02 квітня 2026 року
м. Київ
справа №160/17311/25
адміністративне провадження № К/990/10646/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М.В., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року
у справі № 160/17311/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 14.07.2016 по 21.09.2016 індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 14.07.2016 по 21.09.2016 індексацію грошового забезпечення, із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 14.07.2016 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 14.07.2016 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 14.07.2016 по 21.09.2016 індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 14.07.2016 по 21.09.2016 індексацію грошового забезпечення, із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 оскаржила його до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2025 у справі №160/17311/25 - залишено без руху.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 р. в адміністративній справі № 160/17311/25 повернуто особі, яка її подала.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 10 лютого 2026 року, відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У силу пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України.
Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З матеріалів касаційного провадження вбачається, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2025 у справі №160/17311/25 - залишено без руху. Надано десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для надання суду належним чином оформлений документ про сплату судового збору.
На виконання вимог ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 01.12.2025 року про залишення апеляційної скарги без руху, відповідач подав клопотання, про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2026 року клопотання Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2025 у справі №160/17311/25 - задоволено. Продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 10 днів, що рахується з дня одержання копії цієї ухвали - для надання документа про сплату судового збору.
09 лютого 2026 р. скаржник повторно подав клопотання, в якому просив подовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначав, що направлено заявку на довольчий орган для виділення коштів з детальним розрахунком потреби в коштах за бюджетною програмою на 2025,2026 рік; розрахунки, які обґрунтовують зміни показників видатків бюджету за бюджетною програмою на 2025, 2026 рік. Але процедура отримання відповідних коштів потребує додаткового часу.
Проаналізувавши аргументи клопотання, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки обставини пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють орган державної влади від обов'язку своєчасної його сплати.
Разом з тим, будь-яких відомостей про час і обсяг надходжень на рахунок Військової частини для сплати судового збору заява не містила.
Скаржник не обґрунтував, яким чином додатковий час сприятиме виконанню ухвали суду щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги по цій справі, а також жодним чином не підтверджує виникнення у нього можливості сплатити судовий збір в майбутньому (протягом певного терміну).
Беручи до уваги вищенаведене, враховуючи відсутність об'єктивної інформації щодо терміну, протягом якого скаржник матиме можливість сплатити судовий збір, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання скаржнику додаткового часу для усунення недоліків скарги.
Суд зазначив, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 4. ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 р. в адміністративній справі № 160/17311/25 необхідно повернути особі, яка її подала.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2025 у справі №160/17311/25 - відмовлено. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 р. в адміністративній справі № 160/17311/25 повернуто особі, яка її подала.
Враховуючи викладене, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, правильно застосував указані норми права, правильне їх застосовування є очевидним.
Доводи відповідача, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків апеляційного суду щодо наявності підстав для повернення апеляційної скарги.
При цьому, Суд зауважує, що Військова частина НОМЕР_1 не позбавлена можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
У зв'язку з перебуванням судді-доповідача у відпустці розгляд цієї касаційної скарги відбувся після виходу на роботу.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року у справі №160/17311/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, у спосіб їх надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
М. І. Смокович