Справа № 159/1720/25
Провадження № 6/161/57/26
24 березня 2026 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Смоковича М.В.,
при секретарі судового засідання - Хилько О.В.,
за участі:
представника заявника - Мельник Л.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Державної казначейської служби України про зміну способу та порядку виконання рішення суду по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди завданої фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади,-
27.01.2026 року представник заявника, Державної казначейської служби України, ОСОБА_2 , звернулась до суду з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду.
В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що на виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08.07.2025 року було видано виконавчий лист № 3482 від 13.10.2025 року про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в розмірі 10 000.00 грн.
За результатами опрацювання поданого ОСОБА_1 пакету документів у казначейства (як органу виконання рішення суду у справі № 159/1720/25) виникла необхідність звернутись до суду із заявою про зміну способу та порядку його виконання з огляду на наступне.
Розглянувши подані стягувачем документи, казначейство повідомляє про наявність обставин, які унеможливлюють виконання судового рішення. Зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 зазначено, що казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації).
Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.
Відповідно до БК України та Порядку № 845, за бюджетною програмою КПКВК 3504030 «Заходи щодо відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб» здійснюється відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб.
За змістом цільового призначення Бюджетної програми КПКВК 3504030 вбачається, що казначейство може виконати судове рішення, якщо шкода завдана певним колом осіб, а саме органами дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, органами державної влади та їх посадовими і службовими особами.
Відповідно до мотивувальної частини Рішення суду у справі № 159/1720/25 органом влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду, є ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за своєю організаційно-правовою формою ІНФОРМАЦІЯ_2 - державна організація (установа, заклад).
Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 є державною організацією (установою, закладом), а не органом державної влади, виконати Рішення суду у справі № 159/1720/25 згідно з механізмом визначеним законодавством для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету, тобто за Бюджетною програмою КПКВК 3504030, є неможливим.
Враховуючи викладене, просить суд змінити спосіб та порядокк виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08.07.2025 року у справі № 159/1720/25, шляхом стягнення 10000,00 грн. моральної шкоди з ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 лютого 2026 року заяву прийнято до розгляду.
В судовому засіданні представник заявника просила задовольнити подану заяву.
Інші учасники справи в судове не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Суд, заслухавши представника заявника, дослідивши матеріали справи, заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду та додані до неї матеріали, приходить до наступних висновків.
Завдана шкода відшкодовується не безпосередньо посадовою особою органу державної влади або органу місцевого самоврядування з рахунків, відкритих для забезпечення їх діяльності, як юридичної особи (бюджетної установи), а за рахунок коштів Державного бюджету Державною казначейською службою України в порядку, встановленому чинним законодавством.
Таким чином, враховуючи, що казначейське обслуговування бюджетних коштів забезпечує Державна казначейська служба України (Казначейство), яка є центральним органом виконавчої влади і має повноваження безспірного списання коштів державного та місцевого бюджетів на підставі рішення суду, в даному випадку позовні вимоги заявлені позивачем про стягнення за рахунок Державного бюджету України, то саме цей орган має виконувати рішення суду відповідно до його змісту та виданого на його виконання виконавчого документу.
Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08.07.2025 року по справі №159/1720/25 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди завданої фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади - задоволено частково; стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.; в решті позовних вимог відмовлено.
Згідно судового рішення по даній справі, стягнення грошових коштів має відбуватись з Державного бюджету України, оскільки відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 , порушуючи права позивача, діяв від імені Держава Україна, а не у власних інтересах.
Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання . Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
У ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Аналіз змісту ст. 435 ЦПК України свідчить про те, що підставами для зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення є виключно ті, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вказані обставини повинні бути чітко встановлені та підтвердженні відповідними доказами.
Категорія «обставин, що ускладнюють виконання рішення» має оціночний характер віднесення тих чи інших обставин залежить від судового розсуду, а також від надання доказів, що доводять наявність подібних обставин.
Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Так, спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено у статті 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, що раніше встановлений.
Таким чином, при вирішенні питання про зміну порядку та способу виконання судового рішення, суд визначає наявність або відсутність конкретних обставин, які унеможливлюють або ускладнюють його виконання, тобто визначає чи існують такі обставини насправді та чи безпосередньо вони перешкоджають виконанню рішення у строки, у обсязі та у порядку, які визначені у рішенні, а також наявність чи відсутність належних та допустимих доказів у заявника в обґрунтування його доводів.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2018 року у справі № 2-749/11/2229 роз'яснив, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого ст. 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі абсолютної неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. Але під час зміни способу та порядку виконання рішення, суд не може змінювати саме рішення по суті.
Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. При цьому суд не може змінити зміст рішення або його суть. Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постановах від 25 листопада 2015 року (справа №6-1829цс15) та від 16 грудня 2015 року (справа №6-2427цс15).
На стадії виконання рішення суд не може застосувати інший спосіб правового захисту стягувача ніж той, що передбачений рішенням суду, оскільки в іншому випадку це означало б зміну суті рішення суду та застосування іншого способу правового захисту позивача без дотримання належної судової процедури розгляду відповідних позовних вимог.
Отже, при вирішенні питання про встановлення нового способу виконання, суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення раніше встановленим способом.
Державною казначейською службою України не надано суду доказів існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у розумінні положень ст. 435 ЦПК України.
Крім того, слід зауважити, що відповідно до статті 2 ЦК України учасником спірних правовідносин у справі про відшкодування шкоди за рахунок держави на підставі статті 1174 ЦК України є держава Україна, а тому вона має бути відповідачем.
Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України).
Враховуючи наведені обставини та положення діючого законодавства, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви Державної казначейської служби України про зміну способу та порядку виконання рішення суду по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди завданої фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 16, 18, 259, 260, 353, 435 ЦПК України, ст.33 ЗУ «Про виконавче провадження», суд -
В задоволенні заяви Державної казначейської служби України про зміну способу та порядку виконання рішення суду по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди завданої фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з моменту її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали буде складений 31.03.2026 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області М.В. Смокович