між суспільним інтересом та приватним інтересом ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст. 132, 170, 171, 172, 173 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання старшої слідчої слідчого відділення відділення поліції № 2 (сел. Ратне) Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити частково.
Накласти арешт шляхом позбавлення права відчуження та розпорядження на екскаватор марки «RH-5», державний номерний знак НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_6 , фактичним володільцем - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Попередити ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 388 КК України за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її складення.
На підставі ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Дата проголошення повної ухвали 02 квітня 2026 року о 16 год 30 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1