справа № 164/58/26
п/с 1-кп/164/138/2026
2 квітня 2026 року. Селище Маневичі.
Маневицький районний суд Волинської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого у кримінальному провадженні за № 12023030540000025 від 29 січня 2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Любешів Волинської області, зареєстрований та фактично проживає у АДРЕСА_1 є, українця, громадянина України, з вищою освітою, завідувача медичної частини №42 філії ДУ «Центр охорони здоров'я ДКВС України» у Волинській та Рівненській областях, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України, -
На розгляд суду надійшов указаний обвинувальний акт, у якому вказано що: відповідно до пункту «а» ч.1 ст. 78 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19 листопада 1992 року медичний працівник зобов'язаний сприяти охороні та зміцненню здоров'я людей, запобіганню і лікуванню захворювань, своєчасно надавати кваліфіковану медичну та лікарську допомогу.
Згідно з абзацом 3 ст. 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19 листопада 1992 року обов'язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта.
Відповідно до положень пункту 5 ч.2 Посадової інструкції завідувача медичної частини №42 філії ДУ «Центр охорони здоров'я ДКВС України» у Волинській та Рівненській областях від 27 квітня 2021 року «№16-ОД» завідувач медичної частини зобов'язаний систематично контролювати якість обстеження та лікування хворих, які перебувають на лікуванні та обстеженні в медичній частині у відповідності до протоколів надання медичної допомоги, затверджених Міністерством охорони здоров'я України.
Відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров'я України №905 від 28 грудня 2015 року «Про затвердження критеріїв, за якими визначаються випадки інфекційних та паразитарних захворювань, які підлягають реєстрації», а саме ч.3 «Критерії визначення випадків інфекційних хвороб, пов'язаних з наданням медичної допомоги та антимікробної резистентності», п.11 «Пневмонія» - ознаки пневмонії на щонайменше двох рентгенограмах або комп'ютерна томографія органів грудної клітки для пацієнтів без супутніх захворювань серця чи легень - одна рентгенограма органів грудної клітки або комп'ютерна томографія».
Згідно з примітками до ч.3 п.11 «Пневмонія» встановлено, що одного рентгенологічного знімка або комп'ютерної томографії органів грудної клітини може бути достатньо для встановлення випадку пневмонії для пацієнтів із супутніми серцевим або легеневим захворюванням, якщо є можливість порівняти отримані результати з попередніми результатами рентгенологічних досліджень.
Згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я України №1610 від 20 вересня 2024 року «Про затвердження Уніфікованого клінічного протоколу первинної, спеціалізованої та екстреної медичної допомоги «Хронічне обструктивне захворювання легень», який затвердив клінічну настанову №001 - 22 «Пневмонія», яка передбачає, що захворювання пневмонія слід розглядати як можливий діагноз у пацієнта з гострим захворюванням, яке супроводжується такими ключовими симптомами як кашель, підвищення температури, погіршення загального стану і, особливо у людей похилого віку, сплутаність свідомості та погіршення симптомів основного захворювання. Також відповідно до клінічної настанови №001 - 22 «Пневмонія», діагноз ґрунтується на рентгенографії грудної клітки. Рентгенографія грудної клітки призначається за підозри на пневмонію, за умови, що дослідження є доцільним і проводиться в розумних межах.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 обіймає посаду завідувача медичної частини №42 філії ДУ «Центр охорони здоров'я ДКВС України» у Волинській та Рівненській областях на підставі наказу філії ДУ «ЦОЗ ДКВС України» у Волинській та Рівненській областях від 30 липня 2021 року №56/к-тр, таким чином, відповідно до ст. 74 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19 листопада 1992 року, будучи медичним працівником зі спеціальною освітою, який зобов'язаний надавати своєчасну та кваліфіковану медичну й лікарську допомогу, неналежно виконав свої професійні обов'язки внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки при наступних обставинах.
Так, завідувач медичної частини №42 філії ДУ «Центр охорони здоров'я ДКВС України» у Волинській та Рівненській областях ОСОБА_4 , діючи зі злочинною недбалістю, порушуючи вищезазначені нормативно - правові акти, не передбачив настання суспільно небезпечних наслідків, а саме - смерті пацієнта ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , хоча повинен був і міг її передбачити.
У представленій медичній документації, а саме у карті амбулаторного хворого №271 ДУ «Центр охорони здоров'я ДКВС України» у Волинській та Рівненській областях на карті стаціонарного хворого №1 медичної частини №42 встановлено, що засуджений ОСОБА_5 тривалий час хворів на гіпертонічну хворобу.
Однак завідувач медичної частини №42 філії ДУ «Центр охорони здоров'я ДКВС України» у Волинській та Рівненській областях ОСОБА_4 не виконав у повному обсязі обов'язковий перелік обстежень пацієнтів, які госпіталізуються до стаціонару, зокрема - не забезпечив проведення рентгенографії органів грудної клітки.
У медичній документації зазначено рентгенографію від 30 листопада 2022 року, тоді як період стаціонарного лікування тривав з 2 січня 2023 року по 27 січня 2023 року. Таким чином, маючи реальну можливість направити пацієнта на рентгенографію під час його госпіталізації до медичної частини №42 філії ДУ «Центр охорони здоров'я ДКВС України» у Волинській та Рівненській областях та подальшого стаціонарного лікування в період із 2 січня 2023 року по 27 січня 2023 року, завідувач медичної частини №42 ОСОБА_4 цього не зробив.
Недостатнє обстеження пацієнта, зокрема не проведення рентгенографії органів грудної клітки, завідувачем медичної частини №42 ОСОБА_4 призвело до того, що у засудженого ОСОБА_5 не була своєчасно діагностована пневмонія та не було призначено відповідне лікування, що перебуває у прямому причинно - наслідковому зв'язку з настанням його смерті.
Згідно з висновком експерта №42 від 1 липня 2025 року дії (бездіяльність) завідувача медичної частини №42 філії ДУ «Центр охорони здоров'я ДКВС України» у Волинській та Рівненській областях ОСОБА_4 , який не призначив специфічного лікування перебувають у причинному зв'язку із настанням смерті засудженого ОСОБА_5 .
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковано як неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого до них ставлення, яке спричинило тяжкі наслідки для хворого, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 подав клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку зі спливом строків притягнення до кримінальної відповідальності.
Прокурор щодо закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України не заперечував.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, кожного зокрема, суд приходить наступного висновку.
Згідно з п. 1 ч. 2, ч. 8, 10 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом: у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом. Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Відповідно до ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Згідно з ч. 1, 4 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до частини 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Судом установлено, що санкція частини першої ст. 140 КК України передбачає відповідальність за невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого, - та покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Тобто ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину і з часу його вчинення минуло понад три роки, підстав для зупинення чи переривання перебігу давності в судовому засіданні не встановлено, а тому обвинувачений підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.
Речові докази, витрати на залучення експертів відсутні. Цивільний позов не обирався.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 110, 285-288, 350, 369-372, 392-395 КПК України, ст. 49 КК України, суд, -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальногоправопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України у зв'язку із закінченням строків давності на підставі пункту 2 ч.1 ст. 49 КК України.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023030540000025 від 29 січня 2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КУпАП, - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Речові докази, витрати на залучення експертів відсутні. Цивільний позов не обирався.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя
Маневицького районного суду
Волинської області ОСОБА_1