02 квітня 2026 року
м. Київ
справа №420/3640/25
адміністративне провадження №К/990/11812/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів: Білак М.В., Жука А.В.,
перевірив касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області до Державної аудиторської служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСТДОРСТРОЙ», про визнання протиправним та скасування пунктів вимоги,-
У лютому 2025 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області звернулася до суду з позовом до Державної аудиторської служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСТДОРСТРОЙ», в якому позивач просив суд визнати протиправними та скасувати пункти 1 та 2 Вимоги Державної аудиторської служби України щодо усунення виявлених порушень № 001700-19/280-ДСК від 12 листопада 2024 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року, ухваленим в порядку загального позовного провадження та залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано пункт 1 Вимоги Державної аудиторської служби України щодо усунення виявлених порушень № 001700-19/280-ДСК від 12 листопада 2024 року повністю та пункт 2 Вимоги в частині суми, що перевищує суму 49500,36 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
26 грудня 2025 року засобами поштового зв'язку відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2026 року касаційну скаргу повернуто заявникові.
02 лютого 2026 року засобами поштового зв'язку відповідач повторно надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2026 року касаційну скаргу повернуто заявникові.
11 березня 2026 року засобами поштового зв'язку відповідач утретє надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень 27 листопада 2025 року П'ятим апеляційним адміністративним судом розглянуто справу та в цей же день складено повний текст судового рішення, а отже, останній день на касаційне оскарження припадав на 29 грудня 2025 року, а з цієї касаційною скаргою відповідач звернувся 11 березня 2026 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
Разом з касаційною скаргою подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.
В цій заяві зазначено, що, що у касаційній скарзі, яка була подана у новій редакції у лютому 2026 року, було заначено про те, що Верховний Суд у постанові від 24 квітня 2020 року у справі № 802/342/17-а та постанові від 02 листопада 2023 року у справі № 160/13920/20 розтлумачив пункт 7 частини першої статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», що свідчить про те, що попередні зауваження Верховного Суду, викладені в ухвалі від 19 січня 2026 року про повернення касаційної скарги, були виконані. Також скаржник вказує, що нова редакція касаційної скарги підготовлена у найкоротший строк, що додатково свідчить про те, що формального підходу до підготовки нового проєкту процесуального документа не було.
Так, аналізуючи зазначені заявником підстави, які він вважає поважними причинами поновлення пропущеного процесуального строку, Судом установлено, що згідно з відомостями Автоматизованої системи документообігу суду відповідач вже дві звертався до суду касаційної інстанції з касаційними скаргами засобами поштового зв'язку 26 грудня 2025 року та 02 лютого 2026 року, які йому повернуто ухвалами Верховного Суду від 19 січня 2026 року та від 02 березня 2026 року на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, позаяк у поданих касаційних скаргах не були викладені, передбачені КАС України, підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Верховний Суд зазначає, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження і обставини, за яких Верховний Суд вже повертав попередні касаційні скарги, безпосередньо пов'язані саме з діями заявника щодо належного оформлення касаційної скарги протягом тривалого періоду.
Колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо оцінки ухвали Верховного Суду, якою попередню касаційну скаргу було повернуто заявникові, оскільки сама по собі незгода з цим процесуальним судовим рішенням не дає підстав для безумовного поновлення строку на касаційне оскарження при поданні вже наступної касаційної скарги.
Так, статтею 44 КАС України регламентовано обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Тому, виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання касаційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, неодноразове подання заявником неналежно оформлених касаційних скарг до Верховного Суду з тривалими інтервалами часу свідчить про формальний підхід при реалізації ним права на касаційне оскарження.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, відповідно до правил статті 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надання відповідних доказів на їх підтвердження.
Керуючись статтями, 329, 332 КАС України, Суд
1. Визнати неповажними, зазначені Державної аудиторської служби, підстави для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області до Державної аудиторської служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСТДОРСТРОЙ», про визнання протиправним та скасування пунктів вимоги.
2. Касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у цій справі - залишити без руху.
3. Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надання відповідних доказів на їх підтвердження.
4. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку.
5. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: М.В. Білак
А.В. Жук