Справа № 931/69/26
Провадження № 3/931/49/26
02 квітня 2026 року селище Локачі
Суддя Локачинського районного суду Волинської області Безп'ятко О.І., з участю захисника Шубіна О.П. ( в режимі відеоконференції), розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Сектора поліцейської діяльності №1 Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , непрацюючого, протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 572079 від 21.01.2026 року, водій ОСОБА_1 21.01.2026 року о 17:14 год. по трасі Н-22, керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz C220», днз. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме поведінка, що не відповідає обстановці та неприродна блідність обличчя, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився.
Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано як порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
27 лютого 2026 року захисник Шубін О.П. надіслав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, зокрема: клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, клопотання про виклик поліцейського, клопотання про фіксацію судового розгляду технічними засобами, клопотання про повне дослідження матеріалів справи у судовому засіданні, копію скарги на дії поліцейського та докази їх направлення, письмові пояснення ОСОБА_1 та документи, що підтверджують повноваження захисника.
26.02.2026 ОСОБА_1 надав свої письмові пояснення, у яких зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення було складено безпідставно та з порушенням закону. Керуючи автомобілем 21.01.2026 року був зупинений працівниками поліції, які не повідомивши причину зупинки, відразу почали проводити поверхневу перевірку у його транспортному засобі та його особистих речей. Працівник поліції, під час проведення поверхневої перевірки проявляв явне упереджене ставлення до нього, фактично натякаючи про систематичне вживання наркотичних речовин. В подальшому поліцейські фактично ввівши в оману, склали адміністративний матеріал нібито за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, хоча він під час бесіди з ними неодноразово висловлював згоду проїхати до закладу охрони здоров'я для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Після його згоди поліцейські не вжили заходів для доставлення до лікарні, натомість схиляли до відмови, посилаючись на тривалість процедури. Також з метою тиску вигадували ознаки алкогольного сп'яніння та провели тест на місці, який показав 0,00 проміле. Після неодноразових переконань та під психологічним тиском працівника поліції він відмовився від проходження медичного огляду, будучи введеним в оману щодо відсутності наслідків такої відмови - поліцейський вдавався до маніпуляцій, зокрема запевняв, що відмова не матиме негативних наслідків, посвідчення водія не буде вилучене, крім того, його не було відсторонено від подальшого керування транспортним засобом. Поліцейський не роз'яснив порядок огляду та його правові наслідки. За таких обставин вважає, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
26 лютого 2026 року захисник Шубін О.П. подав клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи його наступним.
Щодо незаконної зупинки транспортного засобу працівниками поліції зазначає, що після зупинки авто працівники поліції шляхом перегороджування проїзної частини дороги, підійшовши до транспортного засобу, в якому перебував ОСОБА_1 , взагалі не повідомили про підстави зупинки транспортного засобу у відповідності до вимог ст.35 Закону України «Про Національну поліції» та не повідомили яке порушення ПДР було скоєно водієм, що стало причиною зупинення авто. Як підставу зупинки, працівник поліції пояснив, що транспортний засіб було зупинено для перевірки документів. Вважає, що в силу доктрини «плодів отруєного дерева», незаконні дії поліцейських щодо зупинки автомобіля роблять й не законними подальші вимоги поліцейських до такого водія щодо необхідності пройти огляд на стан сп'яніння.
Щодо обгрунтованості зазначення поліцейськими виявлених у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння зазначає, що після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та до моменту першої пропозиції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, працівник поліції не виявив та не назвав жодних ознак наркотичного сп'яніння та проявляв явне упереджене ставлення до водія. Незважаючи на це, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я. Такі дії поліцейського відносно водія є незаконними, а подальше письмове зазначення ознак наркотичного сп'яніння в адміністративному протоколі та в направленні на огляд водія розцінюється лише як формальне заповнення цих матеріалів, які не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах і нічим не доводяться. Крім того достатніх підстав, згідно ст. 34 ЗУ «Про національну поліцію», як обов'язкової умови проведення поверхневого огляду, не вбачається та поліцейськими взагалі не називаються. Натомість вбачається ознаки зловживання своїми правами працівниками поліції, пред'являючи зазначені вимоги, які сторона захисту розцінює як створення передумов та чинення тиску на водія для подальшого складання протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП за будь - яких умов.
Щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП зазначає, що ОСОБА_1 також проходив огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, результат якого виявився 0,00 проміле. Дії працівників поліції, які виразились у тому, що отримавши негативні результати дослідження водія на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер, не погодились із такими результатами, витраченим на водія часом, про що свідчать їх розмови, а також те, що працівниками поліції було в подальшому запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, та після згоди водія проїхати до лікарні, почали явно провокувати ОСОБА_1 на відмову від огляду, по суті зводились виключно до складання протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно водія за будь яких умов. Покликається на те, що без зазначених дій працівників патрульної поліції, правопорушення не було б вчинено, тобто мали місце вчинення працівниками поліції суттєвих порушень як з боку посадових осіб державного органу, провокація та зацікавлення скласти відносно водія протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, правопорушення, інкриміноване ОСОБА_1 , фактично було спровоковано правоохоронними органами.
Щодо неналежного оформлення направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, то таке поліцейськими взагалі не складалось та ОСОБА_1 не надавалось. Більш того, саме направлення складено вже після закінчення складання матеріалів адміністративної справи, проголошення протоколу в голос та вручення його копії водієві під особистий підпис. Вважає, що якщо ж водієві не було запропоновано пройти огляд в медичному закладі шляхом вручення письмового направлення, то підстави для притягнення водія до відповідальності за статтею 130 КУпАП відсутні.
Щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом, то матеріали адміністративної справи, як і протокол, не містять відомостей про повідомлення ОСОБА_1 та про реальне його відсторонення від керування транспортним засобом, як того вимагають положення ч.1 ст.266 КУпАП, після начебто керуванням останнім автомобілем у стані сп'яніння, що свідчить про обґрунтований сумнів щодо наявності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння.
Просить закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення № 931/69/26, у відношенні ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що стверджується матеріалами справи. Будь яких заяв, клопотань до суду від нього не надходило.
Оскільки ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи, клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, з врахуванням положень ст. 268 КУпАП, приходжу до висновку про можливість розгляду справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за наявними у ній матеріалами.
Поліцейські ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомили. Будь - яких заяв чи клопотань від них на адресу суду не надходило.
Захисник ОСОБА_1 - Шубін О.П. у судовому засіданні підтримав клопотання про закриття провадження з підстав, зазначених у ньому. Зазначив, що додані до протоколу відеозаписи з нагрудної портативної камери поліцейського підтверджують доводи сторони захисту про безпідставність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , упередженого ставлення поліцейських до водія, безпідставного та незаконного проведення фактично обшуку транспортного засобу, а також вчинення дій працівниками поліції, спрямованими на явне провокування вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, шляхом надання йому роз'яснень наслідків відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, у спосіб, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, спонукання водія відмовитись від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, відсутністю факту відсторонення водія від подальшого керування, попередження його відповідальність за вчинення повторного адміністративного правопорушення. Додатково зазначив, що стороною захисту з приводу неправомірних дій поліцейського подано скаргу.
Заслухавши пояснення захисника Шубіна О.П., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, письмові пояснення ОСОБА_1 , відеоматеріали з нагрудної камери поліцейського та службового автомобіля, приходжу до наступних висновків.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, умисні дії особи щодо відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що можуть бути вербальними та/або виражатись в її поведінці, є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому, для притягнення до відповідальності, передбаченої ст.130 КУпАП, необхідне підтвердження належними, допустимими і достатніми доказами всіх зазначених обставин у їх одночасній сукупності.
Поліцейські, виявивши у водія ознаки сп'яніння (алкогольного або наркотичного), який свідчить про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов'язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів "а" та "б" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, а водій відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху повинен на вимогу працівника поліції - пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом МВС України та Міністерства охорони здоров'я №1452/735 від 09.11.2015 року із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 338/825 від 16.05.2025 (далі - Інструкція), також порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 р.
Відповідно до ч. 2-6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.1 Розділу 1 Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 4 розділу І Інструкції передбачено, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно п. 12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пунктом 7 Розділу ІІІ цієї Інструкції визначено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває у стані, зокрема, наркотичного сп'яніння, згідно із ознаками такого стану.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення, було надано докази, які досліджені безпосередньо в судовому засіданні, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №572079 від 21.01.2026 року; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.01.2026 у Нововолинське КНП, згідно з яким ОСОБА_1 має ознаки сп'яніння: поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя, огляд не проводився; довідку СПД №1 Володимирського РВП ГУНП у Волинській області від 22.01.2026 року про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , отримав посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 30.07.2022 року, відеозаписи із відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної камери поліцейського.
Матеріалами стверджено, що огляд водія ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння зафіксований технічними засобами відеозапису, на яких чітко вбачається процедура проведення огляду на стан сп'яніння.
Так, при дослідженні відеозапису з місця події, судом встановлено, що водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції в межах контрольованого прикордонного району для перевірки документів, про що оголошено водієві. Під час перевірки документів поліцейський світить водієві ліхтариком в обличчя, перевіряючи ознаки наркотичного сп'яніння, запитує про наявність в автомобілі заборонених речей та проводить огляд автомобіля. Під час огляду в салоні автомобіля виявлено речовину невідомого походження, за результатами обшуку працівники викликали СОГ. ОСОБА_1 оголошено ознаки наркотичного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медзакладі, на що останній погодився, заперечивши вживання наркотичних засобів. На неодноразові пропозиції поліцейського проїхати до медичного закладу для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, ОСОБА_1 погоджувався, однак зазначав, що поспішає додому. ОСОБА_1 також пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, результат якого - 0,00 проміле. Вподальшому поліцейський роз'яснює ОСОБА_1 положення п. 2.5 ПДР та процедуру проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі. Після таких роз'яснень поліцейський повторно запитує ОСОБА_1 «то що поїхали?», на що останній відповів «та ні, в мене бабуся вдома», поліцейський перепитав «відмовляєшся?», ОСОБА_1 відповів «так». На повторну пропозицію поліцейського проїхати з ними в медичний заклад та роз'яснення наслідків відмови у вигляді складення протоколу за ст. 130 КУпАП - ОСОБА_1 відмовився. Після чого поліцейський роз'яснив права та склав протокол щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст 130 КУпАП через відмову пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння. З відеозапису також вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово пропонував працівникам поліції неправомірну вигоду за нескладання останніми протоколу.
У своїх поясненнях ОСОБА_1 та його захисник посилаються на ту обставину, що у працівників поліції не було законних підстав для зупинки транспортного засобу.
Згідно з ч. 3 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Відповідно до ч.2 ст. 34 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський для здійснення поверхневої перевірки особи може зупиняти осіб та/або оглядати їх, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров'ю такої особи або інших осіб.
З відеозапису нагрудної відеокамери вбачається, що ОСОБА_1 зупинено в межах контрольованого прикордонного району для перевірки документів, про що оголошено водієві.
Суд не вбачає зупинку поліцією транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , перевірку його документів та огляду транспортного засобу, в межах контрольованого прикордонного району, незаконною, як про це стверджує захисник у своєму клопотанні.
Суд зауважує, що правомірність дій щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу не керувати транспортним засобом в стані сп'яніння та пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Окрім того, підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі за ст. 130 КУпАП, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи та встановлення факту керування особою транспортним засобом у стані сп'яніння, вимога поліцейського про проходження водієм в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, пов'язується лише з наявністю ознак такого сп'яніння у водія, а не з встановленням підстав для зупинки транспортного засобу.
Разом з тим, суд зазначає, що у випадку незгоди водія з причинами зупинки працівниками поліції, це не виключає можливість відповідно до п. 2.14 ПДР України оскаржити дії поліцейського в разі порушення ним законодавства. Таким правом скористався ОСОБА_1 , подавши відповідну скаргу, відповідь на яку до справи не долучено.
Оцінюючи твердження захисника про провокативні дії працівників поліції щодо схиляння ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, враховую наступне.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності має на меті виховання громадян та запобігання вчиненню ними нових правопорушень. Законодавець передбачив відповідальність водія за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння з метою унеможливити уникнення відповідальності особою, яка знаходиться у відповідному стані та просто відмовляється від проходження будь-якого огляду. При цьому, під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне небажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі.
У даному конкретному випадку обов'язковому доказуванню підлягають саме обставини такої відмови, чи відмовляється особа від проходження відповідного огляду з власної ініціативи чи під дією певних факторів нерозуміння наслідків такої відмови чи вплив інших чинників, що унеможливлюють на думку водія проходження відповідного огляду.
Як вказувалося вище, відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто проходження огляду на стан сп'яніння є обов'язком, а не правом водія
З відеозапису події вбачається, що працівники поліції неодноразово роз'яснювали ОСОБА_1 положення п.2.5 ПДР та процедуру огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, а також наслідки відмови від проходження даного огляду. В кінцевому результаті, оцінюючи всі умови, ОСОБА_1 відмовився їхати в медичний заклад.
Оскільки ОСОБА_1 поліцейським було чітко роз'яснено, що за відмову від проходженнгя огляду щодо нього буде складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП, то доводи сторони захисту щодо провокації є необгрунтованими. Окрім того, з досліджено відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 розумів та знав про відповідальність, яка передбачена за відмову від проходження огляду. Пояснення поліцейським щодо тривалості проведення огляду в медичному закладі не свідчить про схиляння ОСОБА_1 до відмови від огляду, оскільки таке рішення ОСОБА_1 прийняв самостійно.
Твердження захисника про те, що працівник поліції не відсторонив ОСОБА_1 від керування транспортним засобом спростовуються сукупністю доказів, оскільки на відеозаписах зафіксовано оголошення працівником поліції ОСОБА_1 про його відсторонення від керування транспортним засобом та необхідність пошуку тверезого водія, який би міг керувати транспортним засобом. З відео також вбачається, що ОСОБА_1 телефонував невідомій особі з пропозицією приїхати та бути водієм, що підтверджує його розуміння про те, що він не може керувати автомобілем за вказаних обставин.
Інші доводи захисника не вважаю такими, що спростовують факт відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази та матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, вважаю доведеним наявність в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння. Підстав для закриття провадження не встановлено, тому у клопотанні захисника про закриття провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення слід відмовити.
Санкція ч. 1 ст.130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 1.10 ПДР України «водій» це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно довідки СПД №1 Володимирського РВП ГУНП у Волинській області від 22.01.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , отримав посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 30.07.2022 року, видане ТСЦ 0742, терміном дії з 30.07.2022 по 30.07.2052 року категорії «В» (а.с. 5). Таким чином, ОСОБА_1 підпадає під категорію «водій».
При накладенні стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорії порушень підвищеної суспільної небезпечності в сфері безпеки дорожнього руху, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Враховуючи суспільну небезпеку та характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення, як на водія, що передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.
Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від вчинення нових адміністративних правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
У зв'язку з ухваленням відносно ОСОБА_1 постанови про накладення адміністративного стягнення, з нього слід стягнути в користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 221, 283, ч.1 п.1 ст.284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», на підставі ч.1 ст.130 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня одержання копії постанови на рахунок за такими реквізитами: одержувач: ГУК у Волин.обл/Волинська.обл/21081300; рахунок одержувача UA588999980313050149000003001, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код одержувача (ЄДРПОУ): 38009371.
У порядку примусового виконання штраф стягнути в подвійному розмірі в сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн, який має бути сплачений на р/р UА908999980313111256000026001, отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету- 22030106.
Строк звернення постанови до виконання становить три місяці з дати винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу може бути подано до Волинського апеляційного суду через Локачинський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Локачинського районного суду О.І. Безп'ятко